DOI: https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2018.151987

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ НЕОЛОГІЗМИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЖІНОЧІЙ ПРОЗІ

Г. Б. МІНЧАК

Анотація


У статті розглянуто лексико-семантичні одиниці неології як засіб збагачення образного українського мовлення та як важливий естетичний компонент авторської картини світу письменника. Обґрунтовано поняття неологізм, визначено та описано основні різновиди лексико-семантичних неологізмів, які функціонують у сучасній художній жіночій прозі. Зазначені інновації класифіковано відповідно до п’яти параметрів новизни: глосемантичного (неолексеми та неосемеми), генетичного (абсолютні й відносні), актуалізаційного (оживлений архаїзм), сигніфікативно-конотативного (номінативні та номінативно-експресивні), мовно-мовленнєвого (неологізм, оказіоналізм). Підсумовано, що роль сучасних письменниць у розвитку української мови – поліаспектна. Мовні пошуки Люко Дашвар, Лесі Романчук, Ірен Роздобудько спрямовані на віднайдення та розвиток

Ключові слова


неологізм; оказіоналізм; новизна; незвичність; ідіостиль; оцінно-експресивна функція

Повний текст:

PDF

Посилання


Борис, Д. П. (2015). Проблема неоднозначності поняття “неологізм” крізь призму лінгвофілософської теорії. Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія “Філологічні науки”. Мовознавство, 3, 54–61.

Валюх, З. О., Коробова З. О. (2017). Неозапозичення як база сучасного словотворення Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія : Філологія. Т. 20, № 2, 9–16.

Говердовский, В. И. (1989). Коннотемная структура слова. Харьков: Изд-во при ХГУ.

Земская, Е. А. (1996). Активные процессы современного словопроизводства. Русский язык конца ХХ столетия (1985–1995). Москва: Языки русской культуры. 90–141.

Карпіловська, Є. А. (2005). Неузуальне словотворення: “правила гри без правил”. Вісник Київського лінгвістичного університету. Сер. Філологія. Київ: КНЛУ. 8, 1, 106–117.

Клименко, Н. Ф. (2000). Потенційне слово. Українська мова : Енциклопедія. Київ: Укр. енциклопедія. 473–474.

Колоїз, Ж. В. (2007). Українська оказіональна деривація. Київ: Акцент.

Лыков, А. Г. (1976). Современная русская лексикология (русское окказиональное слово). Учебное пособие для филол. фак. ун-тов. Москва: Высшая школа.

Мінчак, Г. Б. (2008). Лексико-семантичні інновації в романах Ірен Роздобудько. Наук. вісн. каф. ЮНЕСКО Київ. нац. лінгвіст. ун-ту. Серія : Філологія – Педагогіка – Психологія. 16, 78–84.

Плотникова, Л. И. (2000). Новое слово: порождение, функционирование, узуализация. – Белгород.

Тараненко, О. О. (2000). Неологізм. Українська мова : Енциклопедія. Київ: Укр. енциклопедія. Тропина, И. А. (2007). Наречие-инновации : лингвопрагматический аспект : дисс. … канд. филол. наук: 12.02.01. Ростов-на-Дону.

Ханпира, Э. И. (1966). Об окказиональном слове и окказиональном словообразовании. Развитие словообразования современного русского язика : сб. науч. трудов. Москва. 153–167.

Эпштейн, М. Н. (2000). Слово как произведение: о жанре однословия. Новый мир. 9, 204–215.

Янко-Триницкая, Н. А. (2001). Словообразование в современном русском языке. Москва: Индрик.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Дашвар Люко (2016). РАЙ.центр. Харків: Фоліо.

Роздобудько І. (2006). Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя. Харків: Фоліо.

Роздобудько І. (2007). Ґудзик. Харків: Фоліо.

Роздобудько І. (2007). Пастка для жар-птиці. Харків: Фоліо.

Роздобудько І. (2011). Зів’ялі квіти викидають. Київ: НОРА-ДРУК.

Роздобудько І. (2012). Все, що я хотіла сьогодні. Харків: Фоліо.

Романчук Л. (2017). Місто карликів: Кн. 1 – 2. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан.

Романчук Л. (2018). Місто карликів: Кн. 3 – 4. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан.




Copyright (c) 2019 ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Серія Філологія

Зберегти