ВЕРБАЛЬНА І ПАРАВЕРБАЛЬНА КРИТИКА: ДИСКУРСИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИБОРЧИХ ПРОМОВ У НІМЕЧЧИНІ ТА УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2020.207242Ключові слова:
мовленнєвосупроводжувальні рухи, кінетичні засоби, політичний дискурс, політична критика, Німеччина, УкраїнаАнотація
У статті представлено дослідження вербальних і паравербальних засобів критичної оцінкина матеріалі передвиборчих промов німецьких та українських політиків. Описано види, форми
і функції критики в політичному дискурсі. Дослідження презентує мовні та, у більш вузькому
контексті, дискурсивні контрасти, які виявлені в німецькій та українській політичній критиці.
Крім того, у передвиборчих дебатах проаналізовано кінетичні засоби, які супроводжують
критичні твердження. Мовний корпус містить відеозаписи з політичними промовами німецькою
(А. Меркель, М. Шульц) та українською (В. Зеленський, П. Порошенко) мовами. У результаті
ідентифікаційного експерименту було виокремлено 500 фрагментів критичного дискурсу
німецькою та українською мовами, що містять 340 мовленнєвосупроводжувальних рухів,
які супроводжували критичні висловлювання двома мовами й були проаналізовані з урахуванням
типу руху, форми руки, форми долоні, напрямку та траєкторії руху. Дослідження показало,
що українські політики є більш емоційними в передвиборчих дебатах і супроводжують свої
критичні оцінки імпульсивними рухами однієї чи обох рук, голови, тіла, звертаючи вказівний
палець прямо на свого опонента. Водночас німецькі політики використовують спокійніший
паравербальний апарат і приділяють більшу увагу вербальному складнику критичної оцінки.
Такі відмінності можна пояснити культурними традиціями політичної критики в Німеччині та в Україні,
які залежать від ментальних і культурних особливостей політиків, мотиваційних
настанов щодо критичної риторики, а також від особистої риторичної компетентності оратора,
ступеня красномовності його / її промов тощо.
Посилання
Als Willy Brandt die Fassung verlor. Retrieved from https://www.sueddeutsche.de/politik/zum-tode-vonheiner-
geissler-der-general-der-seiner-zeit-voraus-war-1.3659375-2
Ananko, T. (2017). The Category of evaluation in political discourse. Advanced education, 8, 128-137. DOI:
20535/2410-8286.108550.
Anisimova, T. V. (2002). Modern business rhetoric. Voronezh: NPO "Modek". / Anisimova, T. V. Sovremennaia
delovaya ritorika. Voronezh: NPO "Modek". / Анисимова, Т. В. Современная деловая риторика. Воронеж:
НПО "Модэк".
Babyeva, E. V. (2003). Discursive measurement of values. Volzhsky: Branch of GOUVPO "MEI (TU)"
in Volzhsky. / Babaeva, E. V. Diskursivnoe izmerenie tsennostei. Volzhskii: Filial GOUVPO "MEI (TU)" v g.
Volzhskom / Бабаева, Е. В. Дискурсивное измерение ценностей. Волжский: Филиал ГОУВПО "МЭИ (ТУ)"
в г. Волжском.
Boersma, P. & Weenink, D. Praat: Doing phonetics by computer [Computer program]. Version 5.4.08.
Available at http://www.praat.org/
Bohart, A. C. & Stipek, D. J. (eds.). (2001). Constructive & destructive behavior implications for familiy, school,
& society. Washington, DC: American Psychological Association. DOI: 10.1037/10433-000.
Cambridge advanced learner's dictionary. (2008). Cambridge: Cambridge university press.
Didenko, M. A. (2009). The category of assessment and the means of its expression in a political speech (based
on the material of political speeches by Kohl, G., Fischer, J. & Schroeder G.). Proceedings in Romano-Germanic
philology, 24, 63-70 / Didenko, M. A. Kategoriya otsenki i sredstva yeye vyrazheniya v politicheskom
vystuplenii (na materiale politicheskikh vystupleniy Kolya, G., Fisheram Y. i Shredera G.). Zapiski z romanogermanskoї
fіlologії, 24, 63-70. / Диденко, М. А. Категория оценки и средства ее выражения в политическом
выступлении (на материале политических выступлений Г. Коля, Й. Фишера и Г. Шредера). Записки з
романо-германської філології, 24, 63-70.
Diekmannshenke, H. (2002). Sprechen über Politik in den Medien. Linguistische Aspekte der Rezeption
von politischer Kommunikation. In I. Pohl (ed.), Semantische Aspekte öffentlicher Kommunikation (pp. 304-328).
Frankfurt am Main: Peter Lang GmbH.
Franz, B. (2000). Öffentlichkeitsrhetorik: massenmedialer Diskurs und Bedeutungswahl. Wiesbaden:
Dt. Univ.-Verl.
Fries, N. (1991). Bewertung. Linguistische und konzeptuelle Aspekte des Phänomens. Sprache und Pragmatik,
, 1-31.
Girnth, H. (2002). Sprache und Sprachverwendung in der Politik. Eine Einführung in die linguistische Analyse
öffentlich-politischer Kommunikation. Berlin: De Gruyter.
Grünert, H. (1974). Sprache und Politik. Untersuchungen zum Sprachgebrauch der "Paulskirche". Berlin:
de Gruyter.
Grydyushko, O. O. (2019). Discursive strategies of criticism in the electoral discourse of Germany and Ukraine
(contrastive aspect). Proceedings in Ukrainian linguistics, 26, 285-295. / Gridiushko, O. O. Diskursivnі
strategії kritiki v elektoralnomu diskursі Nіmechchini i Ukraїni (konstrastivnii aspekt). Zapiski z ukraїnskogo
movoznavstva, 26, 285-295. / Гридюшко, О. О. Дискурсивні стратегії критики в електоральному дискурсі
Німеччини й України (констрастивний аспект). Записки з українського мовознавства, 26, 285-295.
Im Ernst? [Seriously?]. Available at https://www.sueddeutsche.de/politik/cdu-spd-klimaprogramm-oppositionkritik-
4617808
Kamenskaya, T. G. (2010). Critique in the socio-political sphere. Scientific and methodical journal "Proceedings"
[Petro Mohyla Black Sea National University]. Sociology, 133(146), 11-13. / Kamenskaja, T. G. Kritika
v social'no-politicheskoj sfere. Naukovo-metodichnij zhurnal "Naukovi praci" [Chornomorskoho
Natsionalnoho Universytetu Imeni Petra Mohyly]. Sociologija, 133(146), 11-13. / Каменская, Т. Г. Критика
в социально-политической сфере. Науково-методичний журнал "Наукові праці" [Чорноморського
національного університету імені Петра Могили]. Соціологія, 133(146), 11-13.
Karpinski, M., & Jarmolowicz-Nowikow, E. & Czoska, A. (2015). Gesture annotation scheme development
and application for entrainment analysis in task-oriented dialogues in diverse cultures. In Proceedings of
international conference "Gesture and speech in interaction" (GESPIN) 2015, Nantes, France (pp. 161-166).
Nantes, France: University of Nantes.
Kendon, A. (2004). Gesture: Visible action as utterance. Cambridge: University Press.
Kita, S., Van Gijn, I. & Van der Hulst, H. (1998). Movement phases in signs and co-speech gestures, and their
transcription by human coders. In I. Wachsmuth, M. Fröhlich (Eds.), Gesture and Sign Language in Human-
Computer Interaction. International Gesture Workshop Bielefeld, Germany, September 17–19, 1997 Proceedings
(pp. 23-35). Berlin, Heidelberg: Springer. (Lecture Notes in Computer Science, Vol. 1371).
Klein, J. (1989) Politische Semantik: bedeutungsanalytische und sprachkritische Beiträge zur politischen
Sprachverwendung. Opladen: Westdeutscher Verlag.
Klein, J. (2016). Von Gandhi und al-Qaida bis Schröder and Merkel: Politolinguistische Analysen, Expertisen
und Kritik. Berlin: Frank & Timme.
Kreidlin, G. E. (2005). Men and women in nonverbal communication. Moscow: LRC Publishing House. /
Kreidlin, G. E. Muzhchiny i zhenshchiny v neverbalnoj kommunikatsii. Moskva: Iazyki slavianskoi kultury. /
Крейдлин, Г. Е. Мужчины и женщины в невербальной коммуникации. Москва: Языки славянской культуры.
Merkel & Schultz. (2017). "TV-Duell" zwischen Angela Merkel (CDU) und Herausforderer Martin Schulz
(SPD) ["TV Duel" between Angela Merkel (CDU) and Challenger Martin Schulz (SPD) on 03 September
video). Available at https://www.youtube.com/watch?v=fDXEjSN0MOY
Müller, C. (1998). Redebegleitende Gesten. Kulturgeschichte – Theorie – Sprachvergleich. Berlin:
Berlin–Verlag.
Nass, O. (1972). Staatsberedsamkeit. Ein staats- und verwaltungswissenschaftlicher Versuch. Köln: Carl
Heymanns Verlag.
Nijmegen: Max Planck Institute for Psycholinguistics, ELAN – linguistic annotator. Language archiving technology
portal [computer software]. Available at http://www.latmpi.eu/tools/elan/
Petlyuchenko, N. & Artiukhova, A. (2015). Aggressive rhetoric: Prosodic and kinetic means. In G. Ferré &
M. Tutton (Eds.), Proceedings of international conference "Gesture and speech in interaction" (GESPIN 4)
(pp. 191-194). Nantes: Universite de Nantes.
Poroshenko & Zelenskyi. (2019). Debates of presidential candidates P. Poroshenko and V. Zelenskyi at the NSC
"Olympic" on 19 April 2019 [video]. / Debati kandidatіv u prezidenti P. Poroshenka і V. Zelenskogo na NSK
"Olіmpіiskii" 19 kvitnya 2019 r. [video]. / Дебати кандидатів у президенти П. Порошенка і В.
Зеленського на НСК "Олімпійський" 19 квітня 2019 року. (відео). Available at
https://www.youtube.com/watch?v=y9V6WC-eqZI
Prihodko, G. I. (2016). Evaluation category in the context of the change of linguistic paradigms. Zaporizhzhia:
Kruhozir. / Prihodko, G. I. Katehoriia otsinky v konteksti zminy linhvistychnykh paradyhm. Zaporizhzhia:
Kruhozir. / Приходько, Г. І. Категорія оцінки в контексті зміни лінгвістичних парадигм. Запоріжжя:
Кругозір.
Prihodko, G. I. (2019). Frame structure of the evaluative utterance. Visnyk of Kyiv national linguistic university.
Series Philology, 22(2), 114-120.
Sheigal, E. (2004). Semiotics of political discourse Moscow: Gnozis. / Sheigal, E. Semiotika politicheskogo
diskursa. Moskva: Gnozis. / Шейгал, Е. Семиотика политического дискурса. Москва: Гнозис.
Slavova, L. L. (2014). The role of background knowledge in the structure of the linguistic personality (based
on the material of American and Ukrainian political discourses). European applied sciences, 2, 124-126. /
Slavova, L. L. Rol fonovykh znanii v strukture iazykovoi lichnosti (na materiale amerikanskogo i ukrainskogo
politicheskikh diskursov). European applied sciences, 2, 124-126. / Славова, Л. Л. Роль фоновых знаний
в структуре языковой личности (на материале американского и украинского политических дискурсов).
European applied sciences, 2, 124-126.
Slavova, L. L. (2016). Genre stratification of political discursive practices in different language continua.
International research journal, 3(45), part 4, 94-98. / Slavova, L. L. Zhanrovaia stratifikatsiia politicheskikh
diskursivnykh praktik v raznykh iazykovykh kontinuumakh. Mezhdunarodnyi nauchno-issledovatelskii zhurnal,
(45), chast 4, 94-98. / Славова, Л. Л. Жанровая стратификация политических дискурсивных практик
в разных языковых континуумах. Международный научно-исследовательский журнал, 3(45), часть 4,
-98. https://doi.org/10.18454/IRJ.2016.45.006.
Varetska, O. O. (2019a). Strategies and tactics of criticism in the political discourse of Germany and Ukraine
(comparative analysis). The European journal of literature and linguistics, 4/2019, 3-9. / Varetska, O. O. Strategii
i taktiki kritiki v politicheskom diskurse Germanii i Ukrainy (sopostavitelnyi analiz). The European journal
of literature and linguistics, 4/2019, 3-9. / Варецкая, О. О. Стратегии и тактики критики в политическом
дискурсе Германии и Украины (сопоставительный анализ). The European journal of literature and
linguistics, 4/2019, 3-9.
Varetska, O. O. (2019b). Linguodiscoursive contrasts of political criticizing (German-Ukrainian parallel). Odessa
linguistic newsletter, 14, 65-74. / Varetska, O. O. Linguodiscourse contrasts of political criticizing (German-
Ukrainian parallel). Odessa linguistic newsletter, 14, 65-74. / Варецька, О. О. Лінгводискурсивні контрасти
політичного критисайзингу (німецько-українська паралель). Одеський лінгвістичний вісник, 14, 65-74.
https://doi.org/10.32837/olj.v0i14.811.
Woolard, K. A. (2007). Bystanders and the linguistic construction of identity in face-to-back communication.
In Peter Auer (Ed.), Style and social identities: Alternative approaches to linguistic heterogeneity (pp. 187-207).
Berlin: Mouton de Gruyter.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
