Переклад англійськомовних суб’єктно-предикативних конструкцій у заголовках BBC News Україна
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2024.309606Ключові слова:
модель перекладу, англійськомовна субʼєктно-предикативна конструкція, заголовок, BBC NewsАнотація
Мета цієї статті – виокремити моделі перекладу англійськомовних суб’єктно-предикативних структур на матеріалі заголовків новинного вебсайту ВВС News Україна із залученням конструкційної методології. Граматикалізовані структури – це кількакомпонентні побудови, що позначають узагальнені відношення предикативності, транзитивності, модальності тощо. Одним із найбільш численних різновидів граматикалізованих структур наразі вважають суб’єктно-предикативні конструкції. Указаний різновид побудов розуміємо як безпосереднє поєднання підметів, загалом представлених іменниками або займенниками, і присудків, які мають відмінну семантику. Встановлено, що зазвичай англійськомовні суб’єктно-предикативні конструкції перекладають в українськомовних заголовках за такими трьома моделями: інтерпретаційною, зміною перспективи, а також еліптизації. Перша з трьох тлумацьких моделей – інтерпретаційна – передбачає залучення в перекладі різних предикатів із семантикою попередньої чи наступної дії, а також позначення наслідків; дієприслівникових структур зі значенням фізичних дій; або підрядних означальних конструкцій, які позначають додаткові дії референтів, спонукаючи цільову авдиторію звернутися до текстів новин і переглянути їх повністю. Відповідно до моделі зміни перспективи фокус уваги зазвичай зміщується з пацієнса на агенс чи з наслідку на початок події через заміну дієслів у формі пасивного стану в суб’єктно-предикативних конструкціях оригіналу на активний в українському відтворенні. Згідно з третьою перекладацькою моделлю – еліптичною – відповідні англійськомовні суб’єктно-предикативні конструкції найменування інформування відтворюють
українською неповними предикативними структурами з аналогічною семантикою або позначають емоційні реакції референтів із залученням метонімії.
Посилання
Гінзбург, М. (2014). Про активні та пасивні конструкції в українських фахових
текстах. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”, 791, 3–14.
Дейкун, О. (2022). Моделі українського перекладу мовних засобів в англійськомовних
новинних заголовках: позиція утримування уваги. Актуальні питання іноземної
філології, 17, 20–24, doi: https://doi.org/10.32782/2410-0927-2022-17-3
Ковалівська, А. А., & Гелетка, М. Л. (2023). Специфіка перекладу пасивних
конструкцій з англійської мови українською на матеріалі технічних текстів. In The
th International scientific and practical conference “Innovations and prospects in
modern science”. SSPG Publish, Stockholm, Sweden, 644-648.
Король, Л., & Ладатко, Д. (2023). Перекладацькі трансформації лексичних
емфатичних конструкцій. Grail of Science, (34), 208-213.
Кульбабська, О. (2016). Предикатеми у простому реченні: визначення, типологія та
механізми моделювання. Граматичні студії, 2, 59–64.
Ткачук, Н., & Остапович, О. (2023). Парадигма форм дієслова німецької мови у світлі
концепції темпоральної конструкції. FOLIUM, 157–163.
https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.23
Умрихіна, А. В. (2023). Засоби перекладу інфінітивних конструкцій у технічних
текстах (в галузі авіації, ІТ, менеджменту). In The XIV International Scientific and
Practical Conference” People and the world: global problems of human development”.
Prague, Czech Republic, 304–307.
Шилінська, І. Ф., Штохман, Л. М., & Молотай, Л. А. (2023). Лексико-синтаксичні
особливості перекладу науково-технічної статті. Вчені записки Таврійського
національного університету імені В. І. Вернадського, 1(2), 221–225.
https://doi.org/10.32782/2710-4656/2023.2.1/38
Bisiada, M. (2019). Translated language or edited language? A study of passive
constructions in translation manuscripts and their published versions. Across Languages
and Cultures, 20(1), 35–56.
Chahbane, K., Chahbane, M. M., & Zrizi, H. (2024). Translation of Media Discourse:
Approaches and Strategies. International Journal of Translation and Interpretation
Studies, 4(1), 24–32.
Croft, W. (2022). Morphosyntax: Constructions of the World’s Languages. Cambridge
University Press.
Dąbrowska, E. (2010). Language, mind and brain. Edinburgh University Press.
Danylchenko, I. (2019). Germanic Languages Verbal Representation of Blind People in
English News Texts: a Constructionist Approach. Odessa Linguistic Journal, Issue, 14.
https://doi.org/10.32837/olj.v0i14.806
Goldberg, A. (2006). Constructions at Work: The Nature of Generalization in Language.
Oxford University Press.
Goldberg, A. (2009). The nature of generalization in language. Cognitive Linguistics. Vol.
No 1, 93–127.
Gunawan, H., & Sari, P. (2023). Semantic Review on the Reformulation as the Form
of Clarification in Appositional Constructions. English Review: Journal of English
Education, 11(1), 203–210.
https://doi.org/10.25134/erjee.v11i1.7675
Halliday, M. (1990). An Introduction to Functional Grammar. Hodder & Stoughton.
Heilmann, A., Freiwald, J., Neumann, S., & Miljanović, Z. (2022). Analyzing the effects
of entrenched grammatical constructions on translation. Translation, Cognition &
Behavior, 5(1), 110–143.
Hilpert, M. (2021). Ten Lectures on Diachronic Construction Grammar. Leiden, The
Netherlands: Brill. doi: https:// doi.org/10.1163/9789004446793
Hoffmann, T. (2022). Construction Grammar. Cambridge University Press.
Kapatsinski, V. (2021) What Are Constructions, and What Else Is Out There? An
Associationist Perspective, 5:575242. doi: 10.3389/fcomm.2020.575242
Lâm, Q. Đ. (2015). Translation of Vietnamese serial verb constructions (SVCs) and/or
multi-verb constructions into English. VNU Journal of Foreign Studies, 31(4).
Pidhrushna, O. (2023). Media Content Translation. UK: LAP LAMBERT Academic
Publishing.
Potapenko, S. (2021). Globalising and localising translation strategies from rhetorical
perspective: Rendering English headlines into Ukrainian. SHS Web of Conferences.
, 02001.
https://doi.org/10.1051/shsconf/202110502001
Ratnam, J. D., Soman, K. P., Bijimol, T. K., Priya, M. G., & Premjith, B. (2021). Hybrid
machine translation system for the translation of simple English prepositions and
periphrastic causative constructions from English to Hindi. Applications in Ubiquitous
Computing, 247–263.
Schwabe, K. & Zuchewicz, K. (2023). NP+ infinitival and participial clausal constructions
in German, English, Italian, Hungarian, and Polish. In Book of Abstracts, 155.
Speranza, G., Pia, M., & Monti, J. (2023). Towards terminological resources tailored to
the users’ needs: Terminology extraction based on appositive constructions. Digital
Scholarship in the Humanities, 38(Supplement 1), 83–92. https://doi.org/10.1093/llc/
fqad024
Tomasello, M. (2000). First steps toward a usage-based theory of language acquisition.
Cognitive Linguistics. Vol. 11, №1/2, 61–82.
Ungerer, T., & Hartmann, S. (2023). Constructionist Approaches: Past, Present, Future.
Cambridge University Press.
Zanettin, F. (2021). News Media Translation. Cambridge University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
