ВТОРИННІСТЬ І ПЛАГІАТ ЯК ПЕРЕДУМОВИ НИЗЬКОЇ ЯКОСТІ ІНШОМОВНО-УКРАЇНСЬКИХ СЛОВНИКІВ (на матеріалі англійсько-, французько- та італійсько-українських видань)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2019.170210Ключові слова:
іншомовно-українські словники, двомовні словники, вторинність, плагіат, термінологічний переклад, лексикографіяАнотація
У статті розглянуто найбільші англійсько-, французько- та італійсько-українські словники, проаналізовано походження представленого в них перекладного матеріалу. Виявлено, що такі лексикографічні видання ґрунтуються на копіюванні відповідних російських словників, часто з використанням засобів автоматичного перекладу. Показано типові приклади плагіату в українських словниках.На базі виявлених фактів обґрунтовано причинно-наслідкові зв’язки, що призводять до низької якості сучасних іншомовно-українських словників. Продемонстровано їхні системні вади: хибний термінологічний переклад, використання непитомих лексико-граматичних конструкцій, скалькованих з російської мови, ігнорування правописних норм.
Досліджено фактичний вплив низької якості словників на роботу фахівців і широкого загалу. Порушено проблему недотримання укладачами засад академічної доброчесності.
Посилання
Балла, М. І. (1996). Англійсько-український словник: Близько 120 000 слів (Т. 1). Київ: Освіта.
Білецький, С. В. (Ред.). (2004). Мала гірнича енциклопедія: у 3 т. (Т. 1). Донецьк: Донбас.
Білецький, С. В. (Ред.). (2013). Мала гірнича енциклопедія: у 3 т. (Т. 3). Донецьк: Східнийвидавничий дім.
Бусел, В. Т. (Ред.). (2012a). Англійсько-український словник. Українсько-англійський словник: 250 000 + 250 000: два в одному томі: 500 000 од. пер. Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”.
Бусел, В. Т. (Ред.). (2012b). Французько-український словник. Українсько-французький словник: 220 000 + 210 000: два в одному томі: 430 000 од. пер. Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”.
Бусел, В. Т. (Ред.). (2013). Італійсько-український словник. Українсько-італійський словник: 230 000 + 210 000: два в одному томі: 440 000 од. пер. Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”.
Бутник, В. В. (Відп. ред. О. П. Онуфрієнко). (2008). Новий англо-український політехнічний словник. Близько 125 000 термінів. Київ: Арій.
Варцаб’юк, А. Р. & Когут, І. Т. (За заг. ред. А. Р. Варцаб’юка) Англійсько-український словник з мікроелектроніки та мікросистемної техніки. Івано-Франківськ.
Верховна Рада України. (2013). Митний тариф України (групи 01–72): Додаток до Закону України “Про митний тариф України” від 19.09.2013 № 584-VII. Узято з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/584%D0%B0-18/print
Вовк, В. М. (2012). Геологічний словник : для студ. вищ. навч. закладів. Кіровоград: КОД. Узято з: https: geodictionary.com.ua/
Гільченко, Р. О. (2009). Англійсько-український словник авіаційних термінів. Київ: НАУ.
Гордієнко, Н. Г. (2011). Сучасна лексикографія як об’єкт лінгвістики. Українська мова, 3, 67-73.
Гороть, Є. І., Коцюк, Л. М., Малімон, Л. К., & Павлюк, А. Б. (За заг. кер. Є. І. Гороть). (2006). Англо-український словник. Вінниця: Нова Книга.
Загнітко, А. П. & Данилюк, І. Г. (2012). Великий сучасний англо-український, українсько-англійський словник. Донецьк: ТОВ “ВКФ “БАО”.
Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. (2007). Наукові назви птахів України (затверджені Комісією із зоологічної термінології Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України; протокол № 5 від 03.05.2007). Узято з: http://www.izan.kiev.ua/term_com/aves.htm
Київський словник (Kyiv Dictionary). (2019). Узято з: https: kyivdictionary.com
Кислова, О. В. & Макєєва, І. С. (2017). Основи електрохімії: навч. посіб. Київ: КНУТД.
Ківалов, С. В. & Петлюченко, Н. В. (Ред.). (2016). Французько-український словник юридичних термінів. Одеса: Національний університет “Одеська юридична академія”.
Кримський, А. Ю. & Єфремов, С. О. (Ред.). (1924–1933). Російсько-український академічний словник: у 4 т. Узято з: https: r2u.org.ua
Мейнарович, Є. В. & Кратко, М. І. (2010). Англійсько-український словник з математики та кібернетики: біля 50 000. Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”.
Міністерство надзвичайних ситуацій України. (2011). Правила безпеки з улаштування, безпечної експлуатації та утримання гірськолижних трас: затверджено наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 07.12.2011 № 1281. Узято з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0240-12
Міністерство транспорту України. (1996). Правила технічної експлуатації залізниць України: затверджено наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411. Узято з: https: zakon.rada.gov.ua laws show z0050-97/print
Орлова, Н. В. (2010). Англо-український та українсько-англійський словник педагогічних та психологічних термінів і понять: Навчальний посібник для студентів і викладачів вищих навчальних закладів. Близько 40 000 слів та словосполучень. Черкаси: Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького.
Пішак, В. П. & Бажора, Ю. І. (Ред.). (2009). Медична біологія (2-ге вид.). Вінниця: Нова Книга.
Регістр судноплавства України. (2016). Правила класифікації та побудови суден внутрішнього плавання: у 4 т. (Т. 3). Київ.
Селівестрова, К. Т. (2013). Підготовка галузевих словників: здобутки і особливості методики укладання перекладного словника. Архіви України: наук.-практ. журнал, 5, 25-62.
Симоненко, Л. О. (2014). Українська термінографія: стан і перспективи. Мовознавство, 4, 28-35.
Словник української мови: в 11 т. (ред. кол., гол. І. К. Білодід). (1970–1980). Київ: Наукова думка. Узято з: http: www.inmo.org.ua sum.html
Третяк, П. Р. (2015). Довідник назв рослин України. Узято з: http: ekontsh.civicua.orgsystem.php
Черних, В. П. (Ред.). (2010). Фармацевтична енциклопедія (2-ге вид.). Київ: МОРІОН. Узято з: https: www.pharmencyclopedia.com.ua
Шевченко, Л. І. & Муравйов, В. І. (Ред.). (2010). Англійсько-український, українсько-англійський юридичний словник: близько 70 000 термінів. Київ: Арій.
Яремійчук, Р. С., Копей, Б. В., Клюфінська, І. М. & Стефурак, Р. І. (2017). Українсько-французький словник з нафтогазової справи (Серія “Нафтогазове обладнання”, т. 6). Івано-Франківськ: ІФНТУНГ.
Collins Dictionary. (n.d.). Retrieved from https://www.collinsdictionary.com/
Dizionario italiano De Mauro. (n.d.). Disponibile in: https://dizionario.internazionale.it/
Gabrielli, A. (2015). Grande Dizionario Hoepli Italiano (3a ed.). Milano: Hoepli. Disponibile in: http://www.grandidizionari.it/Dizionario_Italiano.aspx?idD=1
Kiessling, F., Puschmann, R., Schmieder, A., & Schneider, E. (2018). Contact Lines for Electric Railways: Planning, Design, Implementation, Maintenance (3rd ed.). Erlangen: Publicis Publishing.
Le Grand Robert de la langue française. (s. d.). R p r dans: https: gr.bvdep.com robert.asp
Lo Zingarelli 2019. (2019). Disponibile in: http://dizionari.zanichelli.it
Merriam-Webster. (n.d.). Retrieved from https://www.merriam-webster.com/
Mott, L. V. (1997). The Development of the Rudder: A Technological Tale. London: Chatham.
Oxford English Dictionary. (n.d.). Retrieved from http://www.oed.com/
Oxford Living Dictionaries. (n.d.). Retrieved from https://en.oxforddictionaries.com/
Treccani. (n.d.). Vocabolario on line. Disponibile in: http://www.treccani.it/vocabolario/
Whitten, K. W., Davis, R. E., Peck, L., & Stanley, G. G. (2013). Chemistry. Belmont, CA: Cengage Learning.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
