КАТЕГОРІЇ AD HOG В ЕКФРАСТИЧНОМУ ПРОСТОРІ ЕСЕ ДЖОНА БЕРГЕРА ПРО ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2020.207221Ключові слова:
лінгвокогнітивний аналіз, ad hoc категорія, екфрастичний простір, Джон Бергер, есе про образотворче мистецтвоАнотація
Розвідка присвячена особливостям конструювання ad hoc категорій як засобів екфразисув есе Джона Бергера про образотворче мистецтво. Метою статті є визначити лінгвокогнітивні
характеристики ad hoc категорій в екфрастичному просторі есеїстики Бергера. У дослідженні
застосовані методи концептуально-семантичного, контекстуально-інтерпретаційного аналізу,
а також аналізу в термінах концептуальної метафори. Матеріалом розвідки стали есе Бергера
про художників ХХ століття. Завдяки дослідженню було з'ясовано таке: конструювання ad hoc
категорій в екфрастичному просторі есе Бергера завжди пов'язане з узагальнювальним
екфразисом, до якого залучено весь творчий доробок художника, на противагу простому
екфразису, зосередженому на окремому творі; хоча описовий екфразис відіграє помітну роль екфразис;
властивість, яка конституює ad hoc категорію, завжди має в есе експліцитну
вербальну репрезентацію; коли конститутивна для ad hoc категорії властивість використовується
для характеристики митця, чия творчість перебуває у фокусі уваги в есе, ця властивість завжди
отримує чіткий опис у семантично багатому вербалізованому контексті, більшому за речення;
коли конститутивна для ad hoc категорії властивість застосовується для характеристики
художника, чия творчість згадується в есе побіжно, ця властивість має лапідарну репрезентацію;
імпліковані члени ad hoc категорії мають тенденцію залишатися імплікованими в екфрастичному
просторі есе, що дає змогу використати певну ad hoc категорію для виокремлення творчості
певного митця; в екфрастичному просторі есе Бергера функціонують ad hoc категорії трьох
типів: абсолютно нові, ті, що постали в результаті переосмислення традиційних категорій,
а також ті, що взяті під сумнів. Факт існування трьох типів ad hoc категорій в екфрастичному
просторі есе Бергера свідчить про те, що категоризація світу людиною є гнучким процесом,
у якому природні категорії та ad hoc категорії становлять полюси, між якими розміщується
спектр інших можливих категорій.
Посилання
Almino, E. W. (2017, January 3). John Berger's rare art criticism. Retrieved from https://hyperallergic.com/348914/john-bergers-rare-art-criticism/
Barsalou, L. W. (1983). Ad hoc categories. Memory and cognition, 11(3), 211-227.
Barsalou, L. W. (2010). Ad hoc categories. In P. C. Hogan (Ed.), The Cambridge encyclopedia of the language
sciences (pp. 86-87). New York: Cambridge University Press.
Belekhova, L. I. (2011). Image space of American poetry. In A. E. Levitskyy, & S. I. Potapenko (Eds.), Language
and space: Problems of ontology and epistemology [monograph] (pp. 349-382). Nezhin: Nikolay Gogol NGU
Publishing House. / Belehova, L. I. Obraznoe prostranstvo amerikanskoi poezii. V A. E. Levitskii, S. I. Potapenko
(Red.), Yazyk i prostranstvo: problemy ontologii i epistemologii [monografiya] (s. 349-382). Nezhin: Izdatelstvo
NGU imeni Nikolaya Gogolya. / Белехова, Л. И. Образное пространство американской поэзии.
В А. Э. Левицкий & С. И. Потапенко (Pед.), Язык и пространство: проблемы онтологии и эпистемологии
[монография] (с. 349-382). Нежин: Издательство НГУ имени Николая Гоголя.
Berger, J. (2015). Portraits: John Berger on artists. London & New York: Verso.
Chrzanowska-Kluczewska, E. & Vorobyova, O. (2017). Introduction. Language, literature, works of art:
The text of our experience. In E. Chrzanowska-Kluczewska & O. Vorobyova (Eds.), Language – literature –
the arts: A Cogntive-semiotic interface (pp. 17-29). Frankfurt am Main – Bern: Peter Lang.
https://doi.org/10.3726/b10692
Generaliuk, L. (2013). Ekphrasis and hypotyposis: Problems of differentiation. Word and time, 11, 5-61. /
Generaliuk, L. (2013). Ekfrazys i hipotypozys: problemy dyferentsiatsii. Slovo i chas, 11, 50-61. / Генералюк, Л.
Екфразис і гіпотипозис: проблеми диференціації. Слово і час, 11, 50-61.
Heffernan, J. A. W. (1991). Ekphrasis and representation. New literary history, 22(2), 297-316.
Izotova, N. P. (2018). Ludic stylistics of contemporary English fictional narrative from a linguistic perspective: A Study of J. M. Coetzee's novels (Thesis for the Doctor's degree in philology). Kyiv National Linguistic
University, Kyiv, Ukraine. / Izotova, N. P. Ihrova stylistyka suchasnoho anhlomovnoho khudozhnoho naratyvu
v linhvistychnomu vysvitlenni (na materiali romaniv Dzh. M. Kutzee) (Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho
stupenia doktora filolohichnykh nauk). Kyivskyi natsionalnyi linhvistychnyi universytet, Kyiv, Ukraina /
Ізотова, Н. П. Ігрова стилістика сучасного англомовного художнього наративу в лінгвістичному
висвітленні (на матеріалі романів Дж. М. Кутзее). (Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
філологічних наук). Київський національний лінгвістичний університет, Київ, Україна.
Kennedy, R. (2017, January 2). John Berger, provocative art critic, dies at 90. The New York Times. Retrieved
from https://www.nytimes.com/2017/01/02/arts/design/john-berger-provocative-art-critic-dies-at-90.html
Lotman, Yu. M. (2010). The unpredictable workings of culture. Tallinn: TLU Press. / Lotman, Yu. M.
Nepredskazuemye mekhanizmy kultury. Tallinn: TLU Press. / Лотман, Ю. М. Непредсказуемые механизмы
культуры. Таллинн: TLU Press.
Lowe, A. (2016, November 24). Why art critic John Berger is more relevant than ever. Retrieved from
Marina, O. S. (2017). Parallax in poetry and painting: The 'Craft of rupture' or the art of paradox. In E. ChrzanowskaKluczewska & O. Vorobyova (Eds.), Language – literature – the arts: A Cogntive-semiotic interface (pp. 113-130).
Frankfurt am Main – Bern: Peter Lang. https://doi.org/10.3726/b10692.
Mauri, C. (2017). Building and interpreting ad hoc categories: A linguistic analysis. In J. Blochowiak,
C. Grisot, S. Durrleman-Tame, & Ch. Laenzlinge (Eds.), Formal models in the study of language (pp. 297-326).
Berlin: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-48832-5_16
Mitchell, W. J. T. (1994). Ekphrasis and the other. In Picture theory. Chicago: The University of Chicago
Press. Retrieved from https://www.rc.umd.edu/editions/shelley/medusa/mitchell.html
Nikonova, V. H. (2012). Concept – conceptual space – world image: cognitive-poetic analysis of a literary text.
Visnyk of Kyiv National Linguistic University. Series Philology, 15(2), 117-123. / Nikonova, V. H. Kontsept –
kontseptualnyi prostir – kartyna svitu: dosvid poetyko-kohnityvnoho analizu khudozhnoho tekstu. Visnyk
Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Seriia: Filolohiia, 15(2), 117-123. / Ніконова, В. Г.
Концепт – концептуальний простір – картина світу: досвід поетико-когнітивного аналізу художнього
тексту. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія, 15(2), 117-123.
Potapenko, S. I. (2011). Verbalisation of reality in orientational space. In A. E. Levitskiy & S. I. Potapenko
(Eds.), Language and space: Problems of ontology and epistemology [monograph] (pp. 11-44). Nezhin: Nikolay
Gogol NGU Publishing House. / Potapenko, S. I. Verbalizaciya deystvitelnosti v rakurse orientatsionnogo
prostranstva. V A. E. Levitskiy, S. I. Potapenko (Red.), Yazyk i prostranstvo: problemy ontologii i epistemologii
[monografiya] (s. 11-44). Nezhin: Izdatelstvo NGU imeni Nikolaya Gogolya. / Потапенко, С. И. Вербализация
действительности в ракурсе ориентационного пространства. В А. Э. Левицкий, С. И. Потапенко (Pед.),
Язык и пространство: проблемы онтологии и эпистемологии [монография] (с. 11-44). Нежин:
Издательство НГУ имени Николая Гоголя.
Volkova, S. V. (2017a). Mytholoric space of Amerindian novel-essay: Narrative aspect. Philological treatises,
(1), 22-30. / Volkova, S. V. (2017a). Mifolornyi prostir romanu-ese: naratyvnyi aspekt. Filolohichni traktaty,
(1), 22-30. / Волкова, С.В. Міфолорний простір роману-есе: наративний аспект. Філологічні трактати,
(1), 22-30.
Volkova, S. V. (2017b). Mytholoric space of Amerindian prosaic texts: cognitive-semiotic and narrative
perspectives. Cognition, communication, discourse, 15, 104-116. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2017-15-07.
Vorobyova, O. P. (2013). Linguistics today: Reinterpretation of the episteme. Visnyk of Kyiv National Linguistic
University. Series Philology, 16(2), 41-47. / Vorobyova, O. P. Lingvistika segodnya: reinterpretatsiya epistemy.
Visnyk Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Seriia filolohiia, 16(2), 41-47. / Воробьёва, О. П.
Лингвистика сегодня: реинтерпретация эпистемы. Вісник Київського національного лінгвістичного
університету. Серія: Філологія, 16(2), 41-47.
Vorobyova, O. P. (2014). Multimodality of the real and virtual in Virginia Woolf’s "A Simple Melody". Cognitive
and affective implications. In O. P. Vorobyova (Ed.), Language – literature – the arts: A cogntive-semiotic
interface. International conference proceedings, September 25-27, 2014 (p. 17). Kyiv: KNLU Publishing
House. / V O. P. Vorobiova (Vidp. red.), Mova – literatura – mystetstvo: Kohnityvno-semiotychnyi interfeis.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
