ФАКТОРЫ ВЛИЯНИЯ НА СМЫСЛОВЫЕ ОТНОШЕНИЯ В ПРЕДЛОЖЕНИЯХ РУССКОГО ЯЗЫКА

Анотація

У статті розглянуто теоретичні засади співвідношення структури мовних одиниць та їхніх семантичних відношень у руслі структурно-семантичного напрямку сучасного російського мовознавства. Установлено, що лексика й синтаксис, які представляють різні рівні мовної системи, тісно пов’язані між собою: лексика визначає й семантику синтаксичних одиниць, і їхню структуру.  У побудові синтаксичних одиниць вибір лексики залежить від потреб мовця дати ту або іншу інформацію про дійсність. Лексика має безпосередній стосунок до формування синтаксичних значень. Комунікативный аспект зумовлює кількісний склад членів речення, смислове розмежування підмета й присудка, підсилює чи послаблює значення номінації. Емоційно-оцінні елементи корелюють зі стилістичним аспектом і впливають на структуру речення, об’єднуючи семантичні й граматичні фактори. Обґрунтовано поняття пропозиції як моделі описуваної реченням ситуації. Доведено, що структуру пропозиції формує предикат, він вказує на учасників ситуації (актантів), визначає їхню кількість і роль. Семантичну організацію речення та фактори, що впливають на її зміну, доцільно вивчати одночасно з погляду лексикології та семантичного синтаксису. Засадничим є положення про те, що пропозиція, як і слово, становить номінативну одиницю. Різниця полягає лише в зображенні корелятивної операції, яку виконує суб’єкт. Фактор перехідності синтаксичних явищ – це паралельні взаємодоповнювальні функції.