Гіпертекстове конструювання подій: когнітивно-дискурсивне вивчення
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2021.236077Ключові слова:
газетний гіпертекст, подія, образ-схемний аналіз, гіпертекстовий аналіз, вербальний складник, невербальний складникАнотація
У статті гіпертекст розглянуто як інструмент конструювання подій, когнітивно-дискурсивних утворень, які надають доступ до концептуалізації фрагментів дійсності. Матеріалом дослідження обрано британські газети: паперові The Daily Telegraph, The Daily Mail та електронні The Telegraph, The Mail Online, які відрізняються форматом, якістю і гіпертекстом. Застосовано комплексну когнітивно-дискурсивну методологію, яка включає прийоми образ-схемного та гіпертекстового аналізу для виявлення особливостей конструювання подій на головній сторінці британських газет. Установлено, що визначальною функцією газетного гіпертексту є розрізнення подій за способом їхнього конструювання. На першій сторінці широкоформатного видання The Daily Telegraph гіпертекст забезпечує чітке розрізнення між анонсуванням і основною репрезентацією подій. Гіпертекст основної вебсторінки The Telegraph вміщує лише анонси подій, конструювання яких розрізняється жанрово. На першій сторінці таблоїдів The Daily Mail і The Mail Online розрізнювальна функція частково нейтралізується, оскільки анонси подій конструюються змішано і частково уподібнюються до основної репрезентації подій.
За топологічним принципом виокремлено гіпертекстові схеми анонсування подій на головній сторінці широкоформатної газети The Daily Telegraph та таблоїда The Daily Mail. Виявлено, що їхній гіпертекст відрізняється співвідношенням простору, зайнятого анонсами на газетній шпальті, а також вербального й невербального складників, що позначається на конструюванні подій. Асиметрія вербальної і невербальної репрезентації подій зростає від якісної газети The Daily Telegraph до електронного таблоїда The Mail Online, в якому домінує невербальний складник. Він здебільшого використовується для конструювання менш важливих у британському суспільстві зовнішніх подій, а вербальний складник – більш важливих, внутрішніх. Досліджено, що порівняно з паперовим нелінійним гіпертекстом електронний газетний гіпертекст є багатолінійним і дозволяє надати доступ до значної кількості подій. Простежено, що гіпертекст головної сторінки досліджуваних газет конструює події різної значущості ЗВЕРХУ – ВНИЗ: незалежно від анонсового або основного блока ВГОРІ розгорнуто репрезентуються резонансні події, які апелюють до раціонального осмислення, а із рухом УНИЗ події конструюються лаконічно, відзначаються соціально-побутовим характером і спонукають до емоційно-оцінної реакції.
Посилання
Арутюнова, Н. Д. (1999). Язык и мир человека. Москва: Языки русской культуры.
Войскунский, А.Е. (2017). Интернет как пространство познания: психологические аспекты применения гипертекстовых структур. Современная зарубежная психология, 6(4), 7-20. https://doi:10.17759/jmfp.2017060401
Дейк ван, Т. А. (1989). Язык. Познание. Коммуникация (В. И. Герасимова, Пер.). Прогресс.
Демьянков, В. З. (1983). "Событие" в семантике, прагматике и в координатах интерпретации текста. Известия АН СССР. Серия литературы и языка, 42(4), 320-329.
Дускаева, Л. Р. (2005). Принципы типологии газетных речевых жанров. В Г. Я. Солганик (Ред.), Язык современной публицистики (сс. 115-143). Москва: Флинта, Наука.
Потапенко, С. І. (2009). Сучасний англомовний медіа-дискурс: лінгвокогнітивний і мотиваційний аспекти. Вид-во НДУ імені Миколи Гоголя.
Bankov, K. (2019). The pleasure of the hypertext. Digital Age in Semiotics & Communication, 2, 138-158. https://doi.org/10.33919/dasc.19.2.9
Bieber, M. & Kacmar, Ch. (1995). Designing Hypertext Support for Computational Applications. Communications of the ACM (CACM), 38(8), 99–107.
Boechler, P. (2004). How spatial is hypertext? Interacting with hypertext documents: cognitive processes and concepts. CyberPsychology & Behavior, 4(1), 23–46. https://doi.org/10.1089/10949310151088352
Conklin, J. (1987). Hypertext: An introduction and survey. Computer, 20(9), 17–41.
Danesi, M. (2009). Dictionary of media and communications. M. E. Sharpe.
Doherty, S. (2013). Hypertext and news stories. ITEE Technical Report No. 2013-03. School of Information Technology and Electrical Engineering. The University of Queensland, Brisbane, Australia. Retrieved from https://espace.library.uq.edu.au/data/UQ_313369/ UQ313369_fulltext.pdf
Eisenlauer, V. (2013). A Critical Hypertext Analysis of Social Media: The True Colours of Facebook. London: Bloomsbury Academic. http://dx.doi.org/10.5040/9781472541857
Fredin, E. S. (1997). Rethinking the news story for the internet: hyperstory prototypes and a model of the user. Journalism & Mass Communication Monographs, 163, 1–47.
Hanson, C., & Hanson, S. J. (2005). Categorization in Neuroscience: Brain response to objects and events. In H. Cohen & C. Lefebvre (Eds.), Handbook of categorization in cognitive science (pp. 119-140). Elsevier.
Hayles, N. (2001). The Transformation of Narrative and the Materiality of Hypertext. Narrative, 9(1), 21-39. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/20107227
Herkman, J. (2012). Introduction: intermediality as a theory and methodology. In J. Herkman, T. Hujanen & P. Oinonen (Eds.), Intermediality and media change (pp. 10-28). Tampere University Press. https://books.google.com.ua/books
Iyer, V. (2002). Embodied mind, situated cognition, and expressive microtiming in African-American music. Music Perception, 19(3), 387-414.
Johnson, M. (1987). The body in the mind: The bodily basis of meaning, imagination and reason. The University of Chicago Press.
Johnson, M. & Lakoff, G. (2002). Why cognitive linguistics requires embodied realism. Cognitive Linguistics, 13(3), 245–263.
Katz, A. N. (1998). Figurative language and figurative thought: A review. In A. N. Katz, C. Cacciari, R. W. Gibbs, & M. Turner (Eds.), Figurative language and thought (pp. 3-43). Oxford University Press.
Lakoff, G., & Johnson, M. (1999). Philosophy in the flesh: The cognitive unconscious and the embodied mind: How the embodied mind creates philosophy. New York, NY: Basic Books.
Miles, A. (2001). Hypertext structure as the event of connection. In HYPERTEXT '01. Proceedings of the 12th ACM conference on Hypertext and Hypermedia (pp. 61-68). University of Aarhus. https://doi.org/10.1145/504216.504236
Muzzali-Lurati, S. (2007). Here is the Author! Hyperlinks as Constitutive Rule of Hypertextual Communication. Semiotica, 167(4), 135-168.
Neumüller, M. (2001). Hypertext semiotics in the commercialized Internet. (Doctoral dissertaton). Wirtschaftsuniversität, Wien. Retrieved from http://www.diplom.de/e-book/222065/ hypertextsemiotics-in-the-commercialized-internet
Papadopoulos, S. (1990). Hypertext systems and applications. Information and Software Technology, 32(7), 477-490.
Rohrer, T. (2007). Embodiment and experientialism. In D. Geeraerts & H. Cuyckens (Eds.), The Oxford handbook of cognitive linguistics (pp. 25-47). Oxford University Press.
Rouet, J.-F. (1996). An introduction to hypertext and cognition. In J.-F. Rouet, J. J. Levonen, A. Dillon & R. J. Spiro (Eds.), Hypertext and Cognition (pp. 3-8). Routledge.
Saito, A. (2007). Social origins of cognition: Bartlett, evolutionary perspective and embodied mind approach. Journal for the Theory of Social Behaviour, 26(4), 399-421. https://doi:10.1111/j.1468-5914.1996.tb00299.x
Vashunina, I., Ryabova, M., & Egorova L. (2018). Polycode hypertext in polylingual discourse of intercultural communication. XLinguae, 11(2), 218-231. https:// doi: 10.18355/XL.2018.11.02.17
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Front Page, 2020, December 1. The Daily Telegraph. https://www.pressreader.com/uk/the-dailytelegraph/20201201
Front Page, 2021, January 4. The Daily Telegraph. https://www.pressreader.com/uk/the-daily-telegraph/20210104
Front Page, 2021, January 8, The Daily Mail. https://www.pressreader.com/uk/daily-mail/20210108
Front Page, 2021, February 13. The Telegraph. https://www.telegraph.co.uk/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
