Translation strategies in the process of conveying neologisms, abbreviations and acronyms in English language computer texts
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2023.297666Ключові слова:
абревіатури, акроніми, комп’ютерні скорочення, способи перекладуАнотація
Швидкий розвиток технологій спричиняється до появи численних неологізмів. Такі лексичні одиниці поширюються та стають загальновживаними в багатьох мовах. Це особливо помітно в комп’ютерній терміносистемі. У наш час переклад комп’ютерних термінів, які складаються переважно з абревіатур, акронімів тощо, залишається актуальною темою. Мета цієї статті – вивчити особливості використання акронімів й абревіатур в англійськомовних комп’ютерних текстах, визначити їх типи, частоту використання й описати основні способи їх перекладу. У статті проведено порівняльний аналіз структурних, семантичних і функційних характеристик англійських акронімів й абревіатур. Це дозволило порівняти описані лексичні одиниці та визначити, коли саме вони застосовуються в мові. Для ілюстрації результатів дослідження використано метод компаративного аналізу та суцільної вибірки. У результаті було виявлено кілька найефективніших способів перекладу англійськомовних комп’ютерних скорочень і акронімів: прямий переклад повної форми абревіатури; пошук еквівалентних скорочень у мові перекладу; транскодування; транслітерація; описовий переклад; калькування. У статті підкреслено важливість усвідомлення контексту та відповідного тлумачення, оскільки деякі акроніми й абревіатури мають кілька значень, деякі – протилежне значення. Відзначено, що комп’ютерні тексти мають особливу структуру; вони багаті на неологізми, зокрема акроніми й абревіатури, що є результатом стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Подальші дослідження дадуть змогу дізнатися, як змінюються підходи до їхнього перекладу з плином часу.
Посилання
Belda-Medina, J. (2001). Computer terminology: problems in translating abbreviations and acronyms. First International Conference in Specialized Translation. Universitat Pompeu Fabra. 67–69.
Bloom, D.A. (2000). Acronyms, abbreviations and initialisms. BJU International, 86(1), 1–6.
Cambridge dictionary. (2021). Cambridge University Press. https://dictionary.cambridge.org/
Chumak, L. (2006). Akronimy yak forma skorochennia skladnoi leksychnoi odynutsi. Suchasna anglistyka: Stereotypnist’ i tvorchist’. Tezy dopovidei Vseukrains’koho
naukovoho forumu. Kharkiv, Torsing plus. 201–203.
Crystal, D. (2019). The Cambridge Encyclopedia of the English language (Third edition), Cambridge University Press.
Hanych, D.I. (2002). Slovnyk lingvistychnykh terminiv.
Komisarov, V.N. (1990). Teoriia perevoda (lingvisticheskiie aspekty). Vushsaia shkola.
Kocherhan, M.P. (2004). Vstup do movoznavstva. Akademiia.
Kortmann, B. (2020). English linguistics: essentials. 2nd revised, updated and enlarged edition. Berlin Heidelberg: J.B. Metzler, 10.
Krechman, A.A. (2018). Osoblyvosti abreviatsii ta akronimizatsii v anhliiskii movi. Mat. Mizhnar. Naukovo-praktychnoi internet-konferentsii “Suchasnyi stan ta perspektyvy rozvutku osvitnioho prostoru: hlobalnyi vymir. Zaporizhzhia”, 224–227.
http://www. zgia.zp.ua/gazeta/ InternetKonf_2016_283.pdf
Kyrychenko, O.A. (2010). Novatsii u movi kompiuternykh korystuvachiv. Filolohichni Praktyky, Т. 2, 3, 51–55.
Leichyk, V.M. (2009). Terminologiia informatiki: teoreticheskiie i prakticheskiie voprosy. Itogi nauki i tekhniki. Тom, 2. Nauka.
Oxford Primary dictionary. (2021). India: Oxford University Press.
Soyer, P. (2018). Acronyms, initialisms, and abbreviations. Diagnostic and Interventional Imaging, 76, 89–90.
Slovar’ kopiuternykh terminov. http://www.ods.com.ua/win/rus/other/3/
Sydoruk, H.I. (2015). Internet-skorochennia yak zasib movnoi ekonomii. Filolohichni Studii, 14, 298.
Thomas, G. (2021). Punctuation marks and abbreviations. Research Methodology and Scientific Writing, 45–73.
The United States governmental manual. Commonly used agency acronyms.
Vaulina, Ye.Yu. (2004). Terminy sovremennoi informatiki: programirovaniie, vychyslitel’naia tekhnika, Internet. Eskimo, 640.
Volokh, O.T. (1996). Suchasna ukrains’ka mova. – druhe vyd., pererob. i dopovnene. Vyshcha Shkola, 199.
Yenikeiev, V.M. (2001). Osoblyvosti perekladu anhlomovnykh terminiv na ukrainsku movu, Visnyk SumDU, 5(26), 54-59.
Zabotnova, M. (2017). Acronyms and abbreviations as a part of the internet slang and their role in saving speech efforts in the process of communication in the chatspeaks. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu 47, Ostrozka akademiia, Seriia: Filolohiia. Ostroh. Vydavnytstvo NaUOA, 67. 26–28
Zatsnyi, Yu.A. (2000). Novaia obshchestvenno-politicheskaia leksika i frazeologiia anhliiskogo yazyka Zaporizhzhia, ZGU, 198.
Zerkina, N., Kostina, N., & Pitina, S. (2015). Abbreviation semantics. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 199, 137–142.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
