ЕМОЦІЙНО-ОЦІННІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СОМАТИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬКІЙ МОВІ (на прикладі ідіостилю Бориса Акуніна)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2018.151722Ключові слова:
соматизм, соматичні фразеологізми, емоція, оцінка, невербальні засоби спілкування, антропоцентрична спрямованістьАнотація
Розвиток сучасної лінгвістичної науки позначений дослідженням людського чинника в мові. Особлива увага приділяється емотивності, що пов’язана з мовним вираженням емоцій та почуттів людини. Вивчається роль емотивності в процесі творення фразеологічних одиниць, насамперед соматичних фразеологізмів, що пов’язані з невербальними засобами спілкування.
У роботі використано такі методи та прийоми лінгвістичних досліджень, як описовий, метод компонентного аналізу та прийом кількісного аналізу.
Статтю присвячено дослідженню соматичних фразеологізмів у сучасній російській мові та їх зв’язку з емоціями людини. Семантичним ядром соматичних фразеологізмів є слова-соматизми, які описують жест чи позу та водночас використовуються для характеристики душевних станів і почуттів людей. Виявлено, описано та класифіковано соматичні
фразеологізми в авторському тексті Бориса Акуніна. Доведено та проілюстровано зв’язок соматичних фразеологічних одиниць з емоціями та оцінками людини.
Досліджено соматичні фразеологізми, що позначають позитивні та негативні емоційні стани людини. Проаналізовано опорні слова-соматизми в складі фразеологізмів та проведено їх кількісний і семантичний аналіз. Розглянуто соматичні фразеологізми, що використовуються для позначення двох та більше емоцій. У романі Бориса Акуніна “Пелагия и красный петух” виокремлено 17 груп емоційних фразеологізмів, загалом 125 об’єктивацій. Продемонстровано, що з 125 соматичних фразем лише 11 позначають позитивні емоції (задоволення, радість, любов, пристрасть).
Особливу увагу звернено на центральні соматичні компоненти. Результати дослідження дозволяють стверджувати, що найчастотнішими компонентами в складі соматичних фразем є лексеми око, рука, голова, брови, серце та різні граматичні форми цих лексем.
У статті описано та проаналізовано мовні одиниці, які виникли на основі одного жесту, але позначають різні емоції та настрої людини (наприклад, злість, страх і подив), демонструючи тим самим дифузність семантики соматичних фразеологізмів.
Посилання
Абрамова, А. Г. (2005). Фразеологические единицы с компонентами-соматизмами в разноструктурных языках (на материале русского и чувашского языков). (Дис. канд. филол. наук). Чебоксары. Взято из http://www.cheloveknauka.com/v/ 164055/d
Вак, Ф. (1964). О соматической фразеологии в современном эстонском литературном языке. (Автореф. дис. канд. филол. наук). Таллин.
Верещагин, Е. М., Костомаров, В. Г. (1990). Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. Москва: Русский язык.
Верещагин, Е. М., Костомаров, В. Г. (2005). Язык и культура. Три лингвострановедческие концепции: лексического фона, рече-поведенческих тактик и сапиентемы. Москва: Индрик.
Добровольский, Д. О. (1994). Семантика идиом как переводческая проблема. Перевод и лингвистика текста. Москва: Изд. ВПЦ & Hogeshool Maastricht.
Долгополов, Ю. А. (1973). Сопоставительный анализ соматической фразеологии: на материале немецкого и английского языков. (Автореф. дис. канд. филол. наук). Казань.
Ковтун, Т. В. (2009). Фразеологічні одиниці зі значенням емоційного стану людини у сучасній російській мові. Система і структура східнослов’янських мов. До 175-річчя Національного
педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. (135-139).
Козеренко, А. Д. (2000). Жестовые идиомы и жесты: типы соответствий. Фразеология в контексте культуры. (374-382).
Крейдлин, Г. Е. (2002). Невербальная семиотика: Язык тела и естественный язык. (Монография). Москва: Новое литературное обозрение.
Крейдлин, Г. Е. (2000). Невербальная семиотика в ее соотношении с вербальной. (Автореф. дис. докт. филол. наук). Москва. Взято из http://www.cheloveknauka.com/v/232183/a
Куницкая, Н. В. (1985). Соматические фразеологизмы в современном молдавском языке. (Дис. канд. филол. наук). Кишинев. Взято из http://www.dissercat.com/content/somaticheskiefrazeologizmy-
v-sovremennom-moldavskom-yazyke
Мордкович, Э. М. (1972). К вопросу о семантических полях соматических фразеологизмов. Новгород: НГУ.
Назаров, Н. О. (2008). Соматические фразеологизмы ишкашимского языка. (Дис. канд. филол. наук). Душанбе. Взято из http://www.cheloveknauka.com/somaticheskie-frazeologizmyishkashimskogo-yazyka
Омиралиева, Ж. К. (1999). Национально-культурная семантика конвенциональных фразеологизмов с соматизмами. (Автореф. дис. канд. филол. наук). Алматы.
Петровська, Л. Є. (2006). Відображення невербальних засобів спілкування у болгарській фразеології. (Автореф. дис. канд. філол. наук). Київ.
Рахштейн, А. Д. (1980). Сопоставительный анализ немецкой и русской фразеологии. Москва: Высшая школа.
Сакаева, Л. Р. (2008). Изоморфизм и алломорфизм фразеологических единиц антропоцентрической направленности (на материале русского, татарского и таджикского языков). Наб. Челны: Лаб. операт. полиграфии.
Селіванова, О. (2004). Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспект). Монографія. – К. – Черкаси: Брама.
Скнар, В. Ф. (1978). Глагольные соматические фразеологизмы современного английского языка. (Автореф. дис. канд. филол. наук). Киев.
Хомякова, Н. А. (2008). Эмотивные фразеологизмы в русском, французском и английском языках: сопоставительный анализ. (Дис. канд. филол. наук). Душанбе. Взято из http://www.dissercat.
com/content/emotivnye-frazeologizmy-v-russkom-frantsuzskom-i-angliiskom-azykakhsopostavitelnyi-analiz
Фам Тхи Тхань (2005). Сопоставительный анализ соматических фразеологизмов английского и вьетнамского языков. (Дис. канд. филол. наук). Казань. Взято из http://www.dissercat.com/content/emotivnye-frazeologizmy-v-russkom-frantsuzskom-i-angliiskom-azykakhsopostavitelnyi-analiz
Чэ Тимеа (1999). Соматические фразеологизмы в русском и венгерском языках. (Дис. канд. филол. наук). Москва. Взято из http://www.dissercat.com/content/sopostavitelnyi-analizsomaticheskikh-
frazeologizmov-angliiskogo-i-vetnamskogo-yazykov
ЛЕКСИКОГРАФИЧЕСКИЙ ИСТОЧНИК
Прадид, Ю. Ф. (1994). Русско-украинский и украинско-русский фразеологический тематический словарь: Эмоции человека. Симферополь: Редотдел крымского комитета по печати.
ИСТОЧНИКИ ИЛЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРИАЛА
Акунин, Б. (2003). Пелагия и красный петух. Роман. В 2-х т. Т.1. Харьков: Фолио; Москва: ООО “Издательство АСТ”.
Акунин, Б. (2003). Пелагия и красный петух. Роман. В 2-х т. Т.2. – Харьков: Фолио; Москва: ООО “Издательство АСТ”.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
