DESCRIPTIVE AND PRESCRIPTIVE NORMS IN LINGUISTICS
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2019.192343Keywords:
language norm, descriptive norm, prescriptive norm, explicit norm, implicit normAbstract
Introduction. The linguistic norm is a defining feature of literary language at all stages of its development. This linguistic phenomenon is characterized by complexity and multidimensionality predetermined by internal and external conditionality of language development. It explainsinsufficient research of the language norm. Every language realizes the implicit and explicit norm. A codified component of the latter is referred to as a prescriptive norm and non-codified one is labeled as descriptive.
Purpose. The article focuses on determining the status of prescriptive and descriptive norms in linguistics.
Methods. The paper applies linguistic methods and techniques, including descriptive analysis, as well as methods of comparison, classification, and generalization.
Results. The research shows that the descriptive norm creates selection of already existing speech facts, based on the usage and the prescriptive norm. The descriptive standard (Ist-Norm) in German is related to the rules of a written language, rules of pronunciation and oral language.
The spelling norm of the German language is always prescriptive, and the orthoepic norm is, on the contrary, descriptive, except for the media and public style. The process of German orthoepic norm codification is fostered by two trends. The representatives of the first movement consider
the norm of pronunciation as an ideal and understand it as a prescriptive norm. Their opponents believe that the process of codification is descriptive. The prescriptive norm is ideal. Generally, the prescriptive approach covers the issues on standards in pronunciation, syntax, correct
stylistic use of lexical means. The prescriptive norm is labelled as a “regulatory norm” because it has passed its own way, and is considered as fixed one in a form for a certain period of time and regulates the use of linguistic means in speech. The frame construction is part of the prescriptive norm (Soll-Norm) of the German language, is characterized by a high degree of representation in texts of different styles and performs structural-syntactic and communicative-pragmatic functions in the sentence.
Conclusion. The descriptive norm represents various possibilities of a particular language system, accepted and implemented by the linguistic society of the world. Characteristic features of the descriptive norm are as follows: its determinism, development in the process of change and simultaneously with the change in the language system, variability. The properties of the prescriptive norm are codification, awareness and obligation for all speakers, taking into account social status. In German, prescriptive (prдskriptive) and descriptive (deskriptive) rules are called Regeln rules.
References
Арнольд, И. В. (2004). Стилистика. Современный английский язык: учебник для вузов. Москва: Просвещение.
Антропова, Л. И. (2013). Вариативность языковой нормы. Филология. Искусствоведение, 85, 35 (326), 8-10.
Алексеев, П. М., Григорьева, А. С. (1984). Норма, узус, статистика. Нормы реализации. Варьирование языковых средств,15-24.
Ахманова, О. С. (2004). Словарь лингвистических терминов: Москва: УРСС: Едиториал УРСС.
Бардукова, Г. (2012). Поняття “норма” у її співвідношенні з поняттями “система мови” та “мовна практика”. Лінгвістичні студії, 24, 143-149.
Бацевич, Ф. С. (2000). Основи комунікативної девіатології. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.
Гайович, Г. В. (2012). Прескриптивний підхід до вивчення мовних явищ: зміст, значення, проблеми. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах, 26, 39-47.
Долинин, К. А. (2010). Интерпретация текста: Французский язык: учебное пособие. Москва: КомКнига.
Демидович, Н. В. (1996). Исключения из правил чтения гласных немецкого языка. Дипл. соч. Санкт-Петербург.
Євгененко, Д. А., Кучинський, Б. В., Білоус, О. М., Воронкова, Н. Р. (2008). “Лінгвокраїнознавство” німецькомовних країн. Вінниця: Нова Книга.
Ицкович, В. А. (2010). Очерки синтаксической нормы. Москва: “Либроком”.
Козырьков, В. П. (2004). Природа девиации и структура социальных норм. Вестник ННГУ. Социальные науки, 1 (3), 159-171.
Кудрявцев, В. Н. (1992). Социальные деформации: механизмы и пути преодоления. Москва: “Издательство ИГиП РАН”.
Коць, Т. А. (2010). Про прескриптивну і дескриптивну норму в граматиці. Культура слова, 72, 47-55.
Осовська, І. М. (2014). Сучасний німецький сімейний дискурс: когнітивно-семантичний і комунікативно-прагматичний виміри. (Дис. докт. філол. наук). Чернівці.
Селіванова, О. О. (200). Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава: Дозвілля.
Селіванова, О. О. (2006). Поетичний синтаксис у когнітивному висвітленні (на матеріалі творчості Л. Костенко). Мова. Людина. Світ. До 70-річчя проф. М. Кочергана, 309-314.
Селігей, П. О. (2012). Нормативний підхід у мовознавстві й мовна критика. Стиль і текст,
, 66-72.
Скворцов, Л. И. (2005). Теоретические основы культуры речи. Москва: Высшая школа.
Струганець, Л. В. (2011). Мовна норма: стале і змінне. Культура слова, 74, 34-43.
Туришева, О. О. (2012). Порушення рамкової конструкції в сучасній німецькій мові: функціональний аспект, нормативний статус. (Автореф. дис. канд. філол. наук). Одеса.
Фаска, Б. (1976). Норма серболужицкого литературного языка и ее кодификация. Проблемы норми в славянских литературных языках в синхронном и диахронном аспектах, 93-106.
Хомутова, Т. Н. (2005). Теория языковой вариативности: социолингвистический аспект. Вестник ЮУрГУ. Серия Лингвистика, 2 (11), 28-34.
Яворська, Г. М. (2000). Прескриптивна лінгвістика як дискурс. Мова, культура, влада. Київ: Нац. акад. наук України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні.
Aleong, S. (1983). Nonnes linguistiques et normes sociales. La norme linguistique. Paris.
DAW: Krech E.-M. et al. (2009). Deutsches Aussprachewörterbuch. Mit Beiträgen von Walter Haas, Ingried Hove, Peter Wiesinger. Unter Mitarbeit von Ines Bose, Uwe Hollmach, Baldur Neuber. Berlin u.a.: Verlag Walter de Gruyter.
Deml, I. (2015). Gebrauchsnormen der Wissenschaftssprache und ihre Entwicklung vom 18. bis zum 21. Jahrhundert. Inaugural-Dissertation zur Erlangung der Doktorwürde der Philosophischen Fakultät III (Sprach-, Literatur- und Kulturwissenschaften) der Universität Regensburg.
Duden: Der große Duden. (1962). Bd. 6: Duden Aussprachewörterbuch. Bearb. v. Max Mangold. Mannheim u.a.: Bibliographisches Institut.
Durscheid, C. (2000). Syntax. Grundlagen und Theorien. München: Vandenhoeck & Ruprecht.
Eroms, H. W. (2007). Stil und Stilistik: Eine Einführung (Grundlagen der Germanistik), 45. Berlin: Erich Schmidt Verlag GmbH&Co.
Gallmann, P., Horst, S. (1997). Zum Begriff der orthographischen Regel. Die Neuregelung der deutschen Rechtsschreibung : Begründung und Kritik, 93-112.
Leclerc, J. (1979). Qu’est-ce que la langue? J. Leclerc Laval. Montréal: Mondial Éditeurs, 38-47.
Lodge, R. (1997). Anthony. Le français. Histoire d’un dialecte devenu langue. Paris: Fayard.
Schmidt, W. (2007). Geschichte der deutschen Sprache. Ein Lehrbuch für das germanistische Studium 10., verbesserte und erweiterte Auflage, erarbeitet unter der Leitung von H. Langner und N. Richard
Wolf. Stuttgart: Hirzel Verlag.
Downloads
Published
Issue
Section
License
1. Authors take full responsibility for the content of the articles as well as the fact of their publication.2. All the authors must follow the current requirements for publication of manuscripts. Plagiarism itself and its representation as the original work as well as submission to the editorial office previously published articles are unacceptable. In case of plagiarism discovery the authors of the submitted materials take all the responsibility.
3. Authors shall inform the editor of any possible conflict of interests which could be influenced by the publication of the manuscript results.
4. The editorial board has the right to refuse publication of an article in case of non-compliance with these requirements.