PECULIARITIES OF THE MICROFIELD “HOSTILE TROOPS” IN THE STRUCTURE OF THE ASSOCIATIVE-SEMANTIC FIELD “ENEMY” (based on the discourse of the Russian-Ukrainian information war)

Authors

  • О. Л. КИРИЛЮК Petro Mohyla Black Sea National University, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2019.192162

Keywords:

associative-semantic field, narrative, constituents, names, modelling, information war

Abstract

Introduction. The era of the information wars requires in-depth study of its discourse. A wide range of recipient’s emotions that can be evoked by certain lexemes makes language an essential tool in the fight for people’s consciousness while conducting information campaigns that accompany armed conflicts.
Purpose. The paper aims at analyzing the structure of the associative-semantic field “hostile troops” in the discourse of the Russian-Ukrainian information war.
Methods. The research is grounded on the following applied methods: the method of associative linguistic observation (emotional-expressive and figurative-sensual components of the semantics of the studied lexemes are revealed by means of it), associative-semantic modelling
(associative-semantic fields, microfields and groups are systematized and classified).
Results. As a result of the analysis, the structure of the associative-semantic microfield of the “hostile troops” has been modelled, within which eight groups (ASG) have been allocated. The main groups are: 1) terminolexemes with a component indicating Russia’s involvement in the Donbas conflict (Russian troops, armed forces of the Russian Federation); 2) names with “Putin”, “putinskyi” components that are synonymous with the concept of “Russia” (Putin’s terrorists); 3) metonymic names that associatively indicate the presence of troops of another state
(foreigners, invaders); 4) terms without reference to the Russian trace, which are characteristic
of the initial stage of the conflict, when the fact of Russian aggression has not yet been recognized by Ukrainian legislation (militants, separatists), etc.
Conclusion. Thus, the terminology used by the Ukrainian society is an important means for understanding the information referring to the war discourse, as it specifies and transforms in the language not only the armed aggression, but also the sense of hostile aggression. The study
of terminolexemes is topical because it enables to form the linguistic identifiers of the war period and follow the psycholinguistic reactions of the society to the front line news.

References

АБВ. Збройний конфлікт в термінах (Путівник для України) (2019). Київ: Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Академічний тлумачний словник. Узято з http://sum.in.ua/s/kurator

Вільчинська, Т. (2017). Концепт – війна: особливості мовної об’єктивації у газетному тексті. Лінгвістичні студії Linguistic Studies. 34, 110-114.

Даллес, А. (1967). Тайная капитуляция. Узято з https://www.e-reading.life/book.php?book=1013352

Іваневич, Т. (2018). Нова термінологія війни: зона АТО чи РВЗА РФ? Узято з http://old.qha.com.ua/ru/analitika/nova-terminologiya-viini-zona-ato-chi-rvza-rf/188691/

“Іхтамнєти Сталіна. Для кого змішали перший “коктейль Молотова”(2017). Узято з http://www.dsnews.ua/world/-ihtamneti-stalina-dlya-kogo-zmishali-pershiy-kokteyl-molotova--07082017220000

Китаїва, Є. (2017). Записки з передової: армійці про зоряні пейзажі, п’ятнадцятитисячників та лазню у ворога під носом. Узято з https://www.5.ua/suspilstvo/zapysky-z-peredovoi-armiitsipro-

zoriani-peizazhi-piatnadtsiatytysiachnykiv-ta-lazniu-u-voroha-pid-nosom-139054.html

Кримінальний кодекс України. Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Узято з http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/013/110.php

Магда, Є. (2017). Гібридна агресія Росії : уроки для Європи. Київ: КАЛАМАР.

Пальвелева, Л. (2006). “Поребрик” и “бордюр”, “Михал Сергеич” и “Михаил Сергеевич”. Узято з https://www.svoboda.org/a/161953.html

Почепцов, Г. (2019). Когнитивные войны в соцмедиа, массовой культуре и массовых коммуникациях. Харьков: Фолио.

Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. 2268-VІІІ (2018). Узято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2268-19

Словник термінів для ЗМІ щодо російсько-українського конфлікту. (2014). Узято з https://ms.detector.media/ethics/standards/slovnik_terminiv_dlya_zmi_schodo_

rosiyskoukrainskogo_ konfliktu/

Туркова, К. (2018). Токсичный рыбкагейт и ихтамнет-2. Узято з https://snob.ru/entry/157688/

Хаддад-Розкладай, К. (2014). Чи є життя за поребриком: як у мову входять слова. Узято з https://gazeta.ua/articles/istoriya-movi/_ci-ye-zhittya-za-porebrikom-yak-u-movu-vhodyat-slova/

Шемшученко, Ю. С., Бабкін, В. Д., Горбатенко, В. П. (Ред.). (2004). Політологічний енциклопедичний словник. Київ: Ґенеза.

Юридична енциклопедія. (1998). Київ: Укр. енцикл. Узято з http://leksika.com.ua/14210923/legal/marginalni_grupi

Яворська, Г. (2016). Концепт “війна”: семантика і прагматика. Стратегічні пріоритети, 1 (38), 14-23.

Lakoff, G. (1992). Metaphor and war: The metaphor system used to justify war in the gulf. Journal of Cognitive Semiotics, IV(2), 5-19. Retrieved from https://www.degruyter.com/downloadpdf/j/cogsem.2009.4.issue-2/cogsem.2009.4.2.5/cogsem.2009.4.2.5.pdf

Silberstein, S. (2002). War of words. Language, politics and 9/11. London – NewYork: Routledge.

Rona, T. (1976). Weapon Systemsand Information War. Retrieved from https://www.esd.whs.mil/Portals/54/Documents/FOID/Reading%20Room/Science_and_Technology/09-F-0070-Weapon-Systems-and-Information-War.pdf

Fabiszak, M. A. (2007). Conceptual Metaphor approach to war discourse and its implications. Узято з http://repozytorium.amu.edu.pl:8080/bitstream/10593/510/1/Fabiszak_M_Conceptual_Metaphor.pdf

Published

2019-12-26

Issue

Section

Articles