Sovereignonyms as new means to create the image of the aggressor state in the Ukrainian Internet communication

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2022.274925

Keywords:

sovereignonym, neosovereignonym, motivation, connotation, derivative, Internet communication

Abstract

The article examines the sovereignonyms of Russia as an aggressor state waging a brutal, but unprovoked, war against Ukraine recorded in modern online publications and social networks. The article substantiates the emergence of neosovereignonyms by the need of Internet communicators to name the state that conducts aggressive actions against Ukraine as accurately as possible, and to convey in these names the emotions caused by such actions. It is proved that the analyzed neosovereignonyms explain the defining characteristics of the Russian Federation today: formation of neo-totalitarianism; inconsistency of economic and military power with ambitions for world hegemony; absurdity, from the point of view of Ukrainians, of domestic and foreign policy; underdevelopment of civil society; lack of critical thinking even among the educated population; cult of cruelty, atrophy of empathy for Ukrainians among ordinary Russians; slavish obedience, inability of Russian society for mass anti-war protests. Most of the analyzed sovereignonyms have a clear negative evaluative color, thanks to which the emotions of the nominees, such as anger and contempt, are expressed explicitly or implicitly, which serves as an indicator of the attitude of the Ukrainian society towards the aggressor state.
According to the structure, the studied onyms can be simple one-word, complex one-word and multi-component ones. From the point of view of derivation, one-word sovereignonyms for the designation of the Russian Federation as an aggressor state were formed by a lexical-semantic method (onymization and transonymization), i.e., they are neosemants, and by morphological methods – compounding, affixation and abbreviation. From the point of view of structure, compound sovereignonyms are subjunctive noun-type phrases.

References

Баган, М., Навальна, М., & Істоміна, А. (2022). Індивідуальні вербальні коди спонтанної

емоційної психорегуляції сучасної української молоді. Psycholinguistics, 31(2),

–32.

Булик-Верхола, С. З. (2022). Мовний образ Росії як ворога (на матеріалі ЗМІ періоду

російсько-української війни). Закарпатські філологічні студії, 23(1), 29–33.

Жиленко, І., & Серобян, А. (2022). Варіанти назви країни-агресора у соцмережах

і ЗМІ з аналізом частоти їх вжитку. Cучасний масовокомунікаційний простір:

історія, реалії, перспективи: матеріали науково-практичної конференції

студентів, аспірантів та молодих науковців. Суми: Сумський державний

університет, 59–63.

Заскалета, В. П. (2017). Події новітньої історії України в дзеркалі мови веб-коментарів

(на матеріалі коментувань публікацій у соціальній мережі Facebook). Науковий

вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ, 35, 188–195.

Костюк, Ю. М. (2021). Суспільно-політичний неолексикон української інтернеткомунікації у формально-семантичному та соціонормативному аспектах

[Дис. докт. філос. в галузі гуманітарних наук, Тернопільський національний

педагогічний університет імені Володимира Гнатюка].

Огієнко, І. (2001). “Русь”, “Росія”, “Великоросія”, “Малоросія”? Історія української

літературної мови. Вінніпег, 1949. Узято з http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt09.htm

Петренко, Є. М. (2018). До проблеми вербалізації емоцій. Науковий вісник

Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія, 37(4), 81–84.

Редько, Є. (2016). Словотвірна контамінація в сучасних інноваційних процесах.

ХХ-ХХІ століття: жанрово-стильові й лінгвістичні метаморфози в українській

мові і літературі: колективна монографія / Гол. ред. А. Архангельська. Olomous:

VUP, 205–229.

Торчинський, М. М. (2008). Структура онімного простору української мови:

монографія. Хмельницький: Авіст.

Published

2023-03-14

Issue

Section

LANGUAGE STUDIES