Лінгвокогнітивний, структурний і композиційний аспекти французьких лічилок для дітей
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2024.309609Анотація
У статті розглянуто французькі дитячі лічилки - вірші малої форми із чіткою ритмічною структурою, що використовуються для справедливого розподілу ролей у грі. З погляду когнітивної лінгвістики, ментальний простір французьких дитячих лічилок є концептуальним утворенням, яке вибудовується безпосередньо в процесі мислення та мовлення і відображає спосіб осмислення реального, передбачуваного чи вигаданого. Гра слів, що розуміється як когнітивний феномен, що відображає ментальну перспективу особистісного бачення світу, реалізується в текстах французьких дитячих лічилок на семантико-синтаксичному, фонологічному та лексичному рівнях і відображає національно-культурну специфіку французького
світосприйняття. У структурно-композиційному аспекті основою французьких дитячих лічилок є композиційний фрагмент, що репрезентує певну текстову ситуацію за допомогою комплексу мовних засобів. Структурну основу інваріантної моделі композиційного фрагмента, відповідно до визначальної ролі функцій в організації його змістовної сторони, утворює дієслівний ряд, що містить сім компонентів. Відтворення персонажа відповідно до певного сегмента простору зумовлює переважне використання в цій ланці екзистенційних та локативних конструкцій. Проведене у статті дослідження французьких дитячих лічилок, спрямоване на комплексне виявлення лінгвокогнітивних засобів та елементів їх структурно-
композиційної будови, не є вичерпним за своїм обсягом і відкриває перспективи в теоретичному та практичному плані, які вбачаються у застосуванні запропонованої методики в процесі дослідження різних жанрів ігрової поезії.
Посилання
Bieliekhova, L. I. (2011). Vydy mapuvannia yak linhvokohnityvnoi operatsii formuvannia
novoobraziv (na materiali amerykanskoi poezii). Naukovyi visnyk Volynskoho
natsionalnoho universytetu im. L. Ukrainky. Seriia Filolohichni nauky, 3(1),
–25.
Bohuslavska, L. A. (2016). Kohnityvnyi analiz vidtvorennia kalamburiv-malapropizmiv
v anhlo-ukrainskykh perekladakh kazky Liuisa Kerrolla “Alices Adventures in
Wonderland”. Science and Education a New Dimension: Philology, IV (24), Issue 104,
–46.
Diachenko, N. L. (2019). Zastosuvannia teorii mentalnykh prostoriv i blendynhu do analizu
tekstiv frantsuzkykh lichylok (na materiali tvoru Nous nirons plus aux bois). Science
and Education a New Dimension. Philology, VII (58), Issue 194, 23–25.
Yesypovych, K. P. (2019). Kohnityvna mapa frantsuzkoi liturhiinoi dramy epokhy
serednovichchia (na materiali misterii “Adam”). Science and Education a New
Dimension: Philology, VII (59), Issue 195, 77–80.
Kahanovska, O. M. (2018). Tekstovi kontsepty frantsuzkoi khudozhnoi prozy kriz
pryzmu implikatsii ta eksplikatsii. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho
universytetu. Seriia: Filolohiia, 21(2), 31–43.
Kozachyshyna, O. L. (2019). Fonetychni zasoby u dytiachii poezii yak problema perekladu.
Science and Education a New Dimension. Philology, VII (56), Issue 190, 25–27.
Klokun, T. (2007). Ukrainski dytiachi lichylky: deiaki osoblyvosti folklornoho
zhanru. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. Tarasa Shevchenka.
Literaturoznavstvo, movoznavstvo, folklorystyka, 18, 48–52.
Marabian, K. A. (2015). Pryntsypy ikonichnosti v syntaksychnii strukturi tekstiv malykh
zhanriv frantsuzkoho folkloru. European applied sciences, 3, 95–97.
Melnychenko, I. S. (2017). Movna hra yak znak verbalnoi ahresii v anhlomovnomu
politychnomu dyskursi. Science and Education a New Dimension. Philology, V (33),
Issue 123, 44–46.
Snihyrova, L. M. (2018). Folklor u formuvanni natsionalnoi identychnosti. Science and
Education a New Dimension. Philology, VI (43), Issue 150, 53–58.
Taranenko, L. I. (2017). Prosodychne vyrazhennia emotsiino-prahmatychnoho potentsialu
anhliiskoi narodnoi kazky. Nova filolohiia, 70, 192–197.
Col, G. (2010). Correspondance et mixage d’espaces mentaux dans la construction dynamique
du sens. In Mémoires de la Société de Linguistique de Paris (pp. 53–73). Peeters.
Fauconnier, G., & Turner, M. (2002). The Way We Think: Conceptual Blendings and the
Mind’s Hidden Complexities. Basic Books.
Fauconnier, G., & Turner, M. (2006). Mental Spaces. Conceptual Integration Networks.
In D. Geeraerts (Ed.), Cognitive Linguistics: Basic Readings (pp. 303-371). Walter de
Gruyter GmbH & Co. KG.
Fauconnier, G. (2010) Mental Spaces. Retrieved from: http://faucon/beijing/mentalspaces.pdf
Fortis, J.-F., & Col, G. (2018). Espaces Mentaux et Intégration Conceptuelle: Retour
sur la Constitution de Théories Soeurs. CogniTextes [En ligne], 18. Doi: 10.4000/
cognitextes.1111.
Larousse: encyclopédie et dictionnaires gratuits en ligne. Accès http://www.larousse.fr/
Trésor de la langue française. Accès http://www.cnrtl.fr/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
