ТЕКСТООБРАЗУЮЩАЯ ФУНКЦИЯ АССОЦИАТИВНЫХ ПОЛЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2018.135651Ключові слова:
текст, ассоциативное поле, ассоциативная структура, семантическое ядро, ключевое слово, ассоциация, текстообразованиеАнотація
В статье рассматривается ассоциативная структура текста короткого рассказа на английском языке The Legend of the Christmas Tree L. Wheelock (“Легенда Рождественского дерева”), которая представляет собой модель текста, отражающую семантические связи между его словесно-ассоциативными полями. Приводятся также определения ассоциативного поля слова и ассоциативного поля текста; рассматривается их лексическое наполнение и структура. Ключевые слова рассматриваются как основа текстового ассоциативного поля. Представлены ассоциативные поля отдельных ключевых слов, а также текстовое ассоциативное поле всего рассказа. Материалом для построения ассоциативных полей выступают ключевые слова текста и связанные с ними на основании ассоциативно-смысловой близости лексические единицы. Описывается семантическое ядро текста, играющее ведущую роль в процессе текстообразования. Доказывается, что ни одно из ассоциативных полей не существует обособленно, все ассоциации тесно связаны и между собой внутри полей, и с основной идеей текста, тем самым создавая его ассоциативную структуру. Выявляются текстообразующие направления ассоциирования, связанные с функционированием словесно-ассоциативных полей в тексте. Подтверждается идея о том, что имеющийся в сознании говорящего лексикон должен быть готов к порождению текстов. Показывается насколько важен процесс ассоциирования при создании текста и при его восприятии, какую роль он играет в диалоге автора с читателем.
Посилання
Болотнова, Н.С. (2003). Филологический анализ текста. Ч. IV: Методы исследования. Томск: Издательство Томского государственного педагогического университета.
Верескун, С. А. (2012). Виды ассоциативных полей в когнитивных исследованиях. Известия Южного федерального университета. Филологические науки, 2, 125-131.
Гальперин, И. Р. (2006). Текст как объект лингвистического исследования (изд. 4-е, стереотипное). Москва: КомКнига.
Караулов, Ю. Н. (2015). Ассоциативный анализ: новый подход к интерпретации художественного текста. Вопросы психолингвистики. 3 (25), 14-35. Москва.
Карпенко, С. М. (2009). К вопросу о типах ассоциативных доминант в лексической структуре поэтического текста (на материале лирики Н. С. Гумилева). Вестник Томского государственного педагогического университета, 4, 112-115.
Клименко, А. П. (1974). Лексическая системность и ее психолингвистическое изучение: учеб. пособ. Минск: МГПИИЯ.
Клименко, А. П. (2002). Текстообразующая направленность ассоциирования Форма, значение и функции единиц языка и речи: Материалы ІІ научной международной конференции.
-34. Минск.
Сахарный, Л. В. и Штерн, А. С. (1988). Набор ключевых слов как тип текста. Лексические аспекты в системе профессионально-ориентированного обучения иноязычной речевой
деятельности. 34-51. Пермь: Пермский политехнический ун-т.
Супрун, А. Е. и Клименко, А. П. (2017). Проблемы изучения лексической структуры текста. Текст в языке, речи, культуре: сб. науч. ст. 7-15. Минск: РИВШ.
ИСТОЧНИК ИЛЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРИАЛА
Wheelock, L. The Legend of the Christmas Tree (2006) Взято с http://www.mainlesson.com/display.php?author=bailey&book=hour&story=tree
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
