DOI: https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2015.84394

МЕТАФОРА ПЕРЕКЛАДУ ЯК ПОРТРЕТА-КОПІЇ У ФРАНЦУЗЬКОМУ ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧОМУ ДИСКУРСІ XVIIІ СТ.

І. В. ЛАСКА

Анотація


У статті досліджено проблему метафоризації французького перекладознавчого дискурсу XVIIІ ст., проаналізовано процеси перенесення значення у метафорі перекладу як портрета-копії, визначено їхні функції в текстах. Особливу увагу відведено принциповій відкритості вихідного й цільового поля метафори. З’ясовано, що вихідною точкою перенесення може бути сам процес живопису, його види, жанри; суб’єкт цього процесу, його роль, здібності, засоби праці, фарби та ін.; результат цього процесу – картина, її жанри і види, композиція, фігури, лінії, експресія, колорит, барви й відтінки. Установлено, що оновлення візуальної живописної метафори у XVIII ст. поширюється на всі частини процесу перекладу: у фокус метафори потрапляють автор і перекладач, їхні статус і ролі, оригінал та його властивості, сам процес перекладу.

Ключові слова


переклад; історіографія перекладознавства; французьке перекладознавство XVIIІ ст.; метафоризація перекладознавчого дискурсу; метафора перекладу як портрета-копії

Повний текст:

PDF


Copyright (c) 2018 ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Серія Філологія

Зберегти