DOI: https://doi.org/10.32589/2311-0821.№ 2.2018.151915

ТЕКСТОВІ КОНЦЕПТИ ФРАНЦУЗЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ІМПЛІКАЦІЇ ТА ЕКСПЛІКАЦІЇ

О. М. КАГАНОВСЬКА

Анотація


У статті запропоновано новий, комплексний семантико-когнітивний підхід до розгляду текстових концептів французької художньої прози на семантичному, метасеміотичному та метаметасеміотичному рівнях. Дослідження зосереджено на вивченні когнітивної та комунікативної динаміки текстових концептів у ракурсі імплікації та експлікації, що дозволило побудувати ієрархію текстових концептів і визначити їхні
функції у французьких романах середини ХХ сторіччя. Визначено тенденцію до негативного спрямування текстових концептів усіх рівнів ієрархії. Окреслено функції інтеграції, диференціації та індивідуалізації, властиві текстовим концептам досліджуваних романів.

У прикладі французьких романів середини ХХ століття простежено відношення, що мають характер великого діалогу, усередині якого звучать композиційно виражені діалоги персонажів. Поліфонічна будова романів уможливлює застосування методики семантико-когнітивного аналізу текстових концептів, яка визначає поетапний розгляд текстових
концептів на трьох рівнях, а саме семантичному, метасеміотичному та метаметасеміотичному.


Ключові слова


концептуальний підхід; текстовий концепт; мегаконцепт; імплікація / експлікація

Повний текст:

PDF

Посилання


Адмони, В. Г. (1974). Структура предложения и строение художественного литературного произведения Лингвистика текста : Ч. 1. Москва: Моск. гос. пед. ин-т иностр. языков им. М. Тореза. С. 4248.

Арнольд, И. В. (1990). Стилистика современного английского языка. (Стилистика декодирования) (3-е изд.). Москва: Просвещение.

Багдасарян, В. Х. (1983). Проблема имплицитного (логико-методологический анализ). Ереван: Изд-во АН Армянск. ССР.

Балли, Ш. (2001). Общая лингвистика и вопросы французского языка; Москва: Эдиториал УРСС.

Барт, Р. (1994). Семиотика. Поэтика: Избранные работы; Москва: ПрогрессУниверсус.

Бахтин, М. М. (1979). Проблемы поэтики Достоевского (4-е изд.). Москва: Советский писатель.

Богатырев, А. А. (2000). Интервальная стихия имплицитного смыслообразования в художественном тексте. Язык и культура. Серия “Филология”, 1(IV : Язык и художественное творчество),

-45.

Бурбело, В. Б., & Соломарская, Е. А. (1988). Лингвистика художественного текста. Киев: УМК ВО.

Гадамер, Г.-Г. (1991). Актуальность прекрасного. Москва: Искусство.

Кагановська, О. М. (2003). Текстові концепти художньої прози : когнітивна та комунікативна динаміка (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя). (Дис. докт. філол. наук). Київ.

Кубрякова, Е. С. (1997). Части речи с когнитивной точки зрения. Москва: РАН Ин-т языкознания.

Кухаренко, В. А. (1988). Интерпретация текста. Москва: Просвещение.

Малина, Т. И. (1988). Роль междометий в актуализации содержательных категорий художественной прозы. Актуализация содержательных и формальных языковых категорий в тексте (с. 30-34). Ташкент: ФАН.

Мельчук, И. А. (1995). Русский язык в модели “Смысл – Текст”. Москва: Школа “Языки русской культуры”; Вена: Венский славистический альманах.

Молчанова, Г. Г. (1988). Семантика художественного текста. Ташкент: ФАН.

Молчанова, Г. Г. (1990). Импликативные аспекты семантики художественного текста. (Автореф. дис. д-ра филол. наук). АН СССР. Ин-т языкознания, Москва.

Мостовская, И. Ю. (1981). Существует ли подтекст в лирическом стихотворении? Интерпретация художественного текста в языковом вузе. (с. 48-56). Ленинград: Ленинградск. гос. пед. ин-т.

Муравьева, А. А. (1986). Импликация как средство создания подтекста. Информативность текста и его компонентов, 263,141-149.

Никитин, М. В. (2002). Метафора: уподобление vs. интеграция концептов. В С любовью к языку (сс. 255-270). Москва; Воронеж: ИЯ РАН, Воронежский гос. ун-т.

Селіванова, О. О. (1999). Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). Київ: Фітосоціоцентр.

Селиванова, Е. А. (1999). Теоретические основы когнитивной ономасиологии. Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки, 11, 3-12.

Синица, И. А. (1994). Повтор как средство реализации семантической связности художественного текста. (Дис. канд. филол. наук). Киев.

Старикова, Е. Н. (1976). Проблемы имплицитной номинации в современном английском языке (Дис. д-ра филол. наук). Киев.

Старикова, О. М., & Обухова, О. Ю. (1991). Семантика та прагматика внутрішньотекстових уточнюючих відношень. Мовознавство, 4, (59-62).

Филат, Т. В. (2002). Поэтика пространства и времени в русской повести конца 1880-х – 90-х годов. Днепропетровск: АРТ-ПРЕС.

Чанышева, З. З. (1984). Взаимодействие языковых и неязыковых факторов в процессе речевого общения. Уфа: БГУ.

Adam, J.-M. (1996). Du style à la langue: une variation ramifiée ? L’Information grammaticale. 70 (Juin), (11-15).

Antoine, G. (1981). Pour une méthode d’analyse stylistique des images. Langue et Littérature : àctes du VIII-ième Congrès de la Fédération Internationale des Langues et Littératures Modernes.

(p. 151-162). Paris: PUF.

Attal, P. (1994). Questions de sémantique, une approche comportementaliste du langage. Paris: Editions Peeters.

Baylon, C., & Mignot, X. (1995). Sémantique du langage. Paris: Nathan.

Ducrot, O. (1972). Dire et ne pas dire. Principes de sémantique linguistique. Paris: Hermann.

Jeandillou, J.-F. (1997). L’analyse textuelle. Paris: Armand Colin.

Kerbrat-Orecchioni, C. (1999). L’énonciation. De la subjectivité dans le langage (4-ième éd.). Paris: Armand Colin.

Moeschler, J., Reboul, A., & Luscher, J.-M. (1994). Langage et pertinence. Référence temporelle, anaphore, connecteurs et métaphore [“Processus discursifs – Langage et cognition”]. Nancy : Presses Univ. de Nancy.

Paillet-Guth, A.-M. (1996). Information et implicitation dans Le jeu de l’amour et du hasard. L’information grammaticale, 71, 3-8.

Pottier, B. (1992). Sémantique générale. Paris: PUF.

Slama-Cazacu, T. (1961). Langage et contexte. Les problèmes du langage dans la conception de l’interprétation par des organisations contextuelles. Janua Linguarum, 6, 209-227.

СЛОВНИКИ, ДОВІДНИКИ

Ахманова, А.С. (Сост.). (1966). Словарь лингвистических терминов. Москва: Советская энциклопедия.

Micro Robert. (1980). Dictionnaire du français primordial. Paris: S.N.L. Le Robert.

Davau, M., Cohen, M., Lallemand, M. (1991). Dictionnaire du français vivant. Paris: Bordas.

ДЖЕРЕЛО ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Queneau, ZM : Queneau, R. (1995). Zazie dans le mйtro; [collectionion folio]. Paris: Gallimard,




Copyright (c) 2019 ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Серія Філологія

Зберегти