ЛАБІРИНТ ЯК ЗНАКОВИЙ ФІКСАТОР НАРАТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ “ЕКСПРЕСІЯ” У ФРАНЦУЗЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТОТВОРЕННІ XX ст. (на матеріалі роману А. Роб-Грійє “Dans le Labyrinthe”)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2018.135649Ключові слова:
екстотворення, наративна стратегія експресія, лабіринт, наративний простір, оповідь, нелінеарність, модерністська оповідна реальність, семіотичний простір, монтажне кадруванняАнотація
У статті розглянуто основні особливості конструювання модерністської оповідної реальності у французькому прозовому тексті періоду Нового роману. З метою виявлення текстотвірного потенціалу лабіринту як знаково-мовної структури відображення наративної стратегії експресія в романі французького письменника Алена Роб-Грійє “Dans le Labyrinthe” з’ясовано головні закономірності породження та розгортання оповідної реальності, яка відзначається деформацією та викривленням власних кордонів за рахунок розширення та розтягнення меж простору й часу. Установлено, що в аналізованому прозовому тексті значущими показниками естетики модернізму в контексті текстотворення є ігрова концепція письма та поетика кінооповіді.
Посилання
Бразговская, Е. Е. (2008). Языки и коды. Введение в семиотику культуры. Пермь: Пермск. гос. пед. ун-т.
Витгенштейн, Л. (2005). Избранные работы. Логико-философский трактат. Москва: Изд. дом “Территория Будущего”.
Гапон, Л. А. (1990). Поэтика романов А. Роб-Грийе: строение и функционирование художественного текста. (Дисс. канд. филол. наук). Санкт-Петербург. Взято з http://www.dissercat.com/content/poetika-romanov-alena-rob-griie-stroenie-i-funktsionirovaniekhudozh-
teksta.
Луцак, С. М. (2002). Внутрішня організація прозового тексту (на матеріалі художніх творів Івана Франка). (Дис. канд. філол. наук). Івано-Франківськ.
Моклиця, М. В. (1999). Модернізм як структура. Філософія. Психологія. Поетика. (Дис. докт. філол. наук). Луцьк.
Мочернюк, Н. Д. (2005). Сновидіння в поетиці романтизму: часо-просторова специфіка. (Дис. канд. філол. наук). Львів.
Осипова, Н. О. (1999). Пасторальные мотивы в русской поэзии первой трети XX в. Пастораль в системе культуры: метаморфозы жанра в диалоге со временем. (с. 5–22). Москва.
Пиjаnoвиh, П. (1992). Проза Данила Киша. Приштина: Jединство; Горньи Милановац: Derje новине; Подгорица: Октоuх.
Татаренко, А. Л. (2010). Поетика форми в прозі постмодернізму (досвід сербської літератури). Львів: ПАІС.
Ткачук, М. П. (2007). Наративні моделі українського письменства. Тернопіль: ТНПУ, Медобори.
Яременко, Н. В. (2003). Проза Ю. Яновського, О. Довженка, О. Гончара середини XX ст.: і нтенсифікація образності засобом повтору. (Автореф. дис. канд. філол. наук). Дніпропетровськ.
Foroughi, H., Djavari, M.-H. & Heidari, S. (2013). L’errance narrative chez Alain Robbe-Grillet. Le cas d’étude : Dans le labyrinthe. Recherches en Langue et Littérature Françaises: Revue de la Faculté des Lettres. (Vol. 7, № 11, рp. 1–16). Retrieved from france.tabrizu.ac.ir/pdf_523_23fc18d409d550c.
ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА
Словарь культуры XX века / Взято з http: //www.philosophy.ru/
СУМ – Словник української мови в 11 томах. Взято з http: //sum.in.ua
Dictionnaire Le Petit Robert électronique / Version électronique du Nouveau Petit Robert, dictionnaire analogique et alphabetique de la langue française. – P. : Bureau van Dijk, 1997. – Електрон. опт. диск (CD-ROM). – Сист. вимоги : 2-х CD-ROM drive, VGA monitor, mouse, windows 3.1 or better, 386 microprocessor, 4 MB RAM, 3VD hard drive space. – Назва з титул. екрану.
ДЖЕРЕЛО ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Robbe-Grillet A. (1959). Dans le Labyrinthe. P: Éditions de Minuit.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
