Prosodic features of public speech in Chinese political discourse
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2023.297672Keywords:
Chinese language political discourse, Chinese language political speech, prosody, logical accentuation, phrasal accentuation, speech rate, pausingAbstract
The article addresses the prosodic features of Chinese political speech, conducting an in-depth analysis through the lens of existing research by Ukrainian and Chinese linguists. The scientists emphasize the pivotal role of prosodic characteristics of political speech in shaping the audience’s perception of the speech text within the realm of political discourse. The study delves into the concept of political discourse in modern linguistics, dissecting its features and associated political rhetoric. It emphasizes the vital role of prosody and its pragmatic influence in political communication, substantiating the importance of employing prosodic means in the construction of political speech to outline the dominants of the text content and emotional impact on the listener. The author determines prosody as a crucial component of political discourse and finds out that Chinese political speech is characterized by a pronounced logical and phrasal accentuation, slower speaker’s speech rate, and longer pauses before and after semantically significant words and phrases that are of important semantic significance for the entire speech. Notably, the research findings demonstrate that the speaker changes the rhythm of the statement in order to overcome monotony and draw attention to the significant parts of the speech. Illustrating these findings with examples from the speech delivered
by Chinese President Xi Jinping in October 2022 to representatives of the Chinese Communist Party, the study shows how the rhythmical adjustments in the speaker’s statement effectively mitigate monotony. The author determines the specifics of the implementation of Chinese-language political discourse through the mechanism of prosody and concludes that the effectiveness of public speech depends on its sound patterns, demonstrating their capacity to enhance imagery and expressiveness of speech.
References
Алексієвець, О. М. (2021). Просодичні особливості мовленнєвого портрету політичного діяча. Збірник матеріалів V Круглого столу. КПІ ім. Ігоря Сікорського,
–107.
Алексієвець, О. М. (2023). Просодичні засоби створення ефекту довіри у виступах Бориса Джонсона щодо російсько-української війни. Збірник матеріалів
VI Круглого столу. КПІ ім. Ігоря Сікорського, 22–24.
Бацевич, Ф. С. (2004). Основи комунікативної лінгвістики. Видавничий центр «Академія».
Бровченко, Т. О. (2006). Методи експериментального вивчення просодичної структури тексту. Наукові праці МДГУ ім. Петра Могили. Філологія: Миколаїв.
Т. 55, 42. 53–55.
Валігура, О. Р., Град, Н. Я. (2020). Перцептивні характеристики інтонації англомовних відеопрезентацій. Наукові записки. Серія: Філологічні науки: м. Кропивницький, 187. 180–185.
Вольфовська, О. О. (2012). Ритмічна організація промов сучасних політичних діячів Німеччини (експериментально-фонетичне дослідження). [Дис. канд. філол. наук, Київський національний лінгвістичний університет].
Вольфовська, О. О. (2022). Німецькомовна інавгураційна промова та її просодична реалізація. Вісник КНЛУ. Серія Філологія. 25(1), 9–18.
Калита, А. А. (2001). Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання. [Монографія, Видавничий центр КДЛУ].
Ларіна, Е. В. (2010). Просодія толерантності/інтолерантності в політичному дискурсі (експериментально-фонетичне дослідження). [Дис. канд. філол.
наук, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського].
Ларіна, Е. В. (2017). Kognition-Kommunikation-Intention. Актуальні напрями сучасної філології. Матеріали міжнародної заочної науково-практичної конференції. Одеса: Міжнародний гуманітарний університет. 49–51.
Мацько, Л. І. (1999). Лінгвістична риторика. Наука і сучасність: зб. наук. праць. Ч. 4. Логос, 3–16.
Сотников, А. В. (2012). Просодичні засоби актуалізації комунікативно-прагматичних інтенцій у британській політичній промові (експериментально-фонетичне дослідження). [Дис. канд. філол. наук, Київський національний лінгвістичний університет].
Сотников, А. В. (2023). Вплив емоційного стану мовця на просодичні характеристики його мовлення. Збірник матеріалів VI круглого столу. КПІ ім. Ігоря Сікорського, 103–106.
Chen Weijun, Lin Fuzong et al. (2002). Generation of Chinese Prosodic Phrasing Rules by an Extension Matrix Algorithm. Beijing: Tsinghua University.
Lee Chin Hui, Li Haizhou et al. (2007). Advances in Chinese Spoken Language Processing. World Scientific Publishing.
San Duanmu. (2007). The Phonology of Standard Chinese. Oxford University Press.
Tseng Chiu-yu. (2003). Towards the Organization of Mandarin Speech Prosody: Units, Boundaries and Their Characteristics. Taipei, Academia Sinica, Institute of
Linguistics.
Downloads
Published
Issue
Section
License
1. Authors take full responsibility for the content of the articles as well as the fact of their publication.2. All the authors must follow the current requirements for publication of manuscripts. Plagiarism itself and its representation as the original work as well as submission to the editorial office previously published articles are unacceptable. In case of plagiarism discovery the authors of the submitted materials take all the responsibility.
3. Authors shall inform the editor of any possible conflict of interests which could be influenced by the publication of the manuscript results.
4. The editorial board has the right to refuse publication of an article in case of non-compliance with these requirements.