DOI: https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2018.135619
ПРАГМАТИЧЕСКАЯ АТТРАКЦИЯ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМЫ И ВВЕДЕНИЕ ТЕРМИНА
Анотація
В статье обосновывается и вводится в научный обиход новый лингвистический термин “прагматическая аттракция” по аналогии с существующими в лингвистике понятиями паронимической, семантической и синтагматической аттракции на основании взаимообусловленности и взаимном “притяжении” различных прагматических феноменов. Идентифицированы и описаны основные типы прагматической аттракции: аттракция информационно-прагматических параметров (иллокутивные смыслы, импликатуры, пресуппозиции), аттракция интенционально-стратегических параметров (коммуникативные конвенции, роли, стратегии, тактики, речевые ходы), аттракция неоднородных параметров (взаимообусловленность параметров двух первых типов аттракции), а также проанализированы особенности структурных взаимосвязей между выявленными типами.
Ключові слова
Посилання
Воронюк, О. В. (1998). Паронімічна атракція в заголовку текстів англомовної масової комунікації. (Автореф. дис. канд. філол. наук). Одеса.
Дащенко, Н. Л. (1996). Паронімічна атракція в українській поезії 60 – 80-х років ХХ ст. (Автореф. дис. канд. філол. наук). Київ.
Дмитрук, О. В. (2006). Маніпулятивні стратегії в сучасній англомовній комунікації (на матеріалі друкованих та інтернет-видань 2000–2005 років). (Автореф. дис. канд. філол. наук). Київ.
Иссерс, О. С. (2002). Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. Москва: Едиториал УРСС.
Корольова, А. В. (2008). Стратегії і тактики комунікативної поведінки учасників спілкування в ситуаціях конфлікту. Studia Linguistica. Збірник наукових праць 1, 48-53.
Костина, И. А. (2017). Семантическая аттракция семем глагольных наименований физического восприятия в русском и английском языках. Известия Волгоградского государственного педагогического университета. 6 (119), 120-123.
Маковский, М. М. (1971). Теория лексической аттракции (опыт функциональной типологии лексико-семантических систем). Москва: Наука.
Пастернак, Т. А. (2011). Комунікативні стратегії і тактики дискурсу “співбесіда при прийомі на роботу”. Studia Linguistica: Збірник наукових праць. 5 (2), 363-367.
Полтавець, Ю. С. (2013). Явище атракції: вияв на різних мовних рівнях. Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. 36, 210-217.
Славова, Л. Л. (2006) Комунікативні стратегії та тактики у сучасному масмедійному політичному дискурсі: зіставний аспект (на матеріалі українських та американських Інтернет-джерел). Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. (27), 116-117.
Шейгал, Е. И. (2000). Семиотика политического дискурса. Москва, Волгоград: Перемена.
Bach, K. (1999). The myth of conventional implicature. Linguistics and philosophy. 22 (4), 367-421.
Bach, K. (2012). Saying, meaning, and implicating. The Cambridge handbook of pragmatics (pp. 23-45). New York: Cambridge University Press.
Brown, P. & Levinson, S. C. (1987). Universals in language usage: Politeness phenomena. Questions and politeness: Strategies in social interaction (pp. 56-324). Cambridge: Cambridge UP.
Brown, P. & Levinson, S. (1978). Politeness. Cambridge: Cambridge University Press.
Grice, H. P. (1975). Logic and conversation. Syntax and semantics 3: Speech acts (pp. 41-58). New York: Academic Press.
Grice, H. P. (1989). Studies in the way of words. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Horn, L. R. (2007). Towards a Fregean pragmatics. Voraussetzung, Nebengedanke, Andeutung. Explorations in pragmatics: Linguistic, cognitive and intercultural aspects (pp. 39-69).
Jefferson, G. (1972). Side sequences. Studies in social interaction (pp. 294-338). New York: Free Press.
Karttunen, L. & Peters, S. (1979). Conventional implicatures in Montague grammar. Syntax and Semantics. 11: Presupposition. 1-56.
Karttunen, L. & Zaenen, A. (2005). Veridicity. Annotating, extracting and reasoning about time and events. Available at http://drops.dagstuhl.de/opus/2005/314
Kravchenko, N. (2017a). Illocution of direct speech acts via conventional implicature and semantic presupposition. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. II (1), 128-168.
Kravchenko, N. (2017b). Indirect speech acts’ via conversational implicatures and pragmatic presuppositions. Cognition, communication, discourse. 14, 54-66.
Kravchenko, N., Pasternak, T. (2018). Multifacet Pragmatics of Russian Post-soviet Jokes. The languages of humor: Jokes Caricatures & Slapstick. Bloomsbury Publishing Plc.
Kravchenko, N. & Pasternak, T. (2016). Politeness strategies via speech acts and conversational implicatures. Science and Education a New Dimension. Philology. 14 (25), 105. 60-63.
Leech, G. N. (1983). Principles of Pragmatics. London: Longman.
Potts, C. (2005). The logic of conventional implicatures. Oxford studies in theoretical linguistics. Oxford: Oxford University Press.
Potts, C. (2013). Presupposition and implicature. Handbook of contemporary semantic theory. 2. Available at http://www.semanticsarcheve.net
Rieber, S. D. (1997). Conventional implicatures as tacit performatives. Linguistics and philosophy. 20 (1), 51-72.
Sacks, H. G. at al. (1992). Lectures on Conversation. 1, 2. Oxford: Wiley-Blackwell.
Schegloff, E. A. (2000). Overlapping talk and the organization of turn-taking for conversation. Language in Society. 29 (1), 63.
Sperber, D. & Wilson, D. (1995). Relevance: Communication and cognition. Oxford: Cambridge MA.
Copyright (c) 2019 ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Серія Філологія
