DOI: https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2019.170041

ТІЛЕСНЕ ОФОРМЛЕННЯ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ЛЮДИНИ ТА ЇХ ОБ’ЄКТИВАЦІЯ В МОВІ (на матеріалі прози Бориса Акуніна)

Т. В. ДОБРОШТАН

Анотація


Вступ. Розвиток сучасної лінгвістичної науки позначений дослідженням
невербальних засобів, що разом з вербальними передають змістову інформацію, доповнюють або заміщують вербальне повідомлення. Особливу увагу приділено емотивності, що пов’язана з мовним вираженням емоцій та почуттів людини.
Мета. Статтю присвячено вивченню паралінгвальних засобів у сучасній російській мові та їх зв’язку з емоціями людини.
Методи. У роботі використано такі методи та прийоми лінгвістичних досліджень, як описовий, метод компонентного аналізу та прийом кількісного аналізу.
Результати. Масив дібраного та описаного матеріалу свідчить про те, що емоційні стани людини яскраво відображаються в її невербальній поведінці: у жестах, міміці, позах, рухах, фонаційних характеристиках, психофізіологічних симптомах та реакціях. Паралінгвізми виявлено в авторському тексті Бориса Акуніна та класифіковано. Доведено й проілюстровано безпосередній зв’язок паралінгвальних засобів комунікації з емоційними станами людини. Проаналізовано позитивні та негативні емоції, що об’єктивуються паралінгвізмами. Проведено кількісний і семантичний аналіз дібраних одиниць. Виокремлено 158 об’єктивацій. Обрано та описано домінантні парамовні
засоби й емоції, що їм відповідають.
Висновок. Перше місце за частотою вживання належить кінемам. Серед них – вільні словосполучення та соматичні фразеологізми. На другому місці – звукові симптоми, на третьому – фонаційні характеристики героїв, на четвертому – вегетативні реакції, на останньому – рухові симптоми. У тексті роману переважають дієслова з конотативним
значенням, що виражають оцінки, ставлення, характеристики героїв та виносять певну ознаку на перший план. Виокремлені та описані паралінгвізми охоплюють широкий емоційний спектр. Домінують емоції страху та жаху, а також гніву й люті. Крім цього, частотними є емоції подиву та здивування, відчаю й безвиході, хвилювання та занепокоєння,
уваги й зосередженості, радості, щастя та задоволення, а також сорому й провини. Використання автором невербальних компонентів комунікації, що презентують емоції, посилює прагматичний потенціал тексту та формує неповторний авторський стиль.

Ключові слова


паралінгвізм; невербальні засоби комунікації; кінема; фонація; психофізіологічні симптоми; емоція; оцінка; конотація

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Бабенко, Л. Г. (2004). Филологический анализ текста. Основы теории, принципы и аспекты анализа. Москва: Акад. Проект; Екатеринбург: Деловая книга.

Баженова, И. С. (2004). Обозначения эмоций в художественном тексте. Прагматический аспект. (Автореф. дис. докт. филол. наук). Москва.

Бодуэн де Куртенэ, И. А. (1963). Избранные труды по общему языкознанию. (Т. 2). Москва: Издательство АН СССР.

Верещагин, Е. М., & Костомаров, В. Г. (1990). Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. Москва: Русский язык.

Вежбицкая, А. (1996). Язык. Культура. Познание. Москва: Русские словари.

Воркачев, С. Г. (1992). Безразличие vs презрение. Вопросы языкознания, 1, 79-86.

Горелов, И. Н. (1980). Невербальные компоненты коммуникации. Москва: Наука.

Изард, К. (2000). Психология эмоций. Санкт-Петербург: Питер.

Изард, К. (2008). Эмоции человека. Москва: Директ-Медиа.

Колшанский, Г. В. (1974). Паралингвистика. Москва: Наука.

Колшанский, Г. В. (1979). Проблемы коммуникативной лингвистики. Вопросы языкознания, 6, 51-62.

Красильникова, Е. В. (1983). Жест и структура высказывания в разговорной речи. В Е.А. Земская (Ред.). Русская разговорная речь: Фонетика. Морфология. Лексика. Жест. (с. 214-235). Москва: Наука.

Крейдлин, Г. Е. (2005). Язык тела и кинесика как раздел невербальной семиотики (методология, теоретические идеи и некоторые результаты).

В Г. И. Кабакова, Ф. Конт (Сост.). Тело в русской культуре: сборник статей. (с. 19-37). Москва: НЛО.

Куличенко, Ю. Н. (2011). Этнокультурная специфика мимического выражения внутреннего состояния субъекта в русском и английском коммуникативном поведении. (Автореф. дисс. канд. филол. наук). Волгоград.

Поливанов, Е. Д. (1968). Статьи по общему языкознанию. Москва: Наука.

Смирнова, Н. Н. (1971). Невербальные аспекты коммуникации (на материале русского и английского языков). (Дисс. канд. филол. наук). Москва.

Сорокин, Ю. А. (1998). Введение в этнопсихолингвистику: Учебное пособие. Ульяновск: УлГУ.

Фортунатов, Ф. Ф. (1976). Значение звуковой стороны в языке. В Б.И. Косовский (Сост.).

А. Е. Супрун (Ред.). Общее языкознание. Хрестоматия. (с. 182-196). Минск: Высшая школа.

Шахматов, А. А. (1976). Учение о предложении. В Б.И. Косовский (Сост.). А.Е. Супрун (Ред.). Общее языкознание. Хрестоматия. (с. 306-328). Минск: Высшая школа.

Шаховский, В. И. (1995). О лингвистике эмоций. Язык и эмоции. (с. 3-15.). Волгоград: Перемена.

Якобсон, Р. (1975). Лингвистика и поэтика. В Е. Я. Басин, М. Я. Поляков (Ред.). Структурализм: “за” и “против”. Сборник статей. (с. 193-230). Москва: Прогресс.

Якобсон, Р. О. (1970). Да и нет в русской мимике. В В. А. Звегинцев (Ред.). Язык и человек: Сб. статей памяти проф. П. С. Кузнецова. (с. 284-289). Москва: Изд-во Московского

университета.

Якубинский, Л. П. (1923). О диалогической речи. В Л. В. Щерба (Ред.). Русская речь. (Т. 1). (с. 96-194). Петербург.

Beirdwhistell, R. L. (1970). Kinesics and Context: Essays on Body Motion Communication. Philadelphia: University of Pensylvania Press.

Efron, D. (1972). Gefture, Race and Culture. Approaches to semiotics, 9, 226. Paris: Mouton.

Ekman, P., & Scherer, R. (1982). Metodological issues in studying nonverbal behavior. In Handbook of methods in nonverbal behavior research. (p. 1-44). Cambridge: Cambridge University Press.

Hill, A. (1952). Introduction to Kinesics. Louisville: Univ. of Louisville press.

ЛЕКСИКОГРАФИЧЕСКИЙ ИСТОЧНИК

Прадид, Ю. Ф. (1994). Русско-украинский и украинско-русский фразеологический тематический словарь: Эмоции человека. Симферополь: Редотдел крымского комитета по печати.

ИСТОЧНИК ИЛЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРИАЛА

Акунин, Б. (2005). Пиковый валет: Роман. Москва: ОЛМА-ПРЕСС.




Copyright (c) 2019 ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Серія Філологія

Зберегти