КОМП’ЮТЕРНЕ ОПРАЦЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІЛЬНОГО АСОЦІАТИВНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ (на основі отриманих від англійців і поляків реакцій на стимули із семантикою резилентності)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2022.263095Ключові слова:
комп’ютерне опрацювання, вільний асоціативний експеримент, STIMULUS, стимул, резилентність, психолінгвістична інтерпретаціяАнотація
У статті представлено методологію комп’ютерного опрацювання результатів вільного
асоціативного експерименту за допомогою STIMULUS на основі реакцій, наданих англійцями
й поляками на стимули із семантикою резилентності і здійснено їхню психолінгвістичну
інтерпретацію. По-перше, описано методологію проведення вільного асоціативного експерименту,
зокрема надано загальну характеристику анкети для проведення вільного асоціативного
експерименту, визначено стимули для проведення вільного асоціативного експерименту
(англ. crisis, crash, stress, pandemic, trauma / польс. kryzys, upadek, stres, pandemia, uraz),
охарактеризовані основні учасники вільного асоціативного експерименту (200 респондентів –
75 англійців (представники Великої Британії) й 125 поляків (представники Республіки Польщі))
віком 17 – 23 і 31 – 39), окреслено етапи опрацювання реакцій англійців і поляків на стимули
із семантикою резилентності. По-друге, доведено, що експеримент спрямований на вивчення
психолінгвістичного значення слова, категоріального й предметного значення, специфіки значення
деяких слів, опорних слів порівняльних конструкцій, зв’язків між словами, організації лексикону
людини. По-третє, докладно описано підготовчий, практичний й аналітичний операційні етапи
роботи зі STIMULUS відповідно до реакцій, представлених англійцями й поляками. По-четверте,
здійснено психолінгвістичну інтерпретацію наданих англійцями й поляками реакцій на стимули із
семантикою резилентності реакцій з акцентом на збіг сем (від архісем до диференційних сем) для
підтвердження мислення респондентів за допомогою синонімічних асоціацій.
Посилання
Бубнова, И. А. (2008). Структура субъективного значения слова (психолингвистический аспект) [Дис. докт. филол. наук, Ин-т языкознания РАН].
Горошко, Е. И. (2005). Проблемы проведения свободного ассоциативного
эксперимента. Известия ВГПУ, 3, 53-61.
Дмитрюк, Н. В., Артыкбаева, Ф. И., & Черкасова, Г. А. (2016). Этноментальный
феномен ядра языкового сознания: ассоциативные исследования в Kазахстане.
Вопросы психолингвистики, 2(28), 132-149.
Ершова, Т. А. (1998). Русско-немецкие ассоциативные портреты: опыт
интерпретации [Дис. канд. филол. наук, Московский государственный
лингвистический университет].
Загородня, О. Ф. (2018). Асоціативні поля суспільно-політичної лексики в
мовній картині світу українців (комп’ютерне опрацювання результатів
психолінгвістичного експерименту) [Дис. канд. філол. наук, Національний
педагогічний університет імені М. П. Драгоманова]. Інституційний репозитарій
Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
https://npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.26/Zagorodnya.pdf
Закорко, С. В. (2012). Свободный ассоциативный эксперимент как основной
метод психолингвистического исследования. Наука о человеке: гуманитарные
исследования, 1(9), 105-108.
Залевская, А. А. (2012). Значение слова в индивидуальном лексиконе. Przeglаd
Wschodnioeuropejski, 3, 479-493.
Залевская, А. А. (1999). Введение в психолингвистику: учебник. М.: Российск. гос.
гуманит. ун-т.
Залевская, А. А. (1982). Психолингвистические проблемы семантики слова: учеб.
пособие. Калинин: Калинин. гос. ун-т.
Золотова, Н. О. (2005). Ядро ментального лексикона человека как естественный
метаязык: монография. Тверь: Лилия Принт.
Касаткина, Т. Ю. (2007). Специфика развития значения слова в геронтогенезе
[Дис. канд. филол. наук, Удмурт. гос. ун-т].
Кихтенко, О. В. (2004). Метод лабораторного эксперимента в экономике: история
возникновения и основные области применения. Мир экономики и управления,
(1), 122-135.
Леонтьев, А. А. (1997). Основы психолингвистики: учебник. М.: Смысл.
Леонтьев, А. Н. (1977). Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политич. литература.
-е изд.
Мартінек, с. (2011). Емпіричні й експериментальні методи у сучасній когнітивній
лінгвістиці. Вісник Львівського університету. Серія філологічна, 52, 25-32.
Мещеряков, Б., & Зинченко, В. (2004). Большой психологический словарь. СПб.:
прайм-ЕВРОЗНАК.
Николина, Н. А. (2001). Грамматические формы времени в свете поэтического
эксперимента. Текст. Интертекст. Культура: сборник докладов международной
научной конференции, 51-66.
Рогожникова, Т. М. (2000). Психолингвистическое исследование функционирования
многозначного слова: монография. Уфа: Уфимск. гос. авиац. техн. ун-т.
Салихова, Э. А. (2008). Динамика связей в ассоциативном окружении слова (по
материалам экспериментов). Языковое бытие человека и этноса, 14, 218-224.
Селиверстова, О. Н., & Сулейманова, O. A. (1988). Эксперимент в семантике. ОЛЯ,
(5), 431-443.
Словник української мови: в 11 томах. (1970). АН Української РСР, Ін-т мовознав.
ім. О. О. Потебні; редкол.: І. К. Білодід (голова) та ін. Київ: Наук. думка. Т. 1 :
А-В / ред. тому: П. Й. Горецький та ін.
Соколова, А. с. (2006). Психолингвистические и психологические аспекты развития
личности. Прикладная психология и психоанализ, 4, 154-158.
Терехова, Д. І. (2018). Психолінгвістичний аналіз асоціативного поля стимулу
ЦІННІСТЬ (динамічний аспект). Вісник Київського національного лінгвістичного
університету. Серія: Філологія, 21(1), 147-152.
Федорова, О. В. (2008). К вопросу о валидности и надежности психолингвистических
экспериментов. В: В. Д. Соловьев и Т. В. Черниговская (ред.), Когнитивные
исследования 2. Москва: Институт психологии РАН, 231-262.
Фещенко-Таковин, В. В. (2002). “Миф о слове”: Языковой эксперимент в творчестве
Андрея Белого (1910-30 гг.). Язык и искусство: Динамический авангард наших
дней. М.
Юнг, К. Г., Сэмюэлс, Э., Одайник, В., & Хаббэк, Дж. (1997). Аналитическая
психология: Прошлое и настоящее. М.: Мартис.
Bernolet, S., Hartsuiker, R. J., & Pickering, M. J. (2007). Shared syntactic representations
in bilinguals: Evidence for the role of word-order repetition. Journal of Experimental
Psychology: Learning, Memory, and Cognition, 33, 931-949.
Freeman, W. J. (1986). W. G. Walter: The Living Brain. In: Palm, G., Aertsen, A. (Eds.),
Brain Theory. Springer, Berlin, Heidelberg.
https://doi.org/10.1007/978-3-642-70911-1_17.
Gilhooly, K. J., & Logie, R. H. (1980). Age-of-acquisition, imagery, concreteness,
familiarity, and ambiguity measures for 1,944 words. Behavior Research Methods and
Instrumentation, 12, 395-427.
Holbein, J. B. (2017). Childhood Skill Development and Adult Political Participation.
American Political Science Review, 111(3), 572-583.
Paivio, A. (1986). Mental representations: A dual coding approach. Oxford: Oxford
University Press.
Rabeyron, T., & Massicotte, C. (2020). Entropy, Free Energy, and Symbolization: Free
Association at the Intersection of Psychoanalysis and Neuroscience. Frontiers in
Psychology, 11. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00366.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
