ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОЛІТИКУ ПРОТИДІЇ ПЛАГІАТУ НАУКОВОГО ПЕРІОДИЧНОГО ВИДАННЯ – ЗБІРНИКА НАУКОВИХ ПРАЦЬ "ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. СЕРІЯ "ФІЛОЛОГІЯ"

  1. Загальні положення

1.3. Основні терміни Положення та їхнє тлумачення відповідно до нормативних документів, що діють в Україні.

Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів і визначених Законом України «Про освіту» правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів.

Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях.

Фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.

Списування – виконання письмових та інших робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання.

Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.

Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

Штучний інтелект (далі – ШІ) – 1) як галузь: загальна назва сукупності інформаційних технологій, як-от алгоритмів, методів, підходів, моделей та сервісів, що створюють та розвивають інтелектуальні системи, здатні виконувати завдання, які зазвичай вимагають людського інтелекту. ШІ охоплює широкий спектр підходів, зокрема тих, що ґрунтуються на навчанні, логіці, пошуку та ймовірнісному міркуванні. ШІ містить такі напрями, як обробка природної мови, машинне навчання, комп’ютерний зір, робототехніка, експертні системи та інші підгалузі, спрямовані на імітацію та розширення можливостей людського мислення й ухвалення рішень; 2) як інструмент: організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень й алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі ухвалення рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань.

  1. Основні принципи запобігання академічного плагіату в наукових статтях, поданих до публікації

2.1. Наукове періодичне видання України – збірник наукових праць "Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія "Філологія" приймає до публікації тільки оригінальні матеріали (статті, рецензії, огляди тощо).

2.2. Автор не повинен надсилати до редакції рукопис, який:

  • одночасно перебуває на розгляді в іншому виданні;
  • був опублікований ним раніше, навіть якщо публікація була іншою мовою. У науковому періодичному виданні переопубліковуються статті іншої мовою з науковим обґрунтуванням цього факту.

2.3. Автор не може копіювати власний матеріал для нового рукопису без дозволу власника авторських прав. Виняток може бути при цитуванні коротких фраз автора з власної роботи з відповідними посиланнями. Автор відповідає за отримання дозволу на авторське право для відтворення ілюстрацій, таблиць, малюнків, узятих в інших авторів та / або джерел. Дозвіл повинен бути розміщений внизу під кожним елементом.

2.4. Для уникнення плагіату потрібно використовувати лапки для слів, узятих дослівно з джерела; не змінювати частини цитати в контексті речення; вживати окремі знаки для цитати в цитаті; позначати трьома крапками (пропуском і трьома крапками) частину опущеної цитати; у дужках указувати на додані власні слова; обмежити використання прямих цитат; намагатися перефразувати інформацію або узагальнити інформацію, отриману з різних джерел, використовуючи власні слова.

2.5. За достовірність інформації в статтях, точність назв, прізвищ і цитат відповідають автори й рецензенти наукової статті.

У випадках виявлення плагіату відповідальні автори наданих матеріалів.

  1. Виявлення та реагування на випадки академічного плагіату в наукових статтях, поданих до публікації в науковому періодичному виданні                                                     3.1. Наукове періодичне видання України – збірник наукових праць "Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія" користується програмним забезпеченням (Strikeplagiarism.com) для виявлення текстових запозичень у представлених рукописах.                                                                                                                                                      3.2. Відсоток плагіату розраховується програмним забезпеченням, а також оцінюється редакційною колегією. Редакційна колегія наукового періодичного видання України – збірника наукових праць "Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія "Філологія" аналізує будь-який випадок плагіату по суті.                                                      3.3. Рукописи, в яких виявлено плагіат, обробляються на підставі обсягу плагіату, наявного в рукописі.

Якщо виявлено менше ніж 15% плагіату, рукопис негайно відправляється авторам для перегляду текстових запозичень з рекомендацією повторно подати до редколегії доопрацьований рукопис.

Якщо виявлено більше ніж 15 % плагіату, рукопис відхиляється без редакційного рецензування і не приймається до розгляду в науковому періодичному виданні. Відповідальний редактор інформує автора (-ів) про факт відхилення наукової статті.

  1. Виявлення та реагування на випадки академічного плагіату в науковІй статті після її публікації

4.1. Якщо після опублікування статті виявлено плагіат, то редакційна  колегія аналізує цей факт. У такому випадку редакція журналу зв'язується з автором. Сторінки, що містять плагіат, будуть позначені у PDF-файлі.

4.2. У випадках, коли факт маніпуляції або фальсифікації даних виявлений після публікації і стаття не підлягає виправленню (наприклад, плагіат чи дублікат статті), стаття залишається опублікованою на сайті наукового періодичного видання України – збірника наукових праць "Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія "Філологія" з відповідною приміткою "Відхилено".

4.3. Видалення вже опублікованої статті можливо лише в окремих випадках, наприклад:

– стаття порушує чиїсь авторські права або завдає матеріальних або нематеріальних збитків іншим особам або організаціям;

– стаття містить інформацію, яка може розкрити конфіденційність окремих осіб або організацій;

– стаття містить інформацію, яка є предметом щодо будь-якого об'єкта або суб'єкта, який, зі свого боку, є предметом судового розгляду;
– автор(и) статті або установи, до яких вони належать, спотворили
інформацію про своє місцезнаходження, особу чи будь-яку іншу суттєву інформацію, щоб уникнути обмежень щодо прийняття рукопису до розгляду, або публікації, або з будь-якої іншої причини.

Однак навіть при видаленні статті, її метадані залишаються на сайті наукового періодичного видання з відповідною приміткою.

  1. Використання штучного інтелекту

5.1. Використання штучного інтелекту при написанні статті може бути допущене в розумному обсязі, якщо це необхідно для дослідження й обґрунтовано в його методології.

5.2. Якщо штучний інтелект допомагає безпосередньо у створенні контенту, проведенні аналізу, здійснює перефразування, то має бути забезпечена максимальна прозорість. Подібні моменти потрібно обов’язково описувати, називати задіяний інструмент та вказувати версію, що була використана.

5.3. Зважаючи на те, що інструменти перекладу та виправлення граматики широко розповсюджені, то вони не потребують від авторів – їхніх користувачів – відповідної публічної декларації про використання. 

5.3. Використання штучного інтелекту під час редакційних процесів (редагування, рецензування тощо) не рекомендується.