DOI: https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2019.170020

ЕМОЦІЙНО-ОЦІННИЙ ПОТЕНЦІАЛ СЛОВОТВОРЧИХ СУФІКСІВ ДЕМІНУТИВНОСТІ ТА ПЕСТЛИВОСТІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ДИТЯЧІЙ ПРОЗІ

І. В. ДЕНИСОВЕЦЬ, Л. І. ДЕРЕВ’ЯНКО

Анотація


У дослідженні обґрунтовано функційний взаємозв'язок категорій емоційності й оцінності, що є семантично близькими, але не тотожними. Проаналізовано лексичні одиниці, що передають емоційно-оцінну семантику суфіксами демінутивності та пестливості.
Створено типологію лексико-семантичних груп зменшено-пестливих дериватів. Окреслено коло словотворчих суфіксів, здатних виконувати емоційну й оцінну функції, визначено їхнє пріоритетне місце в системі засобів експресивізації мови сучасних українських прозових творів для дітей.
З’ясовано, що в сучасному українському дитячому дискурсі переважають деривати зі значенням пестливості, ніжності, голубливості, ласкавості. Це зумовлено пошуком підґрунтя для вербалізації емоційно-оцінної семантики, завдяки якій постають різноманітні та досить тонкі експресивні відтінки, що супроводжують й увиразнюють мову художніх
дитячих творів.

Ключові слова


емоційність; оцінність; словотворчий суфікс; демінутивність; пестливість; сучасна дитяча література

Повний текст:

PDF

Посилання


Горбунов, А. П. (1971). О природе эмоционального и формах его выражения в художественной литературе. Труды Иркутского государственного университета им. Жданова, 7, 131-149.

Дмитриева, Е. Е. (1987). Эмоционально-оценочная предметная лексика со значением лица в “Петербургских повестях” Н. В. Гоголя. Лингвистические исследования: Общие и специальные вопросы типологии, 5, 85-90.

Коць, Т. А. (2016). Оцінність як семантико-стилістична категорія публіцистичного стилю. Українська мова, 4, 78-86.

Лукьянова, Н. А. (1986). Экспрессивная лексика разговорного употребления (проблемы семантики). Новосибирск: Наука.

Сагач, Г. М. (1976). Морфолого-стилістичні особливості емоційних суфіксів іменників чоловічого роду -ок, -ик, -чик, -ець, -очок, -ечок, -ичок. Мовознавчі студії, 3, 7-11.

Скалозуб, Л. Г. (2012). Дериваційні особливості демінутивної лексики (на матеріалі творів Марка Вовчка та Остапа Вишні). Актуальні проблеми філології та перекладознавства, 5, 57-164.

Телия, В. Н. (1991). Механизмы экспрессивной окраски. Человеческий фактор в языке: языковые механизмы экспрессивности, 54, 36-66.

Турчак, О. М. (2015). Експресія та експресивність як складові функціональної характеристики оказіоналізмів (на матеріалі преси кінця ХХ ст.). Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія “Філологічні науки”, 1(9), 164-169.

Шаховский, В. И. (1998). Языковая личность в эмоциональной коммуникативной ситуации. Филологические науки, 2, 59-65.

Якобсон, Р. О. (1978). О лингвистических аспектах перевода. Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике, 21, 16-24.




Copyright (c) 2019 ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Серія Філологія

Зберегти