ВІСНИК Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія
http://philmessenger.knlu.edu.ua/
<p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">"Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія "Філологія"</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> є рецензованим виданням (подвійне "сліпе" рецензування), що підтримує політику відкритого доступу до наукових публікацій.</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">ISSN</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> 2311-0821 (друкований), </span></span><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">ISSN</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> 2415-7333 (онлайн)</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Видається </span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> з 1998 року</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Періодичність: </span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> 2 рази на рік (червень, грудень)</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Засновник:</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> Київський національний лінгвістичний університет</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Свідоцтво про державну реєстрацію друкованої іншої масової інформації </span></span></strong><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">: </span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> Серія КВ № 8830 від 03 червня 2004 р.</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Тип видання:</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> наукове періодичне </span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Статус видання:</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> вітчизняне</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Мови видання:</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> українська, англійська, німецька, французька, іспанська, японська, китайська, гінді </span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Сфера розповсюдження:</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> загальнодержавна, зарубіжна</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Категорії читачів:</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> філологи</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Видання за цільовим призначенням:</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> наукове</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Галузь знань:</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> гуманітарні науки</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Проблематика: </span></span></strong>нові напрацювання філологів (українських і зарубіжних) у таких напрямах, як теорія і методологія мовознавства, літературознавства, перекладознавства; когнітивна семіотика, міждисциплінарна дискурсологія, етнолінгвістика, лінгвокультурологія, психолінгвістика, лінгвофілософія, соціолінгвістика, прагмалінгвістика, корпусна лінгвістика тощо.</p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Фахова реєстрація:</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> Наказ МОН України № 1643 від 28 грудня 2019 р. ( </span></span><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">категорія Б Переліку фахових видань України</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> )</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Міжнародні наукові бази даних:</span></span></strong></p> <p><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">– </span></span><a href="https://journals.uran.ua/user"><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Наукова періодика України (УРАН)</span></span></a></p> <p><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">– </span></span><a href="https://www.irbis-nbuv.gov.ua/"><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського</span></span></a></p> <p><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">– </span></span><a href="https://scholar.google.com.ua/scholar?hl=uk&as_sdt=pl"><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Google Scholar</span></span></a></p> <p><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">– </span></span><a href="https://data.crossref.org/depositorreport?pubid=J334518"><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Перехресне посилання</span></span></a></p> <p><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">– </span></span><a href="https://dbh.nsd.uib.no/publiseringskanaler/erihplus/periodical/info?id=498502"><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">ЕРІХПЛЮС</span></span></a></p> <p><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">– </span></span><a href="https://app.dimensions.ai/discover/publication?and_facet_source_title=jour.1366855"><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Розміри</span></span></a></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Ліцензійні умови:</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> автори зберігають авторське право, а також надають право журналу опублікувати оригінальні наукові статті, що забезпечують результати експериментальних і теоретичних досліджень та не передаються на розгляд для опублікування в інших виданнях. Усі матеріали розширюються на умовах ліцензії </span></span><strong><u><a href="http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0" target="_blank" rel="noopener"><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">CC Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0)</span></span></a></u></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> , яка дозволяє інші розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи та першої публікації в цьому журналі.</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Політика відкритого доступу:</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> "Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія" дотримуватись політики відкритого доступу ( </span></span><a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Open_access" target="_blank" rel="noopener"><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">відкритий доступ</span></span></strong></a><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> ). Усі статті розміщуються одразу після виходу чергового номера. Повний текстовий доступ у режимі реального часу до наукових статей журналу представлений на офіційному сайті журналу в розділі </span></span><a href="http://philmessenger.knlu.edu.ua/issue/archive"><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Архіви</span></span></strong></a><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> .</span></span></p> <p><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Усе зазначене вище відповідає правилам комітету з етики в публікаціях:</span></span></p> <ul> <li class="show"><a href="http://publicationethics.org/about"><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Комітет з етики публікацій (COPE)</span></span></a></li> <li class="show"><a href="http://www.budapestopenaccessinitiative.org/"><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Будапештська ініціатива відкритого доступу (BOAI)</span></span></a></li> <li class="show"><a href="http://openaccess.mpg.de/Berlin-Declaration"><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Берлінська декларація про відкритий доступ до знань у галузі природничих і гуманітарних наук</span></span></a></li> </ul> <p><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Редакція журналу забезпечує етичні та професійні стандарти на основі </span></span><a href="https://doaj.org/bestpractice" target="_blank" rel="noopener"><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">принципів прозорості та найкращої практики в науковому видавництві</span></span></a><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> . Див. докладніше: </span></span><a href="https://ecology.dp.ua/index.php/ECO/publication-ethics" target="_blank" rel="noopener"><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Заява про етику публікації та про зловживання службовим становищем</span></span></a><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> .</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Надсилання статей</span></span></strong></p> <p>Редакція приймає від авторів такі документи:</p> <p>– лише електронний варіант статті (у форматі .doc / .docx);</p> <p>− довідку про автора двома мовами (українською й англійською), у якій вказати <em>прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, учене звання, назва навчального закладу чи наукової установи, посаду, особистий </em><em>e</em><em>-</em><em>mail</em><em> автора, номер телефону для зв’язку; </em><em>покликання на профілі </em><strong><em>Web of Science</em></strong><em> та/або <strong>Scopus</strong>, Google Scholar</em>;</p> <p>– відскановані рецензію або витяг із протоколу засідання кафедри / вченої ради з рекомендацією рукопису до друку (окрім авторів, яким присуджено науковий ступінь кандидата чи доктора наук).</p> <p>Указані вище документи надсилати на електронну адресу: <strong>knlu</strong><strong>-</strong><strong>pzs</strong><strong>@</strong><strong>ukr</strong><strong>.</strong><strong>net</strong>. Усі файли (стаття, довідка про автора, рецензія (витяг)) називати латиницею (Article_Second name, Author_ Second name, Review_ Second name, Extract_ Second name).</p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Адреса редакції:</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> Київський національний лінгвістичний університет, вул. Велика Васильківська, 73, Київ, Україна, 03150</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Тел.:</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> +38 (068) 554-23-79 (Мінчак Галина Богданівна, відповідальний редактор)</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Тел.: </span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> +38 (067) 442-43-44 (Сташко Галина Іванівна, відповідальний редактор)</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Електронна адреса:</span></span></strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;"> knlu-pzs@ukr.net</span></span></p> <p><strong><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">Сайт: </span></span></strong> <a href="http://philmessenger.knlu.edu.ua"><span style="vertical-align: inherit;"><span style="vertical-align: inherit;">http://philmessenger.knlu.edu.ua</span></span></a></p>Київський національний лінгвістичний університетuk-UAВІСНИК Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія2311-0821<p>1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.</p><p>2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.</p><p>3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.</p><p>4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.</p><p>5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.</p><p>6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.</p><p>7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.</p><p>8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.</p><p>9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.</p><p>10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.</p><p>11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.</p><p>12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.</p>Фразеологізми на тлі суміжних понять і джерела їхньої лінгвокультурологічної мотивації
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/336047
<p>У статті здійснено теоретичний огляд поняття фразеологізму з позицій міждисциплінарного підходу (лінгвокультурології, етнолінгвістики, когнітивної лінгвістики та когнітивної ономасіології) до його дефініціювання; аргументовано їхній статус як ключових одиниць мовної картини світу, що акумулюють колективну пам’ять, культурну символіку, ментальні моделі й усталені асоціації мовної спільноти. Розглянуто фразеологізми на тлі суміжних понять на зразок дифразису та кенінгу; виявлено їхні семантичні й структурні параметри, схожості й відмінності, джерела образної мотивації та функціональне навантаження. Обґрунтовано, що фразеологізми вирізняються ширшою функціональною сферою, більшою ідіоматичністю та гнучкістю, на відміну від жанрово та узуально обмежених кенінгів і дифразисів. Розкрито роль когнітивних механізмів творення бахуврихі та синекдохи як конструктів для формування образності всіх трьох типів одиниць. Доведено, що обидва механізми забезпечують непряму номінацію через узагальнення, символіку або перенесення ознак. Залучено концепцію фразеологічного семіозису, у межах якої формування значення фразеологізму розглядається як результат когнітивної категоризації ознаки, релевантної ціннісній картині світу. Паралельно застосовано модель фразеосеміозису, що трактує фразему як знак вторинної номінації, що відображає апперцепцію й колективну культурну пам’ять. З метою пояснення формування “третього значення” фразеологізму, яке не є прямим наслідком значення компонентів, використано теорію концептуального інтегрування, де значення постає як результат взаємодії кількох ментальних просторів, що формують нову когнітивну структуру. Значну увагу приділено вивченню джерел лінгвокультурологічної мотивації фразеологізмів: етнокультурних, міфологічних, флористичних, соматичних, зооморфних, колірних, прецедентних тощо. Показано, що ці джерела не лише пояснюють походження значення фразеологізму, а й репрезентують культурні концепти народу. Доведено, що фразеологізми є маркерами національної ментальності, що функціонують у системі кодів кожної лінгвокультури. Окреслено перспективи подальшого дослідження заявленої проблематики із залученням зіставного й корпусного підходів для реконструкції мотиваційної структури фразеологізмів у різних мовах.</p>Я. І. Авдєєв
Авторське право (c) 2025
2025-06-022025-06-0228192410.32589/2311-0821.1.2025.336047Колективний роман-печворк: специфіка новітнього жанру
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/335577
<p>Статтю присвячено спробі обґрунтувати теорію новітнього літературного жанру – колективний роман-печворк, який виступає піджанром колективного літературного печворку. Дослідження ґрунтується на літературних експериментах, що полягають у написанні низки великих за обсягом колективних творів значною кількістю авторів, які представляють широку географію. Результатом зазначених експериментів стала поява кількох романів-печворк, концепції до яких проаналізовано в цій статті. З’ясовано, що колективний літературний печворк як новітній жанр літературного мистецтва трансформується в піджанри, одним з яких є колективний роман-печворк.<br>Зроблено спробу дати авторські визначення колективному роману-печворку в широкому та вузькому значеннях. Так, у широкому значенні колективний роман-печворк – це великий за обсягом епічний твір, що поєднує сукупність різножанрових за формою та змістом доробків, створених групою авторів на основі прологу й концепції до твору. У вузькому значенні колективний роман-печворк – це великий за обсягом епічний твір, що поєднує сукупність різножанрових за формою та змістом доробків, створених групою авторів на основі спільної теми, ідеї за умови взаємодії з ключовим персонажем (персонажами) у межах обумовленого місця (місць) подій, прописаних у концепції та втілених у пролозі до твору. Виокремлено низку ознак новітнього жанру, визначальними з-поміж яких є: спільна робота авторів на основі концепції та прологу; багатосюжетність; різножанровість; різномовність тощо. Розроблено загальну схематичну конструкцію новітнього жанру та конкретизовано варіанти його реалізації шляхом узагальнення втілених на практиці конкретних концепцій до низки колективних романів-печворк. Перспективним є вивчення колективного літературного печворка як новітнього жанру, зокрема його піджанрів – п’єса-печворк і колективний сценарій-печворк.</p>С. В. Батура
Авторське право (c) 2025
2025-07-182025-07-18281254310.32589/2311-0821.1.2025.335577Аргументація компліментарних висловлень у сучасних англійськомовному й українськомовному маніпулятивних дискурсах
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/335581
<p>У статті вивчено явище аргументативно-маніпулятивного впливу на свідомість людини як способу доказу істинності повідомлення, яке донедавна вивчалося переважно у сфері психології та політології. Дослідницький інтерес до феномена маніпуляції зумовлений тим, що маніпулятивний вплив на людину здійснюється в різних сферах її діяльності. Аналіз маніпуляції з аргументативними конструктами з акцентом на вербальних засобах можна здійснити на базі різних типів висловлень. <br>У статті проаналізовано саме аргументи в компліментарних висловленнях у сучасних англійському та українському маніпулятивних дискурсах. Особливий акцент ставиться на описі семантичних і структурних властивостей компліментів у маніпуляції. Це дослідження зосереджене на вивченні аргументів лише компліментарних висловлень з використанням стратегії позитивної оцінки в маніпулятивному дискурсі в українській та англійській мовах. Ефективними аргументaми, що здебільшого займають постпозицію щодо аргументованої частини і супроводжують компліментарні висловлення в маніпулятивному дискурсі, визначено ті, в яких: 1) дається узагальнена або перебільшена позитивна оцінка співрозмовникові; 2) адресат порівнюється з третіми особами; 3) предметом похвали постають професійна майстерність співрозмовника, його вміння, навички, здібності, врода, моральні й інші особистісні якості. <br>Застосовуючи маніпулятивну стратегію з апеляцією до емоційного складника слухача, мовець удається до аргументування компліментарних висловлень за рахунок оцінок з метою змінити наміри свого комуніканта. Здійснений аналіз фактичного матеріалу показав, що головним в емоційній аргументації в сучасних англійському й українському маніпулятивних дискурсах виступає не лише його зміст, а й форма, тобто як саме адресант вибудовує аргументативну частину компліментарного висловлення з метою здійснення маніпулятивного впливу.</p>В. М. БерезенкоМ. О. ШутоваЮ. А. Мусієнко
Авторське право (c) 2025
2025-07-182025-07-18281445410.32589/2311-0821.1.2025.335581Одномовна й багатомовна гра слів у ергонімах як частина лінгвістичних пейзажів Тюбінгена і Чернігова
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/335584
<p>Статтю присвячено одномовній і багатомовній грі слів в ергонімії міст Тюбінгена (Федеративна Республіка Німеччина) і Чернігова (Україна). Метою дослідження є описати й проаналізувати лексико-семантичні, структурні та функціональні особливості словогри в егронімах у лінгвістичному пейзажі зазначених вище міст. Методи дослідження містять власне спостереження, лексико-семантичний, графічний, структурний і функціональний аналіз гри слів у ергонімах міст Тюбінгена і Чернігова. За результатами дослідження ергонімів у лінгвістичних пейзажах Тюбінгена і Чернігова виявлено, що основними лексико-семантичними засобами досліджуваної гри слів є омонімія, паронімія, метафора і створення неологізмів. Графічні засоби словогри включають капіталізацію цілого ергоніма або його частини для привернення уваги відвідувачів, зміну кольору, шрифту, параграм і використання параграфемних знаків. Значною в ергонімії обох міст є наявність англійської мови. Лінгвістичний пейзаж Тюбінгена багатомовний (англійська, німецька, французька, іспанська й грецька мови). Відмінною рисою графічної словогри в лінгвістичному пейзажі Чернігова є використання латиниці й кирилиці. Виявлено декілька прикладів лексикалізації в егронімії Чернігова. За структурою проаналізовані ергоніми – іменники, дво- й трикомпонентні номінативні фрази. Двомовні ергоніми-бленди виявляють креативнвсть номінатора. Багатомовна словогра відображає глокалізацію та глобалізацію, тоді як одномовна словогра – локалізацію. Основні функції ергонімів у лінгвістичному пейзажі такі: експресивна номінація, оригінальна ідентифікація, естетична й ігрова функції. Характерна риса одномовної гри слів у лінгвістичному пейзажі – гумор. Подальші дослідження можуть бути присвячені гумору в лінгвістичному пейзажі або зіставному вивченню словогри в ергонімії інших міст з метою виявлення спільних тенденцій у створенні атрактивних ергонімів.</p>Л. І. Бобчинець
Авторське право (c) 2025
2025-07-182025-07-18281556310.32589/2311-0821.1.2025.335584Термінологічна еволюція ділового туризму: структурно-семантичний аналіз англійських та німецьких термінів
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/335586
<p>У статті досліджено структурно-семантичні особливості термінологійних одиниць ділового туризму в Німеччині в межах порівняльного аналізу англійсько- та німецькомовних термінів, що функціонують у межах індустрії MICE (укр. зустрічі, інсентиви, конференції, виставки). Акцент зроблено на мовну динаміку термінів упродовж 2020–2025 років, що супроводжувалася глобальними трансформаціями – пандемією COVID-19 та повномасштабною війною в Україні, і як наслідок, активне використання цифрової моделі ділової взаємодії. У дослідженні проаналізовано 150 англійсько- і німецькомовних термінів, виявлено характерні структурні моделі побудови термінів (складні іменники, акроніми, запозичення) та визначено їхні семантичні ознаки (багатозначність, синонімія, інтернаціоналізми). Описано спроби стандартизації термінології, її відображення в освітніх програмах для студентів-туризмознавців, а також запропоновано мікрокласифікацію термінів ділового туризму та пріоритетні лексичні моделі. <br>Проаналізовано позиції Німеччини як провідної країни ділового туризму в Європі. Також розглянуто географічну диференціацію на прикладі окремих земель: Баварія, Гессен, Гамбург, Баден-Вюртемберг, а також адміністративно-організаційні механізми туристичного управління. Описано роль профільних організацій – Федеральної асоціації туристичної галузі (BTW), Німецької туристичної асоціації (DRV), Національного комітету туризму (DZT), Асоціації муніципального туризму (DTV). <br>Методологічну основу становлять методи системного аналізу, порівняльної лінгвістики й аналізу терміносистеми. У статті запропоновано мікрокласифікацію термінів ділового туризму, виявлено пріоритетні лексичні моделі й проаналізовано сучасні мовні тенденції, що формують термінологійний ландшафт німецького туристичного дискурсу. Результати можуть бути корисними у наукових і прикладних лінгвістичних дослідженнях, фаховій підготовці кадрів, розвитку лексикографії та професійної комунікації у сфері туризму.</p>Л. Ф. ВасильчукЄ. А. Дордука
Авторське право (c) 2025
2025-07-182025-07-18281648010.32589/2311-0821.1.2025.335586Сучасна французька розмовна мова в просторі франкофонії: контрастивний аспект
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/335642
<p>У статті здійснено контрастивний аналіз лексичної варіативності усного французького мовлення в трьох основних франкомовних регіонах Європи – Франції, Бельгії та Швейцарії. Дослідження зосереджене на виявленні та інтерпретації лексичних одиниць, що використовуються в щоденній комунікації, з особливим акцентом на варіативність, зумовлену регіональними, соціальними та культурними чинниками. У центрі уваги перебувають приклади повсякденної лексики: номінації мобільного телефону, слова на позначення грошей і лексеми, які відображають елементи локального культурного досвіду. Розглянуто функціонування цих одиниць у межах розмовного, часто фамільярного або субстандартного регістру мовлення, а також їхня роль у процесах ідентифікації мовців із певною спільнотою.<br>Методологія дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі мовних явищ у різних соціокультурних контекстах, що дало змогу виокремити як спільні риси (на кшталт циркуляції спільних запозичень і франофонної взаємодії), так і специфічні для окремих регіонів мовні інновації (збереження архаїчних форм, виникнення новотворів). Крім аналізу автентичних мовних даних, дослідження спирається на корпус вторинних джерел – праці з франкомовної соціолінгвістики, діалектології, звіти Організації міжнародної франкофонії (OIF), а також аналітичні матеріали, присвячені мовній політиці в Бельгії, Швейцарії та Франції.<br>Отримані результати дозволяють розглядати лексичну варіативність не як загрозу нормі, а як вияв життєвої сили мови, що динамічно адаптується до потреб комунікантів. Такі відмінності є не лише носіями регіональної ідентичності, а й індикаторами соціального позиціонування, комунікативної стратегії та належності до певних груп. Таким чином, багатоманітність лексичних варіантів у межах франкомовної Європи засвідчує функціональне багатство французької мови та її здатність зберігати внутрішню єдність у межах плюралізму мовленнєвих практик.</p>Г. М. КаратєєваО. В. Кромбет
Авторське право (c) 2025
2025-07-182025-07-18281819510.32589/2311-0821.1.2025.335642Репрезентація геронтогенезу в німецьких пареміях: денотативний аспект семантики
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/335646
<p>Стаття висвітлює проблему інтерпретації денотативного аспекту семантики паремій німецької мови на позначення геронтогенезу. Відібрані дев’яносто три паремії класифіковано в п’ять тематичних груп: зовнішні зміни, стан здоров’я; суспільні уявлення; емоційно-особистісна сфера; пізнавальна сфера (наведено у порядку зростання). Найменшими є групи німецьких паремій, які тематизують зовнішні зміни та стан здоров’я людей поважного віку. Проміжною є група німецьких паремій, що фіксує суспільні уявлення про людей похилого віку. Найчисленнішими тематичними групами виявилися емоційно-особистісна сфера та пізнавальна сфера. Крім того, ця стаття має на меті надати додаткові нюансовані інсайти та сприяти глибшому розумінню цих важливих лінгвістичних і культурних феноменів. Результати дослідження свідчать про релевантність емоційно-особистісної та пізнавальної сфер діяльності людей поважного віку для німецькомовного суспільства. Зафіксований у пареміях психологічний портрет старості охоплює широку палітру когнітивних та психічних змін. Німецькі паремії на позначення геронтогенезу візуалізують явища дійсності: зморшки шкіри та посивіння волосся, стан здоров’я, впертість, занижений рівень емпатійності, тягу до затишку, вразливість людей похилого віку, страх смерті, життєвий досвід та мудрість або її відсутність, силу старості, здатність навчатися чи її відсутність, незворотність старості, завчасну підготовку до старості, зневажання суспільством людей похилого віку, стереотипні уявлення про жінок похилого віку, про низьку результативність роботи, засудження кохання між представниками двох поколінь – старого й молодого, настанови щодо сприйняття осіб поважного віку. Перелічені явища позамовної дійсності мають різну конотацію, проте унаочнюють денотативний аспект семантики німецьких паремій на позначення геронтогенезу.</p>Н. Д. Кулик
Авторське право (c) 2025
2025-07-182025-07-182819610910.32589/2311-0821.1.2025.335646Когнітивні лінгвістичні кореляти між мовою та моральною освітою на основі німецьких прикладів
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/335647
<p>У суспільній свідомості мораль розглядається як багатовимірна категорія, що охоплює релігійний, правовий, філософський і соціальний аспекти. Незважаючи на те, що прямі розмови про мораль трапляються нечасто, мовні прояви відображають усталені уявлення про неї. Моральні концепти відіграють ключову роль в ухваленні рішень у різних сферах життя, знаходячи вираження як у вербальній, так і в невербальній поведінці.<br>Згідно з когнітивною парадигмою, між мовою та мисленням наявний тісний взаємозв’язок: мислення виявляється в мові, однак і сама мова впливає на когнітивні процеси. У межах вивчення взаємозалежності мови, мислення та культури Лакофф і Джонсон (1999) запропонували концепцію мисленнєвого релятивізму, відповідно до якої різноманіття метафоричного вираження спричиняє відмінності в способах мислення. Це порушує питання про те, чи можуть представники різних мовних і культурних спільнот по-різному концептуалізувати мораль і яким чином такі відмінності репрезентуються в мовних структурах. У ширшому контексті постає також проблема про вплив культурно специфічних мовних особливостей на процес формування моральних понять.<br>Метою нашого дослідження є виявлення й аналіз таких впливів шляхом порівняння метафоричної репрезентації моралі в німецькій мові з відповідними концептуальними моделями, сформованими на основі англійського мовного матеріалу. Аналітичне підґрунтя становить концепція моралі, розроблена Лакоффом (1996, 2002) та Лакоффом і Джонсоном (1999), яка, хоч і зосереджена на американському культурному контексті, містить елементи, що можуть мати універсальний характер, а відтак застосовуватися в міжкультурних дослідженнях. У статті зосереджено увагу на аналізі метафоричних висловлювань у сучасній німецькій мові, які стосуються моральної сфери, та їх зіставленні з англійськомовними прикладами. Хоча зібрані мовні дані не утворюють повноцінної метафоричної системи, запропонованої в працях Лакоффа, окремі її елементи виразно ілюструють як подібності, так і відмінності в моральних уявленнях, що притаманні англійсько- й німецькомовному просторам.</p>І. Г. ЛехнерІ. І. Густі
Авторське право (c) 2025
2025-06-022025-06-0228111012210.32589/2311-0821.1.2025.335647Структурні моделі терміноутворення в українському ІТ-дискурсі: трансформації та тенденції
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/335651
<p>У статті здійснено комплексний аналіз структурних моделей творення термінів у сучасному українському ІТ-дискурсі, а також простежено їхню трансформацію під впливом англійської мови та актуальних тенденцій розвитку інформаційних технологій. Актуальність дослідження зумовлена динамічним зростанням ІТ-сектору в Україні та потребою в унормуванні фахової термінології, що сприяє підвищенню точності й ефективності професійної комунікації.<br>У роботі окреслено проблематику стандартизації ІТ-термінології в умовах глобалізаційних процесів, а також проаналізовано доробок вітчизняних і зарубіжних дослідників у сфері запозичення й формування термінів у галузі інформаційних технологій. Особливу увагу приділено питанню співвідношення національного й інтернаціонального елементів у структурі терміносистеми.<br>У межах дослідження ідентифіковано й описано основні моделі структурної організації українських ІТ-термінів, а також визначено провідні тенденції їхньої еволюції. Методологічна база дослідження спирається на структурно-словотвірний і зіставний аналіз терміносистем із залученням дескриптивного й класифікаційного підходів.<br>У статті представлено типові моделі терміноутворення – морфологічні, синтаксичні та змішані – із прикладами іншомовних запозичень, калькування, абревіації та семантичних модифікацій в українському ІТ-дискурсі. Проаналізовано трансформаційні зміни у структурі термінів при перекладі з англійської мови, зокрема зміни частиномовної належності, перефразування та поява синонімійних дублетів (наприклад, маршрутизатор / роутер), що конкурують між собою в мовній практиці.<br>Окреслено основні вектори розвитку сучасної української ІТ-термінології, зокрема домінування англізмів, прагнення до термінологічної стабільності й нормативності, а також вплив мовної практики професійної спільноти на термінотворчі процеси. Визначено перспективні напрями подальших наукових досліджень, спрямованих на стандартизацію й оптимізацію функціонування новітніх термінів у сфері інформаційних технологій.</p>О. Б. ЛисиченкоХ. Б. Мелько
Авторське право (c) 2025
2025-07-182025-07-1828112313110.32589/2311-0821.1.2025.335651Стереотипізація ділової жінки в американському медіадискурсі
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/335676
<p>У статті представлено результати дослідження мовної репрезентації гендерного стереотипу ділової жінки в американському медійному дискурсі. У межах пропонованого дослідження гендерний стереотип розглядається як вербалізована когнітивна структура, що репрезентує спрощений образ індивіда, який характеризується певними статусно-рольовими ознаками й особистими рисами. Медійну стереотипізацію визнано процесом творення образів різних гендерних ідентичностей, які поширюються та закріплюються в колективній свідомості за допомогою мовних і позамовних знаків. У фокусі гендерної стереотипізації в американському медійному дискурсі перебувають моральні й інтелектуальні ознаки, які сприймаються відповідно до традиційних ідеалів маскулінності та фемінності. Традиційно чоловічими якостями вважаються конкурентоспроможність, жорсткість, стійкість, схильність до ризику, а жіночими – прагнення співпрацювати, лагідність, покірність і уважність. Невідповідність традиційному ідеалу зумовлює появу стереотипу ділової жінки, що формується у порівнянні зі зразковим стереотипом ділового чоловіка, лідерство якого вважається нормою. Методологія дослідження мовних засобів стереотипізації ділової жінки ґрунтується на інтерпретативному підході до вивчення лінгвістичної актуалізації стереотипів у дискурсі і поєднує методи когнітивно-прагматичного, лінгвокультурологічного й мотиваційного аналізу медіатекстів. У статті схарактеризовано лінгвальні засоби репрезентації гендерного стереотипу ділової жінки в американському медійному дискурсі. Визначено номінативну специфіку позначень цього стереотипу у формі слів чи стійких словосполучень. Описано ставлення американського суспільства до певних ознак гендерного стереотипу ділової жінки в синтаксичних одиницях медіатекстів. Доведено, що, незважаючи на зміни, які відбулися в американському суспільстві в розумінні соціальної ролі жінки, її успішність сприймається як відхилення від загальновизнаного лідерства чоловіків.</p>С. А. Любимова
Авторське право (c) 2025
2025-07-182025-07-1828113214310.32589/2311-0821.1.2025.335676Фемінні й маскулінні властивості передвиборчих промов кандидатів і кандидаток у президенти США 2024 року: лінгвопрагматичний аналіз
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/335657
<p>Статтю присвячено контрастивному аналізу передвиборчих промов кандидатів і кандидаток на посаду президента США – Дональда Трампа, Джозефа Байдена, Нікі Гейлі й Камали Гаріс, проголошених у ході президентської кампанії 2024 р., у світлі теорії гендеру. Для проведення запропонованої розвідки опрацьовано фундаментальні праці зарубіжних й українських мовознавців у царині гендерної лінгвістики, уточнено поняття гендеру. Визначено критерії аналізу зазначених виступів, які включають стереотипні ознаки чоловічого й жіночого стилів мовлення, та проаналізовано засоби їхньої вербалізації. Встановлено, що в сучасному американському політичному дискурсі поглиблюється тенденція до стирання жорстких вимог до чоловічої та жіночої мовленнєвої поведінки. Промови кандидатів чоловічої статі відзначаються високим ступенем емоційності, гіпертрофованості оцінок, яка відображена у використанні значного масиву емоційно забарвленої лексики й розмаїтого спектра стилістичних фігур, що є фемінінними ознаками стилю мовленнєвої комунікації. Водночас у промовах кандидаток поряд із фемінінними рисами мовлення спостерігаємо широке застосування жорстких комунікативних стратегій, які характеризуються агресивністю і реалізуються в погрозах й образах, що є визнаним проявом маскулінної поведінки. Однак повного нівелювання між жіночим і чоловічим мовленням не відбувається. Мовці-чоловіки продовжують домінувати над жінками за обсягами і тривалістю виступів, їхні тези підкріплюються конкретними фактами і цифрами, а з метою дискредитації опонентів допускається уживання лексики зниженого стилістичного регістру із вкрай негативним забарвленням. Оратори-жінки традиційно докладають надмірних зусиль для створення емпатії з боку виборців, надають перевагу гнучким комунікативним стратегіям, зокрема солідаризації з аудиторією, уникають або мінімізують уживання розмовної лексики зниженого стилістичного регістру.</p>І. А. МорякінаН. Л. Львова
Авторське право (c) 2025
2025-07-182025-07-1828114415710.32589/2311-0821.1.2025.335657Неофраземи періоду російсько-української війни (на матеріалі медіа)
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/335659
<p><span dir="auto" style="vertical-align: inherit;"><span dir="auto" style="vertical-align: inherit;">У статті з’ясовано поняття неологізм та неофразеологізм (неофразема), проаналізовано нові фразеологічні одиниці російсько-української війни за такими ознаками: способом створення, структурою та стилістичними функціями. Обґрунтовано та проілюстровано прикладами вживання із медіадискурсу новостворені та модифіковані неофраземи російсько-української війни, визначено їх роль у системі мови та функції в мовленні українців. Спостереження над мовою медіа доводить, що фразеологічна система української мови активно демонструє всі зміни, пов’язані з новими реаліями повномасштабної російської агресії проти України. У статті доведено, що неофраземі аналізованого періоду характеризуються новизною формою і змістом, стилістичною виразністю, образністю, емоційністю. Багато з них постають шляхом переосмислення вільних словосполучень, їх детермінологізації, метафоризації та метонімізації. З’ясовано, що серед неофраземів помітне місце посідають стійкі словосполучення, до складу яких входять топоніми-ойконіми (назви міст), топоніми-хороніми (назви країни) та відтопонімні прикметники. Зроблено висновок, що фразеологічна система сучасної української мови швидко реагує на події в суспільно-політичному житті країни, зокрема події російсько-української війни. Це підкреслює думку про те, що мова українських медіа перебуває в постійному розвитку, поповнюючи фразеологічний склад сучасної української мови. Нові фразеологічні одиниці відбивають сьогодення, а їхня поява спричинена як подіями російсько-української війни, так і подіями у світі. Аналізовані неофраземи засвідчують не тільки творчий потенціал українців, їхню здатність засобами мови реагувати на воєнні події, а й відображають гнучкість і адаптивність української мови, її можливість бути засобом комунікації в постійно змінених умовах спілкування.</span></span></p>Л. М. ПашинськаГ. М. Школа
Авторське право (c) 2025
2025-07-182025-07-1828115816710.32589/2311-0821.1.2025.335659Етапи розвитку термінознавства в українському й зарубіжному мовознавстві
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/336048
<p>У статті систематизовано наявну інформацію про історію розвитку українського й зарубіжного термінознавства і термінології. Проаналізовано як сучасні, так і давніші праці з історії термінознавства. Детально розглянуто й охарактеризовано основні етапи розвитку українського термінознавства: початковий (донауковий) період; етап формування національної наукової мови та термінології; період інтенсивного розвитку у 1920-х – на початку 1930-х років; період занепаду та русифікації українського термінологічного простору; сучасний етап. Окремо відзначено вагомий внесок української діаспори в розвиток термінознавства в періоди обмежень наукової діяльності в Україні. У статті також розглянуто історію зарубіжного термінознавства та запропоновано його періодизацію, яка охоплює: початковий період (з давніх часів до XVII–XVIII століть); етап збагачення термінологій, спроби їх систематизації та нормування; зародження сучасного термінознавства; новітній етап, що пов’язаний зі становленням термінознавства як самостійної науки у ХХ столітті. Особливу увагу приділено сучасному стану українського та зарубіжного термінознавства. Окреслено основні напрями розвитку: комунікативний, семіотичний і когнітивний підходи, історіографічний аналіз, стандартизація та уніфікація термінів. Докладно розглянуто проблеми термінографії, стандартизації й нормалізації термінології. Досліджено поняття термінології та терміносистеми в контексті сучасного мовознавства. Увагу приділено розвитку окремих національних терміносистем, зокрема чеської, словацької, австрійської, французької, ірландської, ісландської, латиської, литовської, малайської та івриту. У статті окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема у напрямах міждисциплінарного аналізу, цифрової термінографії й удосконалення механізмів міжнародної стандартизації термінів.</p>Д. М. Сабалаєв
Авторське право (c) 2025
2025-06-022025-06-0228116818410.32589/2311-0821.1.2025.336048Cтратифікація економічних термінів за критерієм абстрактності в aнглійсько-українських перекладних словниках
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/335664
<p>Статтю присвячено дослідженню стратифікації термінів економічної галузі за критерієм абстрактності в англійсько-українських перекладних словниках. Обґрунтовано актуальність вивчення цієї проблеми, зумовленої гетерогенністю економічної термінології за рівнем конкретності / абстрактності, що відображає складність економічних явищ. Особливу увагу приділено виявленню наслідків ігнорування рівня абстрактності термінів для ефективності наукової та ділової комунікації, точності моделювання та ухвалення рішень. Констатовано недостатню розробленість науково обґрунтованих критеріїв і методик для системної класифікації економічних термінів на шкалі “конкретне-абстрактне”.<br>Запропоновано й апробовано оригінальну методику стратифікації економічних термінів на основі компонентного аналізу на матеріалі “Англо-українського тлумачного словника економічної лексики” Анни Шимків. Проаналізовано філософські й лінгвістичні підходи до розуміння категорій абстрактного / конкретного. Узагальнено стан вивчення абстрактної лексики та висвітлено труднощі її визначення й класифікації. Обґрунтовано доцільність застосування методики компонентного аналізу як інструмента для декомпозиції лексичного значення. Виокремлено п’ять ключових семантичних компонентів (сем) абстрактності, релевантних для економічної термінології: ‘неконкретність референції’, ‘узагальненість’, ‘концептуальність’, ‘віддаленість від емпірії’ та ‘теоретична насиченість’. Для кількісної оцінки ступеня вираження виділених сем розроблено трирівневу шкалу (1-3 бали). За сумою балів (5-15) визначено три рівні абстрактності економічних термінів: конкретні терміни, терміни середньої абстрактності та абстрактні терміни.<br>Запропонована методика виявилася ефективною, у результаті апробації якої підтверджено наявність усіх трьох рівнів абстрактності в економічній терміносистемі.<br>Зроблено висновки щодо теоретичної значущості проведеного дослідження для термінознавства й економічної лінгвістики, а також наголошено на його практичній цінності для покращення комунікації та розуміння економічних текстів. Доведено, що системний лінгвістичний аналіз абстрактності є фундаментальним етапом стратифікації економічної термінології в словниках і відображає глибинні когнітивні особливості економічних понять, що критично важливі для їхньої подальшої класифікації за мікро- та макросферами.</p>Ю. В. Силованюк
Авторське право (c) 2025
2025-07-182025-07-1828118519510.32589/2311-0821.1.2025.335664Аналітизм у лексичній і граматичній системах турецької мови
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/335667
<p>Проблема аналітичних засобів словотвору і реалізації граматичного значення неодноразово ставала об’єктом студій у працях європейських тюркологів і турецьких лінгвістів. Водночас аналіз праць, присвячених цій проблематиці, і запропонованих рішень дав змогу дійти висновку про наявність багатьох відмінностей між концепціями і гіпотезами багатьох авторів: від вузького розуміння аналітики на лексичному і граматичному рівнях, до максимально широкого, коли до класу таких утворень неправомірно включаються форми й утворення, які, на наш погляд, аж ніяк не відповідають визначенню аналітичного засобу. У цій праці ми розглядаємо концепції різних мовознавців-тюркологів: як “класичні”, так і сучасні, видані друком за останні десять років, адже саме вони становлять найбільший інтерес і демонструють, що в позиціях і поглядах на проблематику аналітики в системі турецької мови істотного поступу за останні більше ніж 50 років не відбулося. У статті досліджено різнопланові лексичні і граматичні форми, які відповідають основній вимозі до аналітичних засобів, що зводиться до наявності повнозначного елемента, який містить основне лексичне значення, і допоміжного дієслова, яке не має автономного лексичного значення, але творить нову лексему (так зване “складене дієслово”) або модифікує лексичне значення з граматичною метою (насамперед у плані реалізації внутрішньочасових або модальних значень). У роботі описано концепції генези аналітичних форм у турецькій / тюркських мовах, упорядковано групи аналітичних граматичних засобів: перифрастичні форми дієслова, складені форми дієслова, квазіперифрастичні форми дієслова, сталі дієслівні утворення і сталі словосполучення, формально співвідносні з аналітичними формами, проте значно відмінні від них із семантичного і функційного поглядів. Окреслено перспективи подальших досліджень сталих дієслівних сполук.</p>С. В. Сорокін
Авторське право (c) 2025
2025-07-182025-07-1828119621110.32589/2311-0821.1.2025.335667Аспектуальна парадигма дієслів сучасного українського молодіжного сленгу
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/335670
<p>У статті вперше здійснено спробу змоделювати аспектуальну парадигму дієслів сучасного українського молодіжного сленгу. Дослідження спрямоване на виявлення структурно-семантичних особливостей вираження категорії виду, а також встановлення основних тенденцій реалізації родів дієслівної дії (РДД) у сленговому сегменті сучасної української мови. Основою емпіричного матеріалу слугував корпус автентичних прикладів, зібраний з онлайн-комунікацій (соціальних мереж, форумів, месенджерів), а також з усного спілкування молодіжних спільнот. Дослідження виконано за допомогою методів: аналізу, синтезу, описового, моделювання, семантичного, структурного, функційного та зіставного аналізу. Уперше проаналізовано й систематизовано дієслівні сленгізми за видовою ознакою, що дало змогу виокремити три основні групи: парновидові (з чітким протиставленням доконаного й недоконаного виду), двовидові (функціюють у двох видових значеннях залежно від контексту) та одновидові (із фіксованою видовою семантикою). Доведено, що сленгові дієслівні одиниці мають розгалужену систему РДД із семантикою фазовості, результативності, інтенсивності, повторюваності, делімітації та ін., що формують складну й функційно насичену аспектуальну парадигму. Описано когнітивно-прагматичні функції цих форм – як засобів вираження інтенсивності, експресії, суб’єктивної оцінки й ідентичності мовця. У статті запропоновано цілісну модель функціювання категорії виду в дієслівному сленговому сегменті, що розширює уявлення про граматичні інновації в просторі сучасного молодіжного мовлення. Установлено, що аспектуальна система молодіжного сленгу постає як складний і багатофункційний засіб комунікації, адаптований до специфіки сучасного неформального спілкування. Результати дослідження можуть бути використані в межах соціолінгвістики, граматичної семантики, аналізу неформального дискурсу, а також у викладанні сучасної української мови як інструмента моделювання живої комунікації.</p>О. О. Черкас
Авторське право (c) 2025
2025-07-182025-07-1828121222710.32589/2311-0821.1.2025.335670Церковна служба як інституційна мовленнєва подія
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/335673
<p>Сучасна лінгвістика охоплює як теоретичні, так і практичні дослідження різних рівнів мовної системи. Серед інтерпретаційних підходів особливу увагу приділено дискурсивному аналізу, у межах якого виокремлюється новий погляд на мовленнєву комунікацію співрозмовників і їхню вербальну й невербальну взаємодію. Інтерактивна діяльність потрапляє у фокус інтересів дискурс-аналітиків, зосереджених на вивченні типів дискурсу, видів мовленнєвої діяльності, які номінуються суспільством більш прийнятною категорією мовленнєвих подій. У пропонованій статті розглянуто мовленнєву подію церковної служби, яку описано з позицій лінгвістичної антропології, етнографії та етнометодології спілкування. Церковна служба тут розуміється як категорійна одиниця, що має впізнавальні межі початку й кінця, складається з низки фіксованих компонентів, об’єднаних єдиною темою, метою і результатами події, та номінується назвами пропозиціональної семантики. <br>Описано мовленнєву подію церковної служби як соціолінгвістичний феномен, метою якого є дослідити особливості мовленнєвої поведінки причасників, тобто оцерковлених вірян, та звичайних парафіян в інституціональному контексті. Аналіз спирається на категорії, що застосовуються у вивченні мовленнєвих подій: ролі учасників, налаштування (сетинг), форму і зміст повідомлень, правила взаємодії, соціальні норми. Інституціоналізована релігійна служба – важлива типова риса комунікативної ситуації як складника соціальної системи групи людей, які регулярно відвідують церковну службу і знають, як себе поводити і що говорити впродовж служби. У статті конкретно й докладно розглянуто складники церковної служби, послідовність мовленнєвих актів з боку причасників і звичайних парафіян, а також ритуалізованість і передбачуваність вербальної й невербальної поведінки в цьому контексті.</p>Т. Д. Чхетіані
Авторське право (c) 2025
2025-07-182025-07-1828122823610.32589/2311-0821.1.2025.335673Багатогранність харизми
http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/335678
<p>Рецензія на книгу: PETLYUCHENKO, N. The Linguistics of Charisma. Berlin: Frank & Timme, 2024. Sprachwissenschaft, vol. 67. 216 p.</p> <p>Book: ISBN 978-3-7329-1092-2 <br>E-Book: ISBN 978-3-7329-8827-3</p>С. І. Потапенко
Авторське право (c) 2025
2025-07-182025-07-1828123724010.32589/2311-0821.1.2025.335678