СИМВОЛІКА (ПІСЛЯ)ПОРОГОВОЇ ТІЛЕСНОСТІ В ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ АНГЛІЙСЬКОГО ПОСТМОДЕРНІЗМУ (на матеріалі роману Дж. Вінтерсон “Written on the Body”)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2019.192456Ключові слова:
художній текст, лінгвопоетика, символіка, образність, тілесність, постмодернізм, Дж. ВінтерсонАнотація
У статті сфокусовано увагу на одному з аспектів інтерпретації тілесностів художньому тексті – специфіці образно-символічного втілення (після)порогового тіла в оніричних видіннях персонажу твору, що є одним із фрагментів комплексного дослідження тілесності як лінгвопоетологічної категорії в художніх текстах англійського постмодернізму.
Здійснюваний на матеріалі тексту роману Дж. Вінтерсон “Written on the Body” лінгвальний аналіз із залученням інструментарію когнітивно-семіотичних досліджень продемонстрував специфіку символічної репрезентації деформованої тілесності та її деструктивних трансформацій.
Посилання
Галуцьких, І. А. (2016). Тілесність в художній прозі англійського модернізму й постмодернізму (когнітивно-семіотичні студії). Запоріжжя: Кругозір.
Гомілко, О. Є. (2017). Феномен тілесності. (Автореф. дис. д-ра філос. наук). Київ: КНЛУ.
Гундорова, Т. (2010). Симптоматика “хворого тіла”. Критика, 7-8 (153-154), 24-28.
Залевская, А. А. (2005). Корпореальная семантика и интегративный подход к языку. Психолингвистические исследования. Слово. Текст. Москва: Гнозис, 245-255.
Зверева, В. (2004). Специализированные тела массовой культуры. Синий диван, 2, 118-130.
Зорина, Л. В. (2013). Трансформация образа телесности от архаики к современной альтернативной культуре. (Автореф. дисс. канд. филос. наук). Тюмень.
Клевцова, О. Б. (2007). Концепт “человек телесный”: когнитивное моделирование и переносы (на материале сопоставительного анализа древнерусского и древнеанглийского языков). (Автореф. дисс. канд. филол. наук). Тюмень: ТГУ.
Корецкая, Л. Ф. (2006). Телесность человека как объект социогуманитарного познания. Известия Иркутской государственной экономической академии, 1 (46), 69-74.
Куличихина, М. А. (2012). Тело и телесность в немецком романтизме: концепции и образы. (Автореф. дисс. канд. филол. наук). Москва.
Лебедева, Е. В. (2003). Проблема телесности в философии С. Н. Булгакова. (Дис. канд. филос. наук). Москва.
Лотман, Ю. М. (1996). Внутри мыслящих миров. Человек – текст – семиосфера – история. Москва: Языки русской культуры.
Материнська, О. В. (2009). Типологія найменувань частин тіла. Донецьк.
Муха, О. Я. (2007). Категорія тіла в історико-філософській традиції раннього західноєвропейського Середньовіччя. (Автореф. дис. канд. філос. наук). Львів. Остапчук, Т. П. (2013). Концепція “тілесності” в романі Дж. С. Фоєра “Все освітлено”. Філологічні науки. Наукові праці, 59, 46, 161-164.
Острый, М. В. (2007). Проблема телесности в западном искусстве ХХ века: онтологический аспект (Дисс. канд. филос. наук). Самара.
Подорога, В. А. (1999). Феноменология тела. Введение в философскую антропологию. Москва: Аd Маrginem.
Полтаробатько, Е. Д. (2009). Категория телесности в акмеистическом дискурсе (Дисс. канд. филол. наук). Москва.
Потапенко, Я. (2011). Homo Somaticos як об’єкт історичного дискурсу в постмодерністській парадигмі доби мережевого суспільства. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 31, 25-29.
Сєрякова, І. І. (2012). Соматикон англомовних дискурсивних практик. (Дис. д-ра філол. наук). Київ: КНЛУ.
Скоробагатько, Н. О. (2005). Концептуалізація соматичного коду культури в східноукраїнських фразеологізмах. Вісник Луганського нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. Філологічні науки, 9 (89), 144-149.
Словарь символов (2010). Минск: Харвест.
Татару, Л. В. (2007). Представление концепта “Тело человека” в композиционно-нарративной
структуре модернистского текста. Вестник СПбУ. Серия 9. Филология, востоковедение, журналистика, 4 (Ч. II), 68-77.
Тхостов, А. Ш. (2002). Психология телесности. Москва: Смысл.
Храброва, Г. М. (2001). Художня візія тілесності в епоху Відродження: аксіологія, семантика і провідні моделі репрезентації. Наукові праці. Філологія. Літературознавство. Миколаїв: МДГУ ім. Петра Могили, 86-90.
Чишинська, О. М. (2001). Тілесна картографія: мотив бібліотеки у циклі есе “Подорож у внутрішній світ Відня” Ґ. Рота. Наукові праці. Філологія. Літературознавство. Миколаїв: МДГУ ім. Петра Могили, 91-94.
Штохман, Л. М. (2008). Антропологія нарації: стать, ґендер і сексуальність в романі Дженет Вінтерсон “Тайнопис плоті”. Studia methodologicа: “Антропологія літератури: комунікація, мова, тілесність”, 25. Тернопіль, 284-287.
Энциклопедия. Символы, знаки, эмблемы. (2008). Москва: Астрель, АСТ.
Antosa, S. (2006). “Soul and Body Have No Bounds”: Fantastic Body Transformations in Jeanette Winterson’s Fiction. Fantastic Body Transformations in English Literature. Heidelberg: Universitätsverlag Winter, 191-202.
Eco, U. (1979). The Role of the Reader: Explorations in the Semiotics of Texts. Bloomington: Indiana University Press.
Einstein, C. & Flanagan, O. (2003). Sexual Identities and Narratives of Self. Narrative and Consciousness: Literature, Psychology and the Brain. Oxford: OUP, 209-232.
Fahraeus, A. (2008). Embattled Subjects: The Role of Textual Masculinity in Written on the Body. Nordic Journal of English Studies, 7, 1, 81-97.
Harris, A. L. (2000). Other Sexes: Rewriting Difference from Woolf to Winterson. Albany: State U of New York.
Ibarretxe-Antuсano, I. (2002). MIND-AS-BODY as a cross-linguistic conceptual metaphor. Miscelánea. A Journal of English and American Studies, 25, 93-119.
Johnson, M. (1987). The Body in the Mind: The Bodily Basis of Meaning, Imagination. Chicago: Chicago University Press.
Kerchy, A. (2006). Angela Carter’s The Passion of New Eve: Grotesque Body Modification, Freaked Femininity and Narrative Self-Decomposition. Fantastic Body Transformations in English Literature. Heidelberg: Universitätsverlag Winter, 89-106.
Kövecses, Z. (2003). Metaphor and emotion: Language, Culture and Body in Human Feeling. Cambridge: Cambridge University Press.
Niederwimmer, M. (2006). Body Transformations and the Transferability of Gender Attributes: Three Postmodern Gender Parodies. Fantastic Body Transformations in English Literature. Heidelberg: Universitätsverlag Winter. 67-80.
Winterson, J. (2001). Written on Body. London.
Yu, N. (2002). Body and emotion: Body parts in Chinese expression of emotion. Pragmatics and Cognition, 10 (1/2), 341-367.
Zlatev, J. (2008). The co-evolution of intersubjectivty and bodily mimesis. The Shared Mind: Perspectives on Intersubjectivity. Amsterdam: Benjamins, 215-244.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
