МЕТОДОЛОГІЯ КОНСТРУЮВАННЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ГРАФІВ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМП’ЮТЕРНОЇ ПРОГРАМИ GEPHI
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2022.263112Ключові слова:
конструювання графа, комп’ютерна програма GephiАнотація
У статті розглянуто проблеми пошуку різних формальних моделей, які здатні відобразити
фрагменти навколишньої дійсності як структури свідомості носіїв певної мови. Установлено, що
з-поміж таких моделей найбільш придатними для формалізації знань про фрагменти буття є графи,
конструювання яких відтворює відношення між складниками цих фрагментів. Здійснено екскурс
у теорію графів та схарактеризовано їхню типологію. Розкрито можливості застосування графів
у лінгвістичних студіях, зокрема для формалізації елементів фонологічного, морфологічного,
синтаксичного та лексико-семантичного мовних рівнів.
Розроблено методичний алгоритм конструювання графа лексико-семантичного поля пандемія
за допомогою комп’ютерної програми Gephi, який дозволяє наочно уявити структуру лексико-семантичного поля та взаємозв’язок між його ядром і периферією, а також виміряти ступінь
семантичної щільності елементів лексико-семантичного поля. Визначено переваги обраної
комп’ютерної програми серед інших: підтримка операційної системи Windows; простота і
зручність у використанні; можливість завантаження необхідного документа в систему (CSV-файл), що полегшує роботу користувача, адже необов’язково в програму власноруч вносити дані
про вершини та ребра; попередній перегляд побудованого графа та редагування його елементів;
збереження в спеціальному форматі для подальшого зображення інтерактивного графа в мережі
Інтернет. У результаті дослідження за допомогою обраної програми побудовано складний
неорієнтований лексико-семантичний граф із вершиною пандемія.
Посилання
Висоцький, А. В. (2007). До питання про формальні граматики. Науковий часопис
НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 10: Проблеми граматики і лексикології
української мови, 3, 6-24.
Гасяк, О. С. (2015). Естетичний потенціал наукового факту. Науковий вісник
Чернівецького університету: Філософія, 756-757, 65-70.
http://en.chnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/06/2015_HPhilos_756-757_12_
O.Hasyak.pdf
Герцовська, Н. О. (2011). Лексико-семантичнеполеУСПІХУяк складовакатегоризації
і концептуалізації дійсності (на матеріалі англійської та української мов)
(Кандидатська дисертація). Національний педагогічний університет імені
М. П. Драгоманова, Київ.
Городов, А. А., & Попов, А. М. (Сост.). (2014). Теория графов. Сибирский
государственный аэрокосмический университет имени академика М.Ф.Решетнева.
https://www.sibsau.ru/sveden/edufiles/135566/
Грабовський, В. А. (2018). Методи пошуку у системах штучного інтелекту.
ЛНУ імені Івана Франка.
https://electronics.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/Metodychka-z-lab-z-SMSH-end.pdf
Засанська, Н. Д. (2016). Лексико-семантичне поле криза в українській та англійській
мовах: графо-матричний і статистичний аспекти (Кандидатська дисертація).
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира
Винниченка, Кіровоград.
https://npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.26/Zasanska1.pdf
Караванський, с. (2012). Практичний словник синонімів української мови (4-е вид.).
БаК. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001753
Карнаух, Т. О., & Ставровський, А. Б. (2004). Теорія графів у задачах. Київ:
ВПЦ “Київський університет”.
http://www.cyb.univ.kiev.ua/library/books/karnaukh-23.pdf
Карпіловська, Є. А. (2006). Вступ до прикладної лінгвістики: комп’ютерна
лінгвістика. Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”.
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0002075
Клименко, Н. Ф., Пещак, М. М., & Савченко, І. Ф. (1982). Формалізовані основи
семантичної класифікації лексики. Київ: Наукова думка.
Колесниченко, Е. В. (2011). Типы графов.
https://sites.google.com/a/labore.ru/teoria-grafov-i-ee-primenenie/
Ляшук, А. М. (2008). Семантична структура лексики на позначення понять права
української та англійської мов [Монографія]. Кіровоград: КОД.
Підлужняк, Н. Г. (2019). Виникнення та використання теорії графів.
https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/14042
Пташніченко, А. М. (2014). Вилучення та додавання як основні синтаксичні
трансформації при перекладі художніх прозових творів з англійської на українську
мову. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету
імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство, 1(23), 147-153.
Сидельникова, Л. В. (2019). Структура та властивості знака як елемента динамічної
системи мови. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету.
Серія: Філологія, 41(1), 148-151. https://doi.org/10.32841/2409-1154.2019.41.1.34
Толкін, Дж. Р. Р. (2007). Володар перснів (В. Морозов, Пер.). Ранок.
Трохимчук, Р. М. (1998). Теорія графів. РВЦ “Київський університет”.
http://cyb.univ.kiev.ua/library/training-materials/discrete-mathematics/graph-theory.pdf
Харари, Ф. (2003). Теория графов (Г. П. Гаврилова Пер., Ред.). (2-е изд.). Едиториал
УРСС. https://stugum.files.wordpress.com/2014/03/harary-graph-theory.pdf
Хомский, Н. (1972). Аспекты теории синтаксиса. Москва: Издательство Московского
университета.
Фабіан, М. П. (1998). Етикетна лексика в українській, англійській та угорській мовах
[монографія]. Ужгород: ІВА.
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/36796
Alexanderson, G. (2006). Euler and Königsberg’s Bridges: A historical view. Bulletin of the
American Mathematical Society, 43(2006), 567-573.
https://doi.org/10.1090/S0273-0979-06-01130-X
Chartrand, G. (1985). Introductory Graph Theory. New York: Dover.
Desmedt, P. (2011). Sébastien Heymann – Le cartographe des données. L’Usine Nouvelle.
https://web.archive.org/web/20190608130402/https://www.usinenouvelle.com/article/
prix-science-sebastien-heymann-le-cartographe-des-donnees.N164939
Grandjean, P. M. (2015). GEPHI – Introduction to Network Analysis and Visualization.
http://www.martingrandjean.ch/gephi-introduction/
Lewin, K. (1939). Principles of topological psychology. McGraw-Hill.
https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id=lUh8CgAAQBAJ&oi=fnd&
pg=PT15&dq=Lewin,+K.+(1939).+Principles+of+topological+psychology.+Ne
w+York.&ots=q3b9Gpm30g&sig=C4tpMxZV4pSA0JEaPHWuNSmbqlk&redir_
esc=y#v=onepage&q&f=false
Menzerath, P. (1954). Die Architektonik des deutschen Wortschatzes. Phonetische
Studien, 3, 1-132.
Tolkien, J. R. R. (2001). The Fellowship of the Ring. Рольф.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
