Просодичні особливості промови як різновиду публічного мовлення китайських політиків
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2023.297672Ключові слова:
китайськомовний політичний дискурс, китайськомовна політична промова, просодія, логічна акцентуація, фразова акцентуація, темп мовлення, паузаціяАнотація
Статтю присвячено опису просодичних особливостей китайськомовної політичної промови. Задля висвітлення теми пропонованого дослідження опрацьовано наукові праці українських і китайських лінгвістів. У статті доведено, що просодичні характеристики політичної промови виконують надзвичайно важливу функцію впливу на сприйняття аудиторією тексту промови. Проаналізовано поняття політичного дискурсу в сучасній лінгвістиці. Розглянуто особливості політичного дискурсу та політичної риторики. Визначено, що просодія є важливим складником політичного дискурсу. Виявлено роль просодії як важливого фактора прагматичного впливу в політичній комунікації. Обґрунтовано значущість використання просодичних засобів у побудові політичної промови для окреслення домінант змісту тексту та емоційного впливу на слухача. Установлено, що для китайськомовної політичної промови характерні яскраво виражена логічна та фразова акцентуація, уповільнений темп мовлення оратора, більш тривалі паузи перед та після тих слів і словосполучень, що мають важливе семантичне значення для всієї промови. Виявлено, що оратор змінює ритм висловлювання з метою подолати монотонність і привернути увагу до інформативно значущих частин промови. Наведено приклади словесного та фразового акцентування, паузації на матеріалі промови голови КНР Сі Цзіньпіна, яку він виголосив у жовтні 2022 року до
представників комуністичної партії Китаю. Визначено специфіку реалізації китайськомовного політичного дискурсу через механізм просодії. Доведено залежність ефективності публічної промови від її звукового оформлення, яке здатне підсилити образотворчість і виразність мови.
Посилання
Алексієвець, О. М. (2021). Просодичні особливості мовленнєвого портрету політичного діяча. Збірник матеріалів V Круглого столу. КПІ ім. Ігоря Сікорського,
–107.
Алексієвець, О. М. (2023). Просодичні засоби створення ефекту довіри у виступах Бориса Джонсона щодо російсько-української війни. Збірник матеріалів
VI Круглого столу. КПІ ім. Ігоря Сікорського, 22–24.
Бацевич, Ф. С. (2004). Основи комунікативної лінгвістики. Видавничий центр «Академія».
Бровченко, Т. О. (2006). Методи експериментального вивчення просодичної структури тексту. Наукові праці МДГУ ім. Петра Могили. Філологія: Миколаїв.
Т. 55, 42. 53–55.
Валігура, О. Р., Град, Н. Я. (2020). Перцептивні характеристики інтонації англомовних відеопрезентацій. Наукові записки. Серія: Філологічні науки: м. Кропивницький, 187. 180–185.
Вольфовська, О. О. (2012). Ритмічна організація промов сучасних політичних діячів Німеччини (експериментально-фонетичне дослідження). [Дис. канд. філол. наук, Київський національний лінгвістичний університет].
Вольфовська, О. О. (2022). Німецькомовна інавгураційна промова та її просодична реалізація. Вісник КНЛУ. Серія Філологія. 25(1), 9–18.
Калита, А. А. (2001). Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання. [Монографія, Видавничий центр КДЛУ].
Ларіна, Е. В. (2010). Просодія толерантності/інтолерантності в політичному дискурсі (експериментально-фонетичне дослідження). [Дис. канд. філол.
наук, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського].
Ларіна, Е. В. (2017). Kognition-Kommunikation-Intention. Актуальні напрями сучасної філології. Матеріали міжнародної заочної науково-практичної конференції. Одеса: Міжнародний гуманітарний університет. 49–51.
Мацько, Л. І. (1999). Лінгвістична риторика. Наука і сучасність: зб. наук. праць. Ч. 4. Логос, 3–16.
Сотников, А. В. (2012). Просодичні засоби актуалізації комунікативно-прагматичних інтенцій у британській політичній промові (експериментально-фонетичне дослідження). [Дис. канд. філол. наук, Київський національний лінгвістичний університет].
Сотников, А. В. (2023). Вплив емоційного стану мовця на просодичні характеристики його мовлення. Збірник матеріалів VI круглого столу. КПІ ім. Ігоря Сікорського, 103–106.
Chen Weijun, Lin Fuzong et al. (2002). Generation of Chinese Prosodic Phrasing Rules by an Extension Matrix Algorithm. Beijing: Tsinghua University.
Lee Chin Hui, Li Haizhou et al. (2007). Advances in Chinese Spoken Language Processing. World Scientific Publishing.
San Duanmu. (2007). The Phonology of Standard Chinese. Oxford University Press.
Tseng Chiu-yu. (2003). Towards the Organization of Mandarin Speech Prosody: Units, Boundaries and Their Characteristics. Taipei, Academia Sinica, Institute of
Linguistics.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
