КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЕКОТЕМИ В АНГЛОМОВНОМУ БІБЛІЙНОМУ ЕКОДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2018.135660Keywords:
Біблія, біблійний екодискурс, біблійний екоконцепт, біблійна нарація, екоконцепт, концептуальна екотема, смислова ознакаAbstract
У статті розглянуто ключові дискурсотвірні екоконцепти англомовного біблійного екодискурсу: БОГ, ПРИРОДА, ЛЮДИНА і СОЦІУМ. Специфікація їх взаємозв’язку дозволяє виокремити основні концептуальні екотеми Біблії, які розкривають суть гармонійного існування людини у світі. Концептуальні екотеми визначено за допомогою їх реконструкції як інтерпретації концептуального змісту біблійних нарацій з опорою на когнітивні операції промінантності, профілювання і суположення траектора й орієнтира (за Р. Ленекером). Смислову структуру біблійних історій, представлену в термінах концептуальних екотем, реконструйовано на основі екологічних субконцептів і концептуальних дескрипторів, які визначаються набором смислових ознак, реалізованих в одиничних контекстах і множинних іноконтекстах біблійних нарацій.
References
Вежбицкая, А. (1999). Семантические универсалии и описание языков. Москва: Языки русской культуры.
Воробйова, О. П. (2011). Концептологія в Україні: здобутки, проблеми, прорахунки. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. 14(2), 53–64.
Жаботинская, С. А. (2005). Лексическое значение: принципы построения концептуальной сети. Zlovo z perspektywy jezykoznawcy i tlumacza, tom II. Gdansk: Widawnictwo Uniwersytetu Gdanskiego, 53–62. Взято з uaclip.at.ua/2005-Gdanskleksznachenie.doc
Жаботинская, С. А. (2008). Модели репрезентации знаний в контексте различных школ когнитивной лингвистики: интегративный подход. Когнитивные исследования языка. Типы знаний и проблемы их классификации. (ІІІ). (61–74). Москва-Тамбов.
Жаботинская, С. А. (2013). Имя как текст: концептуальная сеть лексического значения (анализ имени эмоции). Когниция, коммуникация, дискурс. 6, 47–76. Взято з https://sites.google.com/site/
cognitiondiscourse/vypusk-no6-2013/zabotinskaa-s-a
Кагановська, О. М. (2003). Текстові концепти художньої прози: когнітивна та комунікативна динаміка (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя). (Автореф. дис. докт. філол. наук). Київ.
Колесов, В. В. (2002). Философия русского слова. Санкт-Петербург: Юна.
Лагутина, А. А. (2013). Доминантные экологические реалии в современном немецком газетно-публицистическом дискурсе и средства их языковой категоризации. (Автореф. дисс. канд.
филол. наук). Воронеж.
Лакофф, Дж., Джонсон, М. (1990). Метафоры, которыми мы живем. Теория метафоры. (с. 387–415). Москва.
Лэнекер, Р. В. (2006). Концептуальная семантика и символическая грамматика. Вопросы когнитивной лингвистики. 3(009), 15–27.
Мартинюк, А. П. (2012). Словник основних термінів когнітивно-дискурсивної лінгвістики. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна.
Мень, А., протоиерей. (2003). Исагогика. Москва: Фонд имени Александра Меня.
Ніконова, В. Г. (2008). Концептуальний простір трагічного в п'єсах Шекспіра: поетико-когнітивний аналіз. (Дис. докт. філол. наук). Дніпропетровськ.
Панасенко, Н. И. (2010). Фитонимическая лексика в системе романских, германских и славянских языков (опыт ономасиологического и когнитивного анализа). Черкассы: БРАМА-УКРАИНА.
Приходько, А. М. (2008). Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики. Запоріжжя: Прем’єр.
Пылаева, Е. М. (2015). Актуализация ключевых концептов текста перевода: эколингвистический подход (на материале романа А.В. Иванова “Географ глобус пропил” и его перевода
на французский язык). (Дис. канд. филол. наук). Пермь.
Райкен, Л. (2002). Библия как памятник художественной литературы. Киев – Санкт-Петербург: Центр просветительских программ МАХШ.
Степанов, Ю. С. (2004). Константы: словарь русской культуры. Москва: Академический Проект.
Широков, В. А., Шевченко, Л. Л. (2010). До питання про системну концептографію Святого Письма. Мовознавство. 4–5, 98–105.
Щедровицкий, Д. В. (2014). Введение в Ветхий Завет. Пятикнижие Моисеево. Москва: Теревинф. Взято з http://shchedrovitskiy.ru/PDF/978-5-4212-0184-7_Svodn7.pdf
Clausner, T. C., Croft, W. (1999). Domains and image schemas. Cognitive Linguistics. 10(1), 1–31. doi: 10.1515/cogl.1999.001
Fauconnier, G., Turner, M. (2002). The Way We Think: Conceptual Blending and the Mind's Hidden Complexities. New York: Basic Books.
Fillmore, Ch. (1968). The case for case. Universals in Linguistic Theory. (p. 1–88). New York.
Goldberg, A. E. (1995). Constructions: A Construction Grammar Approach to Argument Structure. Chicago, London: University of Chicago Press.
Lakoff, G., Johnson, M. (1980). Metaphors We Live By. Chicago: Chicago University Press.
Langacker, R. W. (2008). Cognitive Grammar: A Basic Introduction. New York: Oxford University Press. doi: 10.1093/acprof:oso/9780195331967.001.0001
Rosch, E. (1988). Principles of categorization. Readings in Cognitive Science. (p. 312–322). doi:10.1016/b978-1-4832-1446-7.50028-5
ДЖЕРЕЛО ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
The Holy Bible. (1991). The Holy Bible: King James Version. New York: Ivy Books.
Downloads
Published
Issue
Section
License
1. Authors take full responsibility for the content of the articles as well as the fact of their publication.2. All the authors must follow the current requirements for publication of manuscripts. Plagiarism itself and its representation as the original work as well as submission to the editorial office previously published articles are unacceptable. In case of plagiarism discovery the authors of the submitted materials take all the responsibility.
3. Authors shall inform the editor of any possible conflict of interests which could be influenced by the publication of the manuscript results.
4. The editorial board has the right to refuse publication of an article in case of non-compliance with these requirements.