ТІЛО ЯК КОНОТАТ ОПОЗИЦІЇ “СВІЙ” – “ЧУЖИЙ” (на матеріалі сучасної української прози)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2019.170052Ключові слова:
соматична лексика, оцінно-експресивна функція, мовна політика, мовна ситуація, конотаціяАнотація
У статті досліджено роль тіла як маркера опозиції “свій”–“чужий” у прозі воєнної тематики. Проаналізовано, за якими зовнішні рисами людина може бути віднесена до свого чи ворожого військового табору, яким чином тілесні ознаки індивіда можуть корелювати з його політичною позицією. Виокремлено групу лексем, які використовуються для опису тіла ворога, з’ясовано відмінності в зображенні особи, пов’язані зі зміною її політичної позиції.Схарактеризовано конотат каліцтва як виправдання відсутності власної політичної позиції, а також можливості вибору сторони протистояння. Особливу увагу звернено на особливості відтворення зовнішності військових злочинців. Матеріалом дослідження послугували популярні сучасні українські твори, присвячені подіям на Сході України: “Інтернат” Сергія Жадана, “Позивний “Бандерас” С. Дзюби, А. Кірсанова.
Посилання
Василенко, Г., & Булкіна, І. (2018). Сергій Жадан. Інтернат. Url: https://krytyka.com/ua/reviews/internat.
Григорів, Н. М. (2012). Фреймовий підхід до репрезентації гендерних стереотипів. Url: file:///C:/Users/Aziz/Downloads/923-Article%20Text-1573-1-10-20180625.pdf
Дзюба, С., & Кірсанов, А. (2018). Позивний Бандерас. Військовий детектив. Харків: Вид-во “Ранок”: Фабула.
Дяченко, Н. М. (2008). Номінативні поля соматизмів та відсоматичних утворень в українських діалектах. Київ.
Жадан, С. (2017). Інтернат. Чернівці: Меридіан Черновіц.
Илиади, А. И. (2001) Об одной группе соматической лексики в связи с вопросами славянской именной суффиксации. Folia onomastica Croatica 10. Poseban otisak. Zagreb, pp. 83-94.
Куришко, Д. (2017). Жадан про “Інтернат”: приводячи війну у дім, ти ризикуєш втратити багато. Url: https://www.bbc.com/ukrainian/features-42185504
Чуднов, В. В. (2007). Соматическая лексика в аспекте преподавания русского языка как иностранного: на материале тематической группы “Наименования внутренних органов человека” (Дисс. канд. филол. наук). Москва.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
