ОСОБЛИВОСТІ МІКРОПОЛЯ “ВОРОЖІ ВІЙСЬКА” У СТРУКТУРІ АСОЦІАТИВНО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ “ВОРОГ” (на матеріалі дискурсу російсько-української інформаційної війни)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2019.192162Ключові слова:
асоціативно-семантичне поле, наратив, конституенти, номени, моделювання, інформаційна війнаАнотація
У статті здійснено аналіз лексем на позначення ворога, які суспільство вживає в дискурсі російсько-української інформаційної війни. Результати дослідження дають підстави змоделювати структуру асоціативно-семантичного поля “ворог” у межах українського воєнного наративу. Встановлено, що її формують п’ять асоціативно-семантичних мікрополів:“країна-ворог”, “ворожі війська”, “вороже суспільство”, “ворожі ЗМІ”, “ворожі поняття”. У пропонованій праці головна увага зосереджена на докладному вивченні мікрополя “ворожі війська”, у межах якого виділено вісім асоціативно-семантичних груп, репрезентованих різноманітними лексемами на позначення осіб, що здійснюють збройну агресію на Сході України. Наголошено, що мовні одиниці, якими послуговується українське суспільство, є важливим засобом ведення інформаційної війни, точніше – відбиття, окрім збройної, також інформаційної ворожої агресії.
Посилання
АБВ. Збройний конфлікт в термінах (Путівник для України) (2019). Київ: Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.
Академічний тлумачний словник. Узято з http://sum.in.ua/s/kurator
Вільчинська, Т. (2017). Концепт – війна: особливості мовної об’єктивації у газетному тексті. Лінгвістичні студії Linguistic Studies. 34, 110-114.
Даллес, А. (1967). Тайная капитуляция. Узято з https://www.e-reading.life/book.php?book=1013352
Іваневич, Т. (2018). Нова термінологія війни: зона АТО чи РВЗА РФ? Узято з http://old.qha.com.ua/ru/analitika/nova-terminologiya-viini-zona-ato-chi-rvza-rf/188691/
“Іхтамнєти Сталіна. Для кого змішали перший “коктейль Молотова”(2017). Узято з http://www.dsnews.ua/world/-ihtamneti-stalina-dlya-kogo-zmishali-pershiy-kokteyl-molotova--07082017220000
Китаїва, Є. (2017). Записки з передової: армійці про зоряні пейзажі, п’ятнадцятитисячників та лазню у ворога під носом. Узято з https://www.5.ua/suspilstvo/zapysky-z-peredovoi-armiitsipro-
zoriani-peizazhi-piatnadtsiatytysiachnykiv-ta-lazniu-u-voroha-pid-nosom-139054.html
Кримінальний кодекс України. Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Узято з http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/013/110.php
Магда, Є. (2017). Гібридна агресія Росії : уроки для Європи. Київ: КАЛАМАР.
Пальвелева, Л. (2006). “Поребрик” и “бордюр”, “Михал Сергеич” и “Михаил Сергеевич”. Узято з https://www.svoboda.org/a/161953.html
Почепцов, Г. (2019). Когнитивные войны в соцмедиа, массовой культуре и массовых коммуникациях. Харьков: Фолио.
Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. 2268-VІІІ (2018). Узято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2268-19
Словник термінів для ЗМІ щодо російсько-українського конфлікту. (2014). Узято з https://ms.detector.media/ethics/standards/slovnik_terminiv_dlya_zmi_schodo_
rosiyskoukrainskogo_ konfliktu/
Туркова, К. (2018). Токсичный рыбкагейт и ихтамнет-2. Узято з https://snob.ru/entry/157688/
Хаддад-Розкладай, К. (2014). Чи є життя за поребриком: як у мову входять слова. Узято з https://gazeta.ua/articles/istoriya-movi/_ci-ye-zhittya-za-porebrikom-yak-u-movu-vhodyat-slova/
Шемшученко, Ю. С., Бабкін, В. Д., Горбатенко, В. П. (Ред.). (2004). Політологічний енциклопедичний словник. Київ: Ґенеза.
Юридична енциклопедія. (1998). Київ: Укр. енцикл. Узято з http://leksika.com.ua/14210923/legal/marginalni_grupi
Яворська, Г. (2016). Концепт “війна”: семантика і прагматика. Стратегічні пріоритети, 1 (38), 14-23.
Lakoff, G. (1992). Metaphor and war: The metaphor system used to justify war in the gulf. Journal of Cognitive Semiotics, IV(2), 5-19. Retrieved from https://www.degruyter.com/downloadpdf/j/cogsem.2009.4.issue-2/cogsem.2009.4.2.5/cogsem.2009.4.2.5.pdf
Silberstein, S. (2002). War of words. Language, politics and 9/11. London – NewYork: Routledge.
Rona, T. (1976). Weapon Systemsand Information War. Retrieved from https://www.esd.whs.mil/Portals/54/Documents/FOID/Reading%20Room/Science_and_Technology/09-F-0070-Weapon-Systems-and-Information-War.pdf
Fabiszak, M. A. (2007). Conceptual Metaphor approach to war discourse and its implications. Узято з http://repozytorium.amu.edu.pl:8080/bitstream/10593/510/1/Fabiszak_M_Conceptual_Metaphor.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
