Мовна ідентичність іммігрантів у романі Чімаманди Нгозі Едічі “Американа”
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2022.274934Ключові слова:
мовна ідентичність, імміграція, роман «Американа», режим мовиАнотація
У статті проаналізовано теоретичні праці, у яких осмислено особливості мовної ідентичності в епоху глобальної мобільності. Сьогочасне інтенсивне переміщення людських мас зумовило відхід від концептуалізації мови як такої, що закорінена в конкретному локусі, до її детериторіалізації, до зміщення уваги із самої мови на суб’єкта мовлення. Практична частина статті зосереджена на творі Чімаманди Нгозі Едічі «Американа» (2013). Наукова рефлексія стосується аналізу особистості іммігрантів, які є головними персонажами роману, та тих змін, які вони переживають
під час переселення в нову країну. Мета статті полягає у вивченні шляхів формування самості чужинців у контексті їхньої мовленнєвої самоідентифікації. Мовний режим оприсутнений у творі на кількох важливих рівнях: збереження ігбо й протистояння тотальному засиллю англійської мови, мовна асиміляція іммігрантів, утвердження мовної ідентичності чужинця, мова як складник структурного расизму.
Мовна асиміляція іммігрантів спричинює їхню відмову від рідної мови, особливо, коли йдеться про мігрантів, які володіють мовою країни поселення, і відповідно розмовляють із дітьми лише нею. Водночас у романі Ч. Н. Едічі повернення головної героїні до власної вимови, тобто нігерійської англійської, сигналізує про її спротив до цілковитої нівеляції своєї ідентичності на користь сподіванням і нормам домінантної групи.
Загалом мова має важливе значення для формування іммігрантської ідентичності. Чутливість місцевих жителів до вимови та загалом до рівня володіння мовою спільноти спричинює досить часто інакшування чужинця та упереджене ставлення до нього. Звідси іммігранти намагаються позбутися маркування через мову. Вони наслідують акценти та вимову конкретного локусу свого поселення. Однак на прикладі головної героїні роману «Американа» маємо також і нове осмислення мовної ідентичності, що тісно пов’язане з сучасним позиціюванням іммігрантів як таких, що не
соромляться своєї відмінності, а, навпаки, пошановують свою відмінність і наполягають на ній.
Посилання
Adichie, Chimamanda. (2013). Americanah. New York: Random House.
Alesina, Alberto, and Eliana La Ferrara. (2005). Ethnic diversity and economic performance.
Journal of Economic Literature (43), 762–800.
Anderson, Benedict. (1991). Imagined communities: Reflections on the origin and spread
of nationalism. Revised ed. London: Verso.
Anderson, Christopher, and Aida Paskeviciute. (2006). How ethnic and linguistic
heterogeneity influence the prospects for civil society: A comparative study of
citizenship behavior. Journal of Politics (68), 783–802.
Blackledge, Adrian and Creese, Angela. (2017). Translanguaging in mobility. In Suresh
Canagarajah (ed.). The Routledge Handbook of Migration and Language. Routledge:
London and New York. (pp. 31–46).
Bleakley, Hoyt, and Aimee, Chin. (2004). Language skills and earnings: Evidence from
childhood immigrants. Review of Economics and Statistics, 84(2), 481–496.
Blommaert, Jan. and Rampton, Ben. (2011). Language and superdiversity. Diversities
(3). Режим доступу: http://www.unesco.org/shs/diversities/vol13/issue2/art1.
Bourdieu, Pierre. (1988). Homo Academicus. [Translated by P. Collier]. Stanford, CA:
Stanford University Press.
Canagarajah, Suresh. (2017). Introduction: the nexus of migration and language: the
emergence of a disciplinary space. In Suresh Canagarajah (ed.). The Routledge
Handbook of Migration and Language. Routledge: London and New York. (pp. 1–29).
Chiswick, Berry and Paul, Miller. (1995). The endogeneity between language and earnings.
Journal of Labour Economics, 13(2), 246–288.
Chiswick, Berry and Paul, Miller. (2002). Immigrant earnings: Language skills, linguistic
concentrations and the business cycle. Journal of Population Economics, 15(1), 31–57.
Chiswick, Berry and Paul, Miller. (2005). Linguistic distance: A quantitative measure
of the distance between English and other languages. Journal of Multilingual and
Multicultural Development, 26, 1–11.
Costa, Dora and Matthew E. Kahn. (2003). Civic engagement in heterogeneous communities. Perspectives on Politics, 1, 103–12.
Coulmas, Florian. (2005). Changing language regimes in globalizing environments.
International Journal of the Sociology of Language (175/176), 3–15.
Delhey, Jan and Kenneth Newton. (2005). Predicting cross-national levels of social trust:
global pattern or nordic exceptionalism? European Sociological Review (21), 311–27.
Dustmann, Christian. (1994). Speaking fluency, writing fluency and earnings of migrants.
Journal of Population Economics (7), 133–156.
Dustmann, Christian and Francesca Fabbri. (2003). Language proficiency and labour
market performance of immigrants in the UK. Economic Journal (113), 695–717.
Dustmann, Christian and van Soest, A. (2002). Language and the earnings of immigrants.
Industrial and Labor Relations Review 55(3), 473–492.
Faist, Thomas, Fauser, Margit, and Reisenauer, Eveline. (2013). Transnational migration.
Cambridge: Polity.
Gal, Susan. (1989). Language and political economy. Annual Review of Anthropology (18),
–367.
Gal, Susan. (2002). A Semiotics of the public/private distinction. Differences: A Journal of
Feminist Cultural Studies (13), 77–95.
Gal, Susan. (2006). Contradictions of standard language in Europe: Implications for the
study of practices and publics. Social Anthropology (14), 163–181.
García, Ofelia. (2009). Bilingual education in the 21st Century: A Global perspective.
Oxford: WileyBlackwell.
Gellner, Ernest. (1983). Nations and nationalism: New perspectives on the past. Oxford:
Blackwell.
Heller, Monica. (2010). Language as resource in the globalized new economy. In Nikolas
Coupland (ed.). The Handbook of Language and Globalization. Blackwell Publishing
Ltd. (pp. 347–365).
Hobsbawm, Eric. (1990). Nations and Nationalism since 1780. Cambridge: Cambridge
University Press.
Hurst, Ellen. (2017). Regional flows and language resourses. In Suresh Canagarajah (ed.). The Routledge Handbook of Migration and Language. Routledge: London and New York. (pp. 171–187).
Igboanusi, Herbert. (2002). Igbo English in the Nigerian novel. Ibadan: Enicrownfit Publishers.
Jacquemet, Marco. (2005). Transidiomatic practices: Language and power in the age of
globalization. Language and Communication 25(3), 255–277.
Knack, Stephen, and Philip Keefer. (1997). Does social capital have an economic payoff?
A cross-country investigation. Quarterly Journal of Economics (112), 1251–1288.
Kozieł, Patrycja. (2015). Narrative strategy in Chimamanda Ngozi Adichie’s novel «Americanah»: the manifestation of migrant identity. Studies in African Languages and Cultures, (49), 96–113.
Kroskrity, Paul. (Ed.). (2000b). Regimes of language: Ideologies, polities, and identities.
SAR Press & James Currey, Santa Fe & Oxford.
Kroskrity, Paul. (2000a). Regimenting languages: Language ideological perspectives. In
Kroskrity, P.V. (Ed.). Regimes of language: Ideologies, polities and identities. SAR
Press & James Currey, Santa fe & Oxford, pp. 1–34.
Marschall, Melissa and Stolle, Dietlind. RACE AND THE CITY: Neighborhood Context
and the Development of Generalized Trust // Political Behavior, Vol. 26, No. 2, June
Pp. 125–153.
Park, Joseph Sung-Yul and Wee, Lionel. (2017) Nation-state, transnationalism, and
language// The Routledge Handbook of Migration and Language. Edited by Suresh
Canagarajah. Routledge: London and New York. (pp. 47–63).
Parmentier, Richard. (1994). Signs in society: Studies in semiotic anthropology. Indiana
University Press, Bloomington & Indianapolis.
Pennycook, Alastair and Emi, Otsuji. (2015). Metrolingualism: Language in the city.
Abingdon: Routledge Press.
Rice, Tom and Brent Steele. (2001). White ethnic diversity and community attachment in
small Iowa towns. Social Science Quarterly (82), 397–407.
Saguaro Seminar. (2001). Social capital community benchmark survey. Cambridge, Mass.:
Saguaro Seminar of the John F. Kennedy School of Government at Harvard University.
Silverstein, Michael. (1979). Language structure and linguistic ideology. In Clyne, P.R.,
Hancks, W.F., Hofbauer, C.L. (Eds.). The Elements: a Parasession on linguistic units
and levels. Chicago: Chicago Linguistic Society. (pp. 193–247).
Smith, Anthony. (1995). Nations and nationalism in a global era. Cambridge: Polity Press.
Smith, Anthony. (2010). Nationalism (2nd ed.). Cambridge: Polity.
Taylor, Charles. (2004). Modern social imaginaries. Duke University Press, Durham &
London.
Vertovec, Steven. (2007). Super-diversity and its implications. Ethnic and Racial Studies
(6), 1024–1054.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
