Елементи онтологічного магічного реалізму в романі Ібі Зобой "Американська вулиця"
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2021.252115Ключові слова:
онтологічний магічний реалізм, роман , магія, дух Папа Легба, міграція, мікроісторіяАнотація
У статті розглянуто роман сучасної американської письменниці гаїтянського походження Ібі Зобой "Американська вулиця" з перспективи використання в ньому техніки магічного реалізму. У творі поєднано магію, віру в духів, потойбічні сили з реалістичною технікою письма. Звернення до магічного реалізму – одна з прикметних рис як постколоніального художнього дискурсу, так і художніх наративів, що репрезентують досвід мігрантів. Оповідна техніка магічного реалізму осмислена з різних позицій і теоретичних перспектив. Традиційно розмежовують європейський варіант магічного реалізму, започаткований модерністами Веймарської республіки і теоретизований Францом Рохом, і латиноамериканський варіант, що інтенсивно оприявнився в художньому дискурсі від середини ХХ століття. А. Карпентьєр одним із перших наголосив на відмінності південноамериканського магічного реалізму від європейського. У такий спосіб він есенціалізував його риси: органічне поєднання магії та реальності, інкорпорування практик вуду, народних вірувань і ритуалів не лише як ілюстративного матеріалу, а і як рушійних сил динаміки сюжету, і нарешті одухотворення предметів навколишнього світу, надання їм окремої суб’єктності. Продовження риторики А. Карпентьєра маємо в дослідженні Дж. Делбаере, яка розрізняє фольклорний магічний реалізм та науковий. Зі свого боку Р. Ехеваррія теж виокремлює два різновиди магічного реалізму: онтологічний (ґрунтується на міфічних та релігійних віруваннях, що становлять культурний контекст письменника) та епістемологічний (в основі якого знання, а не вірування).
У статті використано термін Р. Ехеваррія "онтологічний магічний реалізм" для аналізу романної канви "Американська вулиця". Зокрема, зроблено висновок, що магічні вірування і ритуали допомагають головній героїні вижити в складній ситуації зміни місця проживання. Іммігрантка в першу ніч розпізнає в старому чоловікові на розі вулиці дух Папи Легба, який упродовж усього твору скеровує її вчинки через метафоричні висловлювання і закодовані в піснях підказки. Відтак, магія гаїтянського світу спрацьовує в Детройті, бо в це вірить як головна героїня твору, так і читачі, для яких духи вуду стають такими ж реальними, як і для тих, хто молиться їм. Загалом треба наголосити, що релігійний складник становить важливий пласт міграційного дискурсу.
Посилання
Фройд, З. (2019). Тотем і табу. Київ: Фоліо.
Шимчишин, М. (2020). Географії ідентичності в художній прозі початку ХХ століття. Київ: Видавничий центр КНЛУ.
Bachelard, G. (2012). La poétique de l'espace. Paris: Presses Universitaires de France.
Borges, J. L. (1961). El arte narrativo y la magia. Buenos Aires: Emecé.
Bowers, M. A. (2004). Magic(al) Realism. London: Routledge.
Carpentier, A. (1995). The Baroque and the Marvelous Real. (T. Huntington and L. Parkinson Zamora, Trans.). In L. Zamora and B.Wendy Faris (Eds.), Magical Realism: Theory, History, Community (pp. 89-108). Durham, NC and London: Duke University Press.
Chanady, Am. (1985). Magical Realism and the Fantastic: Resolved versus Unresolved Antinomy. New York: Garland.
Connell, L. (1998). Discarding Magic Realism: Modernism, Anthropology, and Critical Practice.
ARIEL: A Review of International English Literature, 29(2), 95-110.
Echeverría, R. (1990). Myth and Archive: a Theory of Latin American Narrative. Cambridge: Cambridge University Press.
Flores, A.(1995). Magical Realism in SpanishAmerican Fiction.In L. Zamora and B. Wendy Faris (Eds.), Magical Realism: Theory, History, Community (pp. 109-117). Durham, London: Duke University Press.
Halbwachs, M. (1992). On Collective Memory. Chicago: University of Chicago Press.
Irish, J. (1970). Magical Realism: a Search for Caribbean and Latin American Roots. Literary Half-Yearly, 11(2), 127-39.
Lodge, D. (1992). The Art of Fiction. Secker & Warburg.
Lopez, A. (2001). Reason, "the Native", and Desire: a Theory of "Magical Realism". In Posts and Pasts: A Theory of Postcolonialism. Albany: SUNY Press.
Magnússon, S.Gyl, & Szijártó, I. (2013). What is Microhistory? Theory and Practice. Routledge.
Márquez, G., & Llosa, M. (1967). La novella en America Latina. Dialogo. Lima: Universidad
Nacional de Ingenieria.
Reeds, K. (2006). Magical Realism: a Problem of Definition. Neophilologus, 90, 175-196. doi: 10.1007/s11061-005-4228-z
Roh, Fr. (1925). Nach-Expressionismus, Magischer Realismus: Probleme der neusten europäischen Malerei, Leipzig: Klinkhardt und Biermann.
Zamora, L., & Faris, W. (1995). Magical Realism: Theory, History, Community. Durham, London:
Duke University Press.
Zoboy, I. (2017). American Street. Waterville: Thorndike Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
