Біблійна лексика сучасної літературної мови гінді та способи її творення
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2022.274931Ключові слова:
сучасна літературна мова гінді, спосіб словотворення, тексти біблійного походження, словотворчий афікс, дериват, префікс, суфіксАнотація
У статті відображено способи словотворення іменників і прикметників сучасної літературної мови гінді. Визначення продуктивності гіндімовних словотвірних способів здійснено на основі лексичних одиниць, утворених префіксальним, суфіксальним, префіксально-суфіксальним способами словотворення і основоскладанням. Задля висвітлення теми пропонованого дослідження опрацьовано наукові роботи українських, європейських та індійських лінгвістів, за
допомогою яких розкрито поняття «дериваційних процесів» у мові, «біблійності» в лінгвокультурі. Науковці довели, що лексичний склад мови, біблійної зокрема, відображає менталітет, культуру, сприйняття світу окремим етносом. Розглянуто типологічні особливості способів словотворення біблійних лексичних одиниць сучасної літературної мови гінді. На основі праць українського, європейського мовознавства та мовознавства Азії наведено порівняльну характеристику суфіксів і префіксів, семантико-структурні особливості лексики біблійного походження. З’ясовано, що
вивчення біблійної лексики сучасної літературної мови гінді визначає національні та культурні закономірності гіндімовних індійців, християн зокрема, які вживають лексику біблійного походження в повсякденному житті. Установлено найпродуктивніші деривати для творення іменників і прикметників, а також активні способи творення іменників і прикметників біблійного походження сучасної літературної мови гінді. У результаті засвідчено основні іменникові та прикметникові словотвірні способи, що системно функціонують у біблійному тексті сучасної літературної мови гінді. Доведено, що різномаїття префіксів і суфіксів у текстах біблійного походження сучасної літературної мови гінді свідчить про її динамічний розвиток.
Посилання
Біблія (2020). Сучасний переклад, CUV. Українське Біблійне Товариство. Київ:
Надруковано у Фінляндії.
Головня, Т. Г. (2019). Словотвір англійської мови. Київ: Арій, 6-34.
Дзера, О. В. (2018). Англо-українська біблійна фразеографія: перекладознавчий
аспект. Закарпатські філологічні студії, 3(2), 131-138.
Демешко, І. М. (2018). Морфонологічні параметри словотвірних гнізд із вершинамивербативами на морфонеми {Г},{К}, {Х}. Закарпатські філологічні студії, 3(1),
–16.
Костюк, Ю. М. (2020). Суспільно-політична неолексика в Інтернет-комунікації:
структурно-функційний аспект. Лінгвістичні студії, 40(1), 153-164.
Новікова, Є. Б. (2017). Неологізм, оказіоналізм, потенційне слово: проблеми
розмежування. Лінгвістичні дослідження, 45, 97-102.
Піддубна, Н. В. (2017). Динамічні явища у складі релігійної лексики кінця ХХ–поч.
ХХІ ст. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство», 11(23
(2)), 129-138.
Піддубна, Н. В. (2018). Бібліїзми й релігійна лексика та фразеологія: спроба
розмежування понять. Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць ХнПУ
ім. Г.С. Сковороди, 47, 50-56.
Піддубна, Н. В. (2019). Теорія теолінгвістики: феномен біблійності в українській
лінгвокультурі та омовлення релігійної картини світу (аналіз дискурсивної
практики ХІХ ст.) [монографія]. Харків: «Майдан».
Пономаренко, В. Д., Дудка, О. О. (2018). Структурно-семантична характеристика
словотвірного гнізда з вершиною «Зима». Лінгвістичні дослідження, 48, 126-137.
Пономаренко, С. С. (2016). Морфонема і морфонологічні процеси при словотворенні
в сучасній українській мові. Наукові праці [Чорноморського державного
університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»].
Серія Філологія, 266(278), 109-113.
Рибачківська, Л. Є. (2017). Зіставний аналіз способів творення відонімних похідних
у словотвірних гніздах із вершинами-онімами в українській та англійській мовах.
«Південний архів» (філологічні науки), 67, 186-190.
Dzera, O. (2019). Bible Phraseography: Descriptive and Contrastive Approaches. Studies
in Linguistics, Anglophone Literatures and Cultures, 21, 15-33.
Koul, O. N. (2008). Modern Hindi Grammar. Dunwoody Press: USA, 318.
Tošović, B. (2017). Derivacioni internet. Dragićević, Rajna (ur.) Putevima reči: Zbornik
radova u čast Darinki Gortan Premk. Filološki fakultet, 375-386.
बाइबल. (1991). नया नियम. India Bible Publishers: ND, 748.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
