Фоностилістичні засоби створення образу автомобільного бренду
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2021.252098Ключові слова:
бренд, слоган, гасло, алітерація, асонанс, рима, ономатопея, звуковий символізмАнотація
У статті представлено результати практичної розвідки дослідження фоностилістичних засобів (алітерації, асонансу, рими, звуконаслідування) у складі рекламних слоганів та гасел, що репрезентують автомобільну індустрію. Обґрунтовано ідею про те, що рекламний слоган, обмежений простором і часом, розглядається як важлива частина будь-якої маркетингової кампанії. Подібно до попередніх досліджень, у науковій розвідці підтверджено, що слоган є ефективним типом розповіді про бренд,зокрема, встановлено відмінність між слоганом та гаслом. Із метою передачі певної інформації про продукт розробники брендів використовують низку мовних засобів, які роблять мову реклами ефективною. Метою статті є виокремлення та опис найуживаніших у сучасних слоганах автомобільної індустрії фонетичних засобів стилістики. Аналіз комерційних рекламних слоганів і гасел показав, що такі фоностилістичні засоби, як асонанс і рима, трапляються досить часто, тоді як алітерація є найпродуктивнішим звуковим прийомом. Результати цього дослідження демонструють потенціал таких звукових прийомів задля покращення іміджу та цінності бренду. Крім того, у статті розглянуто проблему звукової символіки, оскільки зацікавлення до її вияву у сфері маркетингу помітно зростає. Таким чином, із фоносемантичного погляду, найпродуктивнішими фонемами є шиплячі, вибухові та сонорні. Їх повторюваний характер сприяє створенню іміджу бренду. Численні приклади, наведені в статті, слугують підтвердженням отриманих висновків.
Посилання
Allagui, I., & Breslow, H. (2016). Social media for public relations: Lessons from four effective cases. Public Relations Review, 42(1), 20-30.
Borys, D., & Materynska, O. (2020). Poreionymic backronyms: Ambit, formation, and diversity. Lege Artis. Language Yesterday, Today, Tomorrow. The Journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, V(2), 2-52.
Crystal, D. (2009, 18 July). The ugliest words. The Guardian. Retrieved from https://www.theguardian.com/books/2009/jul/18/ugliest-words-michael-jackson-biographies
Do, T. (2018). The impact of tagline on brand image: A consumer experiment with a handmade locally brand. A Thesis. Department of Marketing. Hanken School of Economics, Helsinki.
Hamlin, K. (2014). The importance of ad slogans [online]. Retrieved from https://smallbusiness.chron.com/importance-ad-slogans-31343.html
Kladou, S., Kavaratzis, M., Rigopoulou, I., & Salonika, E. (2016). The role of brand elements in destination branding. Journal of Destination Marketing & Management, 6(4), 426-435.
Knoeferle, K., Li, J., Maggioni, E., & Spence, Ch. (2017). What drives sound symbolism? Different acoustic cues underlie sound-size and sound-shape mappings. Scientific Reports, 7. Retrieved from https://www.nature.com/articles/s41598-017-05965-y.pdf
Kohli, C., Leuthesser, L., & Suri, R. (2007). Got slogan? Guidelines for creating effective slogans. Business Horizons, 50(5), 415-422. doi: 10.1016/j.bushor.2007.05.002
Leech, J. (1972). English in advertising: A linguistic study of advertising in Great Britain. London: Longman.
Lerman, D., Morais, D., & Luna, D. (2017). The language of branding: Theory, strategies, and tactics. New York: Routledge.
Liberman, A. (2005). Word origins and how we know them: Etymology for everyone. Oxford: Oxford University Press.
Mas-Manchуn, L. (2020). Innovation in advertising and branding communication. New York: Routledge.
Preziosi, M., & Coane, J. (2017). Remembering that big things sound big: Sound symbolism and associative memory. Cognitive Research: Principles and Implications, 2(10). Retrieved from https://cognitiveresearchjournal.springeropen.com/track/pdf/10.1186/s41235-016-0047-y.pdf
Ranasinghe, W. T., Thaichon, P., & Ranasinghe, M. (2017). An analysis of product-place co-branding: The case of Ceylon Tea. Asia Pacific Journal of Marketing and Logistics, 29(1), 200-214.
Rein, D. (1982). The language of advertising and merchandising in English. New York: Regent.
Roper, J. (2011). Alliteration in culture. London: Palgrave Macmillan.
Scorupa, P., & Dubovičienė, T. (2015). Linguistic characteristics of commercial and social advertising slogans. Santalka: Filologija, Edukologija, 23(2), 108-118.
Sedley, D. (2013). Plato’s Cratylus. In Zalta, E. N. (ed.). The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from https://plato.stanford.edu/entries/plato-cratylus/#GreTex
Sidhu, D.M., & Pexman, P.M. (2018). Five mechanisms of sound symbolic association. Psychonomic Bulletin & Review, 25(5), 1619-1643. doi: 10.3758/s13423-017-1361-1.
Slade-Brooking, C. (2016). Creating a brand identity: A guide for designers. London: Laurence King Publishing.
Stashko, H. (2018). Phonetic and syntactic stylistic means in media space: Manipulation or emotional commonplace? Communication Today, 9(2), 132-142.
Stashko, H. (2020). The effect of stylistic repetition in English-language advertising texts. Science and Education a New Dimension. Philology, VIII(72), Iss. 241, 60-63.
Stashko, H. (2017). When phonetics matters: Creation and perception of female images in song folklore. Lege Artis. Language Yesterday, Today, Tomorrow. The Journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, II(1), 299-335. doi: 10.1515/lart-2017-0008
Sullivan, L. (2016). Hey, Whipple, squeeze this: The classic guide to creating great ads (5th ed.). Hoboken: Wiley.
Wheeler, A., & Millman, D. (2017). Designing brand identity: An essential guide for the whole branding team (5th ed.). Somerset: John Wiley & Sons.
Zabuzhanska, I. (2017). American postmodern poetic texts: In search of rhythmicity. Lege Artis. Language Yesterday, Today, Tomorrow. The Journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, II(2), 445-481. doi: 10.1515/lart2017-0021
Zembytska, M., & Mazur, Y. (2018). Stylistic features of English advertising slogans. Науковий Журнал Львівського Державного Університету Безпеки Життєдіяльності "Львівський Філологічний Часопис" / Naukovyj Zhurnal L'vivs'koho Derzhavnoho Universytetu Bezpeky Zhyttiediial'nosti "L'vivs'kyj Filolohichnyj Chasopys", 4, 39-43.
Best Small Cars for 2021 & 2022. (2021). U.S. News & World Report. Retrieved from https://cars.usnews.com
EMPIRICAL DATA SOURCES
List of 250 Catchy Car Slogans and Great Taglines. Retrieved from https://brandongaille.com/list152-catchy-car-slogans-and-great-taglines/
Most Famous Car Advertising Slogans in the World. Retrieved from https://www.autocar.co.uk/slideshow/most-famous-car-advertising-slogans-world-2
DICTIONARIES
Merriam Webster’s Dictionary. Retrieved from https://www.merriam-webster.com/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
