Constructional modeling in the formalism of cognitive-quantitative construction grammar
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2023.297670Ключові слова:
когнітивно-квантитативна граматика конструкцій, лінгвальні конструкції, конструкційне моделювання, рамково-скобковий нотаційний записАнотація
У статті проаналізовані результати конструкційного моделювання у формалізмі когнітивно-квантитативної граматики конструкцій як нової дослідницької моделі когнітивно-квантитативного напряму. Ця дослідницька модель, виявлена в триангуляції теоретико-методологійних положень
й аналітико-дослідницького інструментарію когнітивно-семіотичних студій і квантитативно-корпусної лінгвістики, пропонує комплексний квалітативно-квантитативний підхід до вивчення когнітивних основ, загальних та ідіосинкратичних лінгвальних властивостей, вживаності та
дистрибуції лінгвальних конструкцій. У цьому контексті конструкційне моделювання передбачає застосування комп’ютеризованої лінгвоквантитативної процедури параметризації профілю конструкції. Вказана процедура надає операціоналізовані й статистично перевірені дані про основні параметри, що детермінують лінгвістичну поведінку конструкції. Моделювання проводиться з використанням рамково-скобкового нотаційного запису, який інтегрує рамковий запис для представлення цілісної інформації на рівні конструкції та інформації на рівні її складників,
і скобковий запис для деталізації специфічних лінгвальних властивостей і конструкційних обмежень.
Конструкційне моделювання в інтегрованій рамково-скобковій системі нотаційного запису, застосоване до англійських ꞌвідокремлених нефінітних/недієслівних з експліцитним підметомꞌ- конструкцій, уможливлює комплексне представлення їхніх зовнішніх і внутрішніх лінгвальних
властивостей та фіксує зв’язки успадкування між конструкціями на макро-, мезо- та мікрорівнях конструкційної мережі. Результати дослідження демонструють можливість застосування формалізму когнітивно-квантитативної граматики конструкцій для відображення лінгвістичних властивостей і обмежень складних лінгвальних конструкцій рівня клаузи та моделювання, як ці конструкції ймовірно репрезентуються в ментальній граматиці мовців.
Посилання
Davydiuk, Yu.B. (2010). Suchasnyi stan problemy vyznachennia ta perekladu absoliutnykh konstruktsij u naukovij literaturi. Visnyk Zhytomyrskoho Derzhavnoho Universytetu Imeni Ivana Franka, 51, 96–99.
Zhukovska, V. V. (2021a). Parametryzatsiia syntaktyko-funktsijnykh vlastyvostej hramatychnoi konstruktsii: kvantytatyvno-korpusnyi aspect. Vcheni Zapysky
Tavriiskoho Natsionalnoho Universytetu Imeni V I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka, 32(71), 38–46.
https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.3-2/08.
Zhukovska, V.V. (2021b). Teoretyko-metodolohichni zasady kvantytatyvno-korpusnoi parametryzatsii hramatychnoi konstruktsii. V T.V. Kalyniuk and T.V. Bondarchuk
(Red.), Mova ta Movlennia: Fundamentalni Paradyhmy Rozvytku [monohrafiia] (s. 66–81). Kamianets-Podilskyi: TOV Drukarnia «Ruta».
Asher, N., & Lascarides, A. (2003). Logics of conversation. Cambridge: Cambridge University Press.
Boas, H.C. (2019). Zur methodologischen Grundlage der empirischen Konstruktikographie. In D. Czicza, V. Dekalo, & G. Diewald (Eds.), Konstruktionsgrammatik VI. Varianz In Der Konstruktionalen Schematizität (ss. 237–263). Tübingen: Stauffenburg.
Boas, H.C. (2021). Construction grammar and frame semantics. In X. Wen & J.R. Taylor (Eds.), The Routledge Handbook of Cognitive Linguisitcs (pp. 43–77). New York, London: Routledge.
Bouzada-Jabois, C.B., & Guerra, J.P. (2016). Towards a unified constructional characterization of the nonfinite periphery: On verbal free adjuncts and absolutes in
English. In G. Kaltenböck, E. Keizer, & A. Lohmann (Eds.), Outside The Clause. Form And Function Of Extra-Clausal Constituents (pp. 177–202). Amsterdam, Philadelphia: John Bejamins Publishing Company.
Croft, W. (2020). Ten lectures on construction grammar and typology. Leiden: Brill.
Davies, M. (2004). BYU-BNC (Based on the British National Corpus from Oxford University Press). https://www.english-corpora.org/bnc/.
Felser, C., & Britain, D. (2007). Deconstructing What With absolutes. In A. Radford (Ed.), The Minimalist Muse, Essex Reports in Linguisitcs (pp. 97–134). Colchester: University of Essex.
Fillmore, Ch.J. (1988). The Mechanisms of «Construction Grammar». Berkeley Linguistic Society, 14, 35–55.
Fillmore, Ch.J. (2012). Berkeley Construction Grammar. In G. Trousdale & T. Hofmann (Eds.), The Oxford Handbook of Construction Grammar (pp. 111–132). Oxford: Oxford University Press.
Fox, R. (2009). The contribution of linguistics towards transdisciplinarity in organizational discourse. International Journal of Transdisciplinary Research, 4(1), 16–34.
Fried, M. (2015). Construction Grammar. Syntax. In A. Alexiandou, & T. Kiss (Eds.), Theory and Analysis. An International Handbook of Linguistics and Communication Science (pp. 974–1003). Berlin: Mouton de Gruyter.
Goldberg, A.E. (2019). Explain me this: creativity, competition, and the partial productivity of constructions. Princeton, Oxford: Princeton University Press.
Gries, S.Th. (2020). Ten lectures on Corpus Linguistics with R. Application for usagebased and psycholinguistic research. Leiden, Boston: Brill.
Haff, M.H. (2012). On absolutes in French, German, and Norwegian. In C. Fabricius-Hansen, & D.T.T. Haug (Eds.), Big Events, Small Clauses: The grammar of elaboration (pp. 259–289). Berlin, Boston: De Gruyter.
https://doi.org/ 10.1515/9783110285864.
Hasselgård, H. (2012). Possessive absolutes in English and their Norwegian correspondances. In С. Fabricius-Hansen, & D.T.T. Haug (Eds.), Big Events, Small Clauses: The Grammar of Elaboration (pp. 229–258). Berlin, De Gruyter.
He, Q., & Yang, B. (2015). Absolute clauses in English from the systemic functional perspective: a corpus-based study. Berlin, Heidelberg: Springer.
Hoffmann, T. (2022). Construction Grammar: the structure of English. Cambridge: Cambridge University Press.
Kim, J.-B. (2013). On the existence of small clauses in English. English Language and Linguistics, 19(1), 67–88.
https://doi.org/10.17960/ell.2013.19.1.004.
Kim, J.-B., & Davies, M. (2019). English what with absolute constructions: a Construction Grammar perspective. English Language and Linguistics, 24(4), 637–666. https://doi.org/10.1017/S1360674319000169.
Kortmann, B. (1991). Free adjuncts and absolutes in English. Problems of control and interpretation. London: Routledge.
Kortmann, B. (2021). Reflecting on the quantitative turn in linguistics. Linguistics, 59(5), 1207–1226. https://doi.org/10.1515/ling-2019-0046.
Lai, H.-L., Chui, K.Ch., Sah, W.-H., Chung, S.-F., & Liu, C.-L. (2018). Language communities, corpora, and cognition. In S.-H. Chen (Ed.), Big Data in Computational
Social Science and Humanities (pp. 195–206). Berlin, Heidelberg: Springer.
Nakagawa, S. (2011). Synchronic and diachronic aspects of nominative and accusative absolutes in English. Gengo Kenkyu, 139, 85–109.
Riehemann, S., & Bender, E.M. (1999). Absolute constructions: on the distribution of predicative idioms. WCCFL 18 Proceedings, 476–489.
Stefanowitsch, A. (2020). Corpus linguistics: A guide to the methodology. Berlin: Language Science Press.
Stump, G.T. (1985). The semantic variability of absolute constructions. Dordrecht: D. Reidel Publishing Company. van de Pol, N., & Hoffmann, Th. (2016). With or without with: the constructionalization of the with-augmented absolute in English. Journal of English Linguistics, 44(4), 318–45.
https://doi.org/10.1177/0075424216666928.
van de Pol, N., & Petré, P. (2015). Why is there a present-day English absolute? Studies In Language, 39(1), 199–229.
https://doi.org/10.1075/sl.39.1.07pol.
Yan, S., & Zhang, L. (2023). Trends and hot topics in linguistics studies from 2011 to 2021: A bibliometric analysis of highly cited papers. Frontiers In Psychology, 13.
https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.1052586.
Zhukovska, V., Mosiyuk, O., & Buk, S. (2023). Register distribution of english detached nonfinite/ nonverbal with explicit subject constructions: a corpus-based and machinelearning approach. In Proceedings of the 7th International Conference on Computational Linguistics and Intelligent Systems. Volume II: Computational Linguistics, 63–76.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
