SYMBOLISM OF (POST)LIMINAL CORPORALITY IN ENGLISH POSTMODERNIST LITERARY TEXTS (in J. Winterson’s novel “Written on the Body”)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2019.192456Keywords:
literary text, linguopoetics, symbolism, imagery, corporality, postmodernism, J. WintersonAbstract
Introduction. The article focuses on one of the aspects of corporality interpretation in a literary text – on the specific features of imagery and symbolic representation of (post)liminal corporality in oneiric images of novel’s characters.The purpose. The research aims at specifying the symbolism of liminal and postliminal bodies, which textual representation in its verbal dimension becomes the object of this study.
On the material of Janette Winterson’s novel “Written on the Body” by means of a complex of interpretative methods with the application of the method of conceptual tropes (metaphors, metonymies, etc.) reconstruction the analysis demonstrated complicated correlation of symbolic meaning of the imagery with their role in the text plot structure.
The results obtained sustained the idea of the predominant destructive nature of the images of human body incorporated into the imagery system of the literary text under analysis and specified the symbols applied for the liminal states literary interpretation. Its results are the fragment of a full-scale cognitive-semiotic analysis of corporality as a linguopoetic category in the literary texts of English postmodernism.
Conclusion. Literary corporeal symbols of (post)liminal body are marked by ambivalent nature as while implying positive events they rely on destructed body images. It contributes to generating new meaning of corporeal symbols concerned with the idea of overcoming the limits of the body in its liminal state through destruction and loss that allows renewal and passing
to the next stage of life. The conclusions correlate with the tendencies of literary interpretation of traumatic and posttraumatic bodies of up-to-date society, focusing on nuances of psychological and emotional states of characters of the literary text.
References
Галуцьких, І. А. (2016). Тілесність в художній прозі англійського модернізму й постмодернізму (когнітивно-семіотичні студії). Запоріжжя: Кругозір.
Гомілко, О. Є. (2017). Феномен тілесності. (Автореф. дис. д-ра філос. наук). Київ: КНЛУ.
Гундорова, Т. (2010). Симптоматика “хворого тіла”. Критика, 7-8 (153-154), 24-28.
Залевская, А. А. (2005). Корпореальная семантика и интегративный подход к языку. Психолингвистические исследования. Слово. Текст. Москва: Гнозис, 245-255.
Зверева, В. (2004). Специализированные тела массовой культуры. Синий диван, 2, 118-130.
Зорина, Л. В. (2013). Трансформация образа телесности от архаики к современной альтернативной культуре. (Автореф. дисс. канд. филос. наук). Тюмень.
Клевцова, О. Б. (2007). Концепт “человек телесный”: когнитивное моделирование и переносы (на материале сопоставительного анализа древнерусского и древнеанглийского языков). (Автореф. дисс. канд. филол. наук). Тюмень: ТГУ.
Корецкая, Л. Ф. (2006). Телесность человека как объект социогуманитарного познания. Известия Иркутской государственной экономической академии, 1 (46), 69-74.
Куличихина, М. А. (2012). Тело и телесность в немецком романтизме: концепции и образы. (Автореф. дисс. канд. филол. наук). Москва.
Лебедева, Е. В. (2003). Проблема телесности в философии С. Н. Булгакова. (Дис. канд. филос. наук). Москва.
Лотман, Ю. М. (1996). Внутри мыслящих миров. Человек – текст – семиосфера – история. Москва: Языки русской культуры.
Материнська, О. В. (2009). Типологія найменувань частин тіла. Донецьк.
Муха, О. Я. (2007). Категорія тіла в історико-філософській традиції раннього західноєвропейського Середньовіччя. (Автореф. дис. канд. філос. наук). Львів. Остапчук, Т. П. (2013). Концепція “тілесності” в романі Дж. С. Фоєра “Все освітлено”. Філологічні науки. Наукові праці, 59, 46, 161-164.
Острый, М. В. (2007). Проблема телесности в западном искусстве ХХ века: онтологический аспект (Дисс. канд. филос. наук). Самара.
Подорога, В. А. (1999). Феноменология тела. Введение в философскую антропологию. Москва: Аd Маrginem.
Полтаробатько, Е. Д. (2009). Категория телесности в акмеистическом дискурсе (Дисс. канд. филол. наук). Москва.
Потапенко, Я. (2011). Homo Somaticos як об’єкт історичного дискурсу в постмодерністській парадигмі доби мережевого суспільства. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 31, 25-29.
Сєрякова, І. І. (2012). Соматикон англомовних дискурсивних практик. (Дис. д-ра філол. наук). Київ: КНЛУ.
Скоробагатько, Н. О. (2005). Концептуалізація соматичного коду культури в східноукраїнських фразеологізмах. Вісник Луганського нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. Філологічні науки, 9 (89), 144-149.
Словарь символов (2010). Минск: Харвест.
Татару, Л. В. (2007). Представление концепта “Тело человека” в композиционно-нарративной
структуре модернистского текста. Вестник СПбУ. Серия 9. Филология, востоковедение, журналистика, 4 (Ч. II), 68-77.
Тхостов, А. Ш. (2002). Психология телесности. Москва: Смысл.
Храброва, Г. М. (2001). Художня візія тілесності в епоху Відродження: аксіологія, семантика і провідні моделі репрезентації. Наукові праці. Філологія. Літературознавство. Миколаїв: МДГУ ім. Петра Могили, 86-90.
Чишинська, О. М. (2001). Тілесна картографія: мотив бібліотеки у циклі есе “Подорож у внутрішній світ Відня” Ґ. Рота. Наукові праці. Філологія. Літературознавство. Миколаїв: МДГУ ім. Петра Могили, 91-94.
Штохман, Л. М. (2008). Антропологія нарації: стать, ґендер і сексуальність в романі Дженет Вінтерсон “Тайнопис плоті”. Studia methodologicа: “Антропологія літератури: комунікація, мова, тілесність”, 25. Тернопіль, 284-287.
Энциклопедия. Символы, знаки, эмблемы. (2008). Москва: Астрель, АСТ.
Antosa, S. (2006). “Soul and Body Have No Bounds”: Fantastic Body Transformations in Jeanette Winterson’s Fiction. Fantastic Body Transformations in English Literature. Heidelberg: Universitätsverlag Winter, 191-202.
Eco, U. (1979). The Role of the Reader: Explorations in the Semiotics of Texts. Bloomington: Indiana University Press.
Einstein, C. & Flanagan, O. (2003). Sexual Identities and Narratives of Self. Narrative and Consciousness: Literature, Psychology and the Brain. Oxford: OUP, 209-232.
Fahraeus, A. (2008). Embattled Subjects: The Role of Textual Masculinity in Written on the Body. Nordic Journal of English Studies, 7, 1, 81-97.
Harris, A. L. (2000). Other Sexes: Rewriting Difference from Woolf to Winterson. Albany: State U of New York.
Ibarretxe-Antuсano, I. (2002). MIND-AS-BODY as a cross-linguistic conceptual metaphor. Miscelánea. A Journal of English and American Studies, 25, 93-119.
Johnson, M. (1987). The Body in the Mind: The Bodily Basis of Meaning, Imagination. Chicago: Chicago University Press.
Kerchy, A. (2006). Angela Carter’s The Passion of New Eve: Grotesque Body Modification, Freaked Femininity and Narrative Self-Decomposition. Fantastic Body Transformations in English Literature. Heidelberg: Universitätsverlag Winter, 89-106.
Kövecses, Z. (2003). Metaphor and emotion: Language, Culture and Body in Human Feeling. Cambridge: Cambridge University Press.
Niederwimmer, M. (2006). Body Transformations and the Transferability of Gender Attributes: Three Postmodern Gender Parodies. Fantastic Body Transformations in English Literature. Heidelberg: Universitätsverlag Winter. 67-80.
Winterson, J. (2001). Written on Body. London.
Yu, N. (2002). Body and emotion: Body parts in Chinese expression of emotion. Pragmatics and Cognition, 10 (1/2), 341-367.
Zlatev, J. (2008). The co-evolution of intersubjectivty and bodily mimesis. The Shared Mind: Perspectives on Intersubjectivity. Amsterdam: Benjamins, 215-244.
Downloads
Published
Issue
Section
License
1. Authors take full responsibility for the content of the articles as well as the fact of their publication.2. All the authors must follow the current requirements for publication of manuscripts. Plagiarism itself and its representation as the original work as well as submission to the editorial office previously published articles are unacceptable. In case of plagiarism discovery the authors of the submitted materials take all the responsibility.
3. Authors shall inform the editor of any possible conflict of interests which could be influenced by the publication of the manuscript results.
4. The editorial board has the right to refuse publication of an article in case of non-compliance with these requirements.
