ГРАФІЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ФОНЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ (на матеріалі новелістики Д.Г. Лоуренса)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2017.120860Ключові слова:
емоція, емотивність, емотивне полотно, текстова репрезентація емоційАнотація
У статті проаналізовано графічну реалізацію фонетичних засобів вираження емоцій у творчості відомого англійського письменника-модерніста Д. Г. Лоуренса. Основну увагу звернено саме на новели, оскільки вони залишаються найменш дослідженими художніми творами автора й становлять великий інтерес з погляду специфіки їхнього емотивного полотна. З’ясовано, що для вираження емоцій своїх персонажів Д. Г. Лоуренс найчастіше послуговується такими розділовими знаками як знак оклику, тире та крапка, які при входженні в художньо-організоване мовлення, формують додаткову емотивну навантаженість висловлювання. Також у роботі запропоновано класифікацію основних структурних одиниць, які набувають додаткового емотивного значення завдяки знаку оклику та розглянуто роль курсива як одного із графічних засобів відображення емоцій в новелістичній творчості Д. Г. Лоуренса.
Посилання
Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык: учебник для вузов / И.В. Арнольд. – М. : Флинта, 2016. – 384 с.
Прокойченко А.В. Специфіка емотивного тла роману Д.Г. Лоуренса “Білий павич” / Анастасія Володимирівна Прокойченко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. – 2017. – №26. – С. 66–68.
Ткаченко А.В. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства / А.В. Ткаченко. – К., 1988. – 342 с.
Шаховский В.И. Лингвистика эмоций: основные проблемы, результаты и перспективы / В.И. Шаховский. // Мир лингвистики и коммуникации. – 2008. – №10. – С. 8–12.
Brault E. Emptying and Filling: a(n) (Il)logical Poetic Representation of Emotions / E. Brault // Йtudes Lawrenciennes. – 2011. – №42. – С. 205–237.
Growse N. Lawrence and the Ideology of Emotion / N. Growse. // Études Lawrenciennes. – 2012. – № 43. – С. 237–255.
Roux M. Emotions and Otherness in D.H. Lawrence’s Mexican Fiction / M. Roux // Études Lawrenciennes. – 2012. – №43. – C. 215–235.
Sechehaye A. Essai sur la structure logique de la phrase / A. Sechehaye. – Paris : Librairie ancienne Edouard Champion, 1950. – 237 с.
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Lawrence D. Collected Short Stories by D. H. Lawrence [Електронний ресурс] / D.H. Lawrence. – Режим доступу до ресурсу: http://gutenberg.net.au/ebooks04/0400301h.html.
Lawrence D. England, My England and Other Stories [Електронний ресурс] / D.H. Lawrence. – 1922. – Режим доступу до ресурсу: http://gutenberg.net.au/ebooks/m00010.txt.
Lawrence D. THE PRUSSIAN OFFICER and Other Stories [Електронний ресурс] / D.H. Lawrence. – 1914. – Режим доступу до ресурсу: http://gutenberg.net.au/ebooks03/0301501h.html.
Lawrence D. THE WOMAN WHO RODE AWAY and other stories [Електронний ресурс] / D.H. Lawrence. – 1928. – Режим доступу до ресурсу: http://gutenberg.net.au/ebooks04/0400301h.html.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
