Словогра в іспанських і українських ергонімах: способи творення та функції
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2021.252073Ключові слова:
ергонім, комерційна назва, гра слів, креація слів, оказіоналізм, функції ергонімів, функції гри слівАнотація
Статтю присвячено дослідженню гри слів в ергономічних назвах Мадрида, Малаги, Кадіса, Саламанки, Києва, Чернігова та Одеси. Метою статті є вивчення способів творення гри слів у ергонімах. Запропоновано термін "словогра / слово-гра" в українській мові, проаналізовано лексико-семантичні, граматичні, фонетичні, графічні способи творення слово-гри в іспанських і українських ергонімах. Матеріал дослідження становлять ергономічні назви (назви ресторанів, магазинів, перукарень) Києва, Чернігова, Одеси, Мадрида, Саламанки, Малаги, Кадіса. Методи дослідження – лексико-семантичний, лексико-граматичний, фонетичний і графічний аналіз українських та іспанських ергонімів. Серед лексико-семантичних засобів представлені метафори, псевдопаронімія як спосіб креації алюзивних назв. Фонетичні засоби словогри включають алітерацію, асонанс, риму. Графічні засоби творення гри слів містять капіталізацію, параграфемні знаки, вживання літер замість слів у середині назви. Лексико-граматичні і синтаксичні засоби творення словогри в ергонімах представлені перерозподілом складів, особливо в назвах із структурою словосполучення. Виявлено, що в іспанській мові більше дієслівних ергонімів, на відміну від української, де переважають номінативні ергонімічні назви. Особливістю української егроніміки є комбінування кирилиці і латиниці в одній назві або написання кирилицею іноземних слів. Гра слів із гумористичним ефектом більш характерна для українських ергонімів. Визначено функції гри слів в ергономічних назвах. Встановлено, що основна функція словогри в ергонімах – експресивна номінація для привернення уваги клієнтів. Перспективним є дослідження словогри в ергонімах інших ареалів для виявлення місцевих тенденцій творення словогри і схильності до гумору в словотворчості.
Посилання
Бобчинец, Л. И. (2020). Лексико-семантические средства создания каламбура в испанских и португальских анекдотах. Нова філологія, 80(1), 66-71.
Горожанов, Ю. Ю. (2015). Ергоніми міста Луцька: лексико-семантичний спосіб творення. Young Scientist, 2(17), 151-153.
Ильясова, С. В., Амири, Л. П. (2012). Языковая игра в коммуникативном пространстве СМИ и рекламы (2е. изд.). Mосква: Флинта: Наука.
Крыжановская, В. А. (2017). Эргонимы с элементами графической трансформации: структурно-семантический и прагматический аспекты (Кандидатская диссертация). Кубанский государственный университет, Краснодар.
Курбанова, М. Г. (2014). Эргонимы современного русского языка: семантика и прагматика (Кандидатская диссертация). Волгоградский государственный социально-педагогический университет, Волгоград.
Санников, В. З. (2005). Об истории и современном состоянии русской языковой игры. Вопросы языкознания, 4, 3-20.
Слухай, Н., & Синявская, О. (2020). Современный нейминг в Украине в лингвопрагматическом освещении. World Science, 6(58) (3), 30-40.
Шимкевич, Н. В. (2002). Русская коммерческая эргонимия: прагматический и лингвокультурологический аспекты (Автореферат кандидатской диссертации). Уральский государственный университет, им. А. М. Горького, Екатеринбург.
Attardo, S. (2018). Universals in puns and humorous plays. In E. Winter-Froemel & V. Thaler (Eds.), Cultures and Traditions of Wordplay and Wordplay Research (pp. 89-109). Retrieved from https://www.jstor.org/stable/j.ctvbkjv1f.7.
Pošeiko, S. (2014). Ergonyms of educational and cultural spheres in two of Baltic States cities. Journal of Education Culture and Society, 1, 299-312.
Prado, N. C. (2015). O uso da língua inglesa em contexto comercial no Português Europeu (The use of English in commercial context in European Portuguese). Estudos Linguísticos. São Paulo, 44(1), 160-172.
Sjöblom, P. (2017). Commercial names and unestablished terminology. In Els noms en la vida quotidiana. Actes del XXIV Congrés Internacional d’ICOS sobre Ciències Onomàstiques. Annex. Sección 1 (pp. 92-98). Biblioteca técnica de política lingüística. DOI: 10.2436/15.8040.01.12
Smirnova, N. (2017). Naming in the public sphere of Stavropol city: sacred and profane. In O. Felecan (Ed.), Proceedings of The Fourth International Conference on Onomastics "Name and Naming", Sacred and Profane in Onomastics (pp. 1048-1057). Cluj-Napoca: Mega, Argonaut. doi: 10.30816/ICONN4/2017/85.
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Ваш гид по ресторанам страны. Tomato. Взято из https://tomato.ua/chernigov/
Лучшие рестораны, бары и клубы в Киеве. Tripadvisor. Взято из https://www.tripadvisor.ru/Restaurants-g294474-zfg11776-Kyiv_Kiev.html
Магазины и торговые центры Киева. Tripadvisor. Взято из https://www.tripadvisor.ru/Attractions-g294474-Activities-c26-oa30-Kyiv_Kiev.html
Парикмахерские Киева. Взято из https://barb.ua/kiev-parikmakherskie
Парикмахерские Чернигова. Взято из http://map.cn.ua/catalog/krasota_i_uhod/parikmaherskie/
Рестораны Одессы. Tripadvisor. Взято из https://www.tripadvisor.ru/Restaurants-g295368-Odessa_Odessa_Oblast.html
peluquerías en Cádiz. Recuperado de https://www.uala.es/peluquerias/cadiz/
Cafés in Madrid. Tripadvisor. Recuperado de https://www.tripadvisor.com/Restaurants-g187514-c8-Madrid.html
Cafés in Malaga. Tripadvisor. Recuperado de https://www.tripadvisor.com/Restaurants-g187438-c8-Malaga_Costa_del_Sol_Province_of_Malaga_Andalucia.html
Cafés in Salamanca. Tripadvisor. Recuperado de https://www.tripadvisor.com/Restaurants-g187493-c8-Salamanca_Province_of_Salamanca_Castile_and_Leon.html
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
