Idiomatic space of the concept MOTHERLAND in the English and Ukrainian languages
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2023.297690Ключові слова:
концепт, семантичний зміст, етнічна свідомість, реконструкція, етнокультурна маркованістьАнотація
Статтю присвячено дослідженню вербалізації концепту батьківщина / motherland в українській та англійських мовах. З огляду на трагічні події в Україні та соціополітичні ситуації в Британії, поняття БАТЬКІВЩИНИ набуває особливого резонансу, що і визначило актуальність цього дослідження. Описано теоретичні засади дослідження концепту батьківщина та motherland; розкрито сутність концепту у філософському осмисленні; проаналізовано згаданий концепт у мовах, що досліджуються, з діахронічної та синхронічної перспектив. В українській етносвідомості концепт батьківщина асоціюється з домівкою, родиною і викликає теплі почуття, хоча ілюзії ідеалу вже відсутні. Британська homeland дещо інша: багата історія часто викликає почуття гордості, однак багато уваги приділяється проблемам, наприклад, відсутність єдності. Спільними основними
когнітивно-інваріантними архетипними константами обидвох народів як нащадків індоєвропейців є: доброзичливість, патріотизм, гостинність, успішність. У процесі історико-культурного розвитку кожного етносу ці константи набули відмінних варіантних профілей: раціональна доброта
характерною є для англійців, тимчасом відверта, щира – для українців; абстрагованість у вираженні почуттів до рідної країни – для англійців та близько-інтимне ставлення до батьківщини – для українців; відчуття національної переваги над іншими народами – як стереотип англійців та
зацікавлене ставлення до іноземців як стереотип українців. Лінгвокультурний концепт батьківщина дослідники класифікують як абстрактний, загальнолюдський, однак, як показує глибша його реконструкція, він має яскраве виражене етнокультурне маркування.
Посилання
Barnhart, R. K. (1988). The Barnhart dictionary of etymology. New York: The H.W. Wilson Co.
https://cmc.marmot.org/Record/.b10803294
CED – Collins English Dictionary. (2000). Harper Collins.
Daniels, M. (2020). The effects of the socio-political climate on children’s literature over the past eighty years. Undergraduate Honors Theses. East Tennessee State University.
https://dc.etsu.edu/honors/582
ESUM – Etymolohichnyi slovnyk ukrains’koi movy. (2003). Kyiv: Naukova Dumka. Vol. 4.
Fox, K. (2004). Watching the English. The hidden rules of English behaviour. London: Hodder and Soughton.
Heckmann, K. (2009). Concepts of home and belonging in Postcolonial Literature compared in the novels “Small Island” by Andrea Levy and “White Teeth” by Zadie
Smith. University of Göttingen.
KCED – Klein’s comprehensive etymological dictionary of the English language. (1966). Amsterdam; London; New York: Elsevier.
Manukh, N. B. (2012). Asotsiatyvnyi potentsial konceptu batkivshchyna u protsesi vyvchennya ukrains’koi movy yak inozemnoi. Naukovi Zapyski Natsional’noho
Universytetu Ostroz’ka Akademiia. Seriya “Filolohichna”, 23, 84–86.
Marchuk, U. B. (2009). Asotsiatyvnyi potentsial lingvokul’turnykh konceptiv u riznosystemnykh movakh. Thesis. Kyiv.
Markova, O. I. (2018). Eksplikatsiya konceptu “patriotyzm” u movi drukovanykh zasobiv masovoi informatsii Ukrainy XXI st. Thesis. Sumy.
Polyuga, L. M. (2006). Povnyi slovnyk antonimiv ukrains’koi movy. Kyiv: Dovira.
Saadat, E. (2020). Analysis of the anthropological concept of “homeland” in Shakhnameh. Iranian Journal Of Anthropological Research, 10(2), 157–177.
https://doi.org/10.22059/ijar.2021.312338.459640
Selivanova, O. O. (2008). Suchasna linguistyka: napryamy i problemy. Poltava.
Shutova, M, & Mudrynych, S. (2020). The concept of “new life” as a powerful psycholinguistic element in the Inaugural Addresses of the U.S. Presidents. Amazonia
Investiga, 9(33), 8–16. https://doi.org/10.34069/AI/2020.33.09
Stevens, P. (2022). Pietas in Patriam: Milton’s classical patriotism. Humanities, 11(2): 42.
https://doi.org/10.3390/h11020042
SUM – Slovnyk ukrains’koi movy. (1970 – 1980). Kyiv.
Wit, Theo W. A. de. (2019). Belonging to a homeland in order not to need it anymore: the return of patriotism and nationalism in Europe. Interdisciplinary Journal For Religion And Transformation In Contemporary Society, 5(2), 331–352. https://doi.org/10.30965/23642807-00502004.
Yakovleva, A. M. (2007). Suchasnyi tlumachnyi slovnyk ukrains’koi movy. Kharkiv: Torgsing Plus.
Yaylaci, Y. (2008). Denotations of the concept of “homeland” in western (British and American) cultural and linguistic contexts. Turkish Journal Of Political Science, 20, 199–205.
https://dergipark.org.tr/tr/download/article-file/843302
Yevtushenko, S. (2014). Koncept Bat’kivshchyna u tvorchosti slovyans’kykh poetiv mezhy XIX – XX st. Synopsys: Text, Context, Media, 1(5).
https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/76
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
