AGE AND GENERATIONAL DIFFERENCES IN USING THE LANGUAGE IN THE SOCIOLINGUISTIC TRADITION: UKRAINIAN PERSPECTIVE
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2019.192100Keywords:
sociolinguistics, language situation, attitude towards language, language awareness, sociolect, surћyk, language policyAbstract
Introduction. In sociolinguistics, age is a linguistically relevant biosocial parameter regarding the fact that the representatives of different groups use language means in various ways; they are characterized by unequal attitudes in the assesment of language facts. Therefore, the age range in a sociolinguistic analysis is the one that enables the process of language changes and language development to be recorded, which needs to serve as the basis in the formation of the language state policy.
Purpose. The paper aims to make the sociolinguistic analysis of differences in using the language means by representatives of different age groups in Ukrainian perspective.
Methods. The investigation is grounded on the methods of sociolinguistic analysis as well as empirical studies of functioning the language in Ukraine through the period of 2000 taking into consideration the groups of people of different age.
Results. Age differences have been the subject of interest with regard to the language activity of an individual during different life stages. Most studies have been dedicated to the early periods of the language development. The age of a speaker serves as the parameter feature
in the works that focus on the analysis of the language of the youth. At the same time, there are no studies in the Ukrainian philology that deal with the speech features of the elderly people, which reduces the objectivity of the conclusions on the position of the Ukrainian language, since the fact that the objective data about its function in one of the biggest social groups have been neglected. In order to form an effective language policy, the attempt to examine the relationship of the language preferences and civilization choice of the Ukrainians is found to be promising, as well as the assesment of potential state measures in the area of language policy on the value understandings of different generation representatives.
Conclusion. The study of age and generational differences in using the language based on the language identity, for example on the features of the language and speech, on the language behaviour, which is especially seen in relation to the language or in the subjective assesment of language facts. By examining the attitudes to the language/languages
of the representatives of different generations, and by finding out the patterns, which these differences have been determined by, a new perspective of predicting the direction of development the language situations has been outlined, as well as the formation of effective mechanisms of their modeling.
References
Беликов, В. И., Крысин, Л. П. (2001). Социолингвистика. Москва.
Бойко, В. А. (2014). Феномен покоління: особливості соціологічної концептуалізації. Грані, 12 (116), 158-161. Узято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Grani_2014_12_29
Брага, І. (2011). Українсько-російський суржик в соціокомунікативній ситуації ринку. Мова і суспільство, 2, 119-126.
Бурда, Т. М. (2002). Мовна поведінка особистості в умовах українсько-російського білінгвізму (молодіжне середовище м. Києва). (Автореф. дис. канд. філол. наук). Київ.
Вахтин, Н. Б., Головко, Е. В. (2004). Социолингвистика и социология языка. Санкт-Петербург.
Вишняк, О. (2009). Мовна ситуація та статус мов в Україні: динаміка, проблеми, перспективи (соціологічний аналіз). Київ: Інститут соціології НАН України.
Гарбар, И. Л. (2009). Межпоколенная специфика языкового сознания русских. Психолингвистика в ХХI веке: результаты, проблемы, перспективы. ХVI международный симпозиум по психолингвистике и теории коммуникации. Тезисы докладов. Москва.
Данилевська, О. М. (2019). Українська мова в українській школі на початку ХХІ століття: соціолінгвістичні нариси: монографія. Київ: Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”.
Данилевська, О. (2008). Шкільні реалії у свідомості українських підлітків (за результатами соціолінгвістичного дослідження. Українська мова, 4, 102-114.
Залізняк, Г. (2008). Мовні орієнтації та цивілізаційний вибір українців. Мовна політика та мовна ситуація в Україні: Аналіз і рекомендації, 132-166. Київ: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”.
Злобіна, О. (2013). Динаміка усвідомлення суспільних перетворень у масовій свідомості. Українське суспільство 1992 – 2013. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг, 268-275. Київ: Інститут соціології НАН України.
Іваненко, О. (2013). Українці “третього віку”: як вплинула пенсійна реформа на життя. Українське суспільство 1992 – 2013. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг, 246-254. Київ: Інститут соціології НАН України.
Крючкова, Т. Б. (2016). Возрастная вариативность языка. Язык и общество. Энциклопедия, 111-113. Москва.
Кузнєцова,Т. В. (1999). Мова білінгвальної сім’ї у функціональному аспекті. (Автореф. дис. канд. філол. наук). Київ.
Мартос, С. А. (2006). Структура молодіжного сленгу під кутом зору мови міста. Науковий вісник Херсонського держ. ун-ту. Серія : Лінгвістика, 3, 170-174.
Масенко, Л. (2008). Мовна ситуація України: соціолінгвістичний аналіз. Мовна політика та мовна ситуація в Україні: Аналіз і рекомендації. (с. 96-131). Київ: Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”.
Мацюк, Г. (2010). Сучасна соціолінгвістика: тенденції в розвитку теорії і завдання. Мова і суспільство, 1, 5-20.
Моісеєнко, О. Ю. (1999). Дискурсно-прагматичні особливості дитячого мовлення (на матеріалі сучасної англійської мови). (Автореф. дис. канд. філол. наук). Київ.
Оксамитна, С., Стукало, С. (2013). Суб’єктивна соціальна мобільність у порівняльній перспективі. Українське суспільство 1992 – 2013. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг, 198-206. Київ: Інститут соціології НАН України.
Онищенко, А. С. (2014). Покоління як соціологічна категорія. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу “Києво-Могилянська академія”]. Сер.: Соціологія, 234, 222, 60-63. Взято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdusoc_2014_234_222_14
Ставицька, Л. (2002). Сучасний український інтержаргон: проблеми й аспекти вивченння. Мовознавство: Доп. та повідомл. IV Міжнар. конг. україністів,. 213-216. Київ.
Ставицька, Л. (2005). Арґо, жарґон, сленг: Соціяльна диференціяція української мови. Київ: Критика.
Тарасов, Е. Ф. (1974). Социолингвистические проблемы теории речевой коммуникации. Основы теории речевой деятельности. Москва.
Цар, І. М. (2018). Українське повсякденне мовлення в міському молодіжному середовищі: структура і функціонування. (Автореф. дис. канд. філол. наук). Київ.
Чучвара, А. (2012). Кореляція мова – вік: нові аспекти опису на матеріалі неофіційного іменника школяра. Мова і суспільство, 3, 59-67.
Шумарова, Н. П., Мовжалей, Т. К. (1995). Социолингвистика: теория, история, методы. Методическое пособие. Київ.
Downloads
Published
Issue
Section
License
1. Authors take full responsibility for the content of the articles as well as the fact of their publication.2. All the authors must follow the current requirements for publication of manuscripts. Plagiarism itself and its representation as the original work as well as submission to the editorial office previously published articles are unacceptable. In case of plagiarism discovery the authors of the submitted materials take all the responsibility.
3. Authors shall inform the editor of any possible conflict of interests which could be influenced by the publication of the manuscript results.
4. The editorial board has the right to refuse publication of an article in case of non-compliance with these requirements.
