Semiotization of Russian aggression against Ukraine in Chinese diplomatic discourse




discourse, diplomatic discourse, critical discourse analysis, discursive strategies, modern Chinese


The article attempts to apply the methods of critical discourse research proposed by T. A. van Dijk to analyze the position of the Chinese side regarding the aggression of the Russian Federation against Ukraine, declared by senior officials of the People’s Republic of China in the period from the beginning of the large-scale invasion on February 24, 2022 to the end of August, 2022. The structural, lexicalsemantic and pragmatic aspects of the texts of the relevant documents posted on the official Internet
resources of the state authorities of the People’s Republic of China are analyzed, taking into account the current international political context, the actual interests of China in the global and regional dimensions, through the prism of which it is considered appropriate to see, in particular, official Beijing’s rhetoric regarding possible ways to achieve peace. The author conducted a detailed analysis of the texts of the official statements of the President of the People’s Republic of China Xi Jinping, the Minister of Foreign Affairs of China Wang Yi, the Chairman of the Committee on Foreign Affairs of the Central Committee of the Communist Party of China Yang Jiechi, as well as messages on the official Internet resources of the state authorities of the People’s Republic of China about their negotiations with foreign partners, where the issue of the war in Ukraine was raised.
Based on the results of the analysis of fragments of the discourse, taking into account the current geopolitical context, the key discursive goals that the Chinese side is most likely trying to achieve are determined, namely: positive self-presentation of China as a peace-loving state, which, moreover, steadfastly adheres to the norms and principles of international law against the background of creating a negative the image of Western countries, first of all, its key geopolitical competitor – the USA – as states that contribute to the escalation of war for the sake of achieving their own geopolitical goals, an attempt to neutralize the negative image of the Russian Federation by promoting theses about the “historical causes” of the conflict as a justification for the fact of aggression.


Бацевич, Ф. С. (2004). Основи комунікативної лінгвістики. К.: Академія, 344 с.

Ван Дейк, Т. А. (2013). Дискурс и власть: Репрезентация доминирования в языке и

коммуникации. М.: Либроком, 340 с.

Ван Дейк, Т. А. (2000). Язык. Познание. Коммуникация. Благовещенск: БГК им.

И. А. Бодуэна де Куртенэ, 300 с.

Загнітко, А. П.(2008). Основи дискурсології. Донецьк: ДонНУ, 194 с.

Карасик, В. И. (2002). Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград:

Перемена, 331 с.

Кащишин, Н. Є. (2014). Експресивність термінів англомовного дипломатичного

дискурсу. Наукові записки Ніжин. держ. ун- ту ім. М. Гоголя. Сер.: Філологічні

науки, 2, 93–98.

Кащишин, Н. Є. (2016). До проблеми виокремлення дипломатичного дискурсу.

Science and Education a New Dimension. Philology, IV(21), 72–75.

Мацько, О. М. (2001). Мовні формули у дипломатичних текстах сучасної української

мови (функціонально-стилістичний аналіз): автореф. дис. … канд. філол. наук:

02.01 “Українська мова”. Київ, 19 с.

ПазиничО.М. (2001). Функціонально-структурні особливості текстів дипломатичного

листування: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.15 “Загальне мовознавство”.

Київ, 16 с.

Поворознюк, Р. В. (2004). Лінгвокультурологічні особливості протокольних промов

у оригіналі та перекладі (на матеріалі українських та американських текстів): дис.

канд. філол. наук: 10.02.16 “Перекладознавство”. Київ, 229 с.

Пономаренко, О. (2014). Інтердискурсивність як провідна риса дипломатичного

дискурсу (на матеріалі виступів екс-міністра закордонних справ Італії Дж. Терці

ді Сант-Агата на ІХ конференції послів у Римі). Вісник Київ. нац. ун-ту імені

Тараса Шевченка. Іноземна філологія, 1, 30–35.

Скрябіна, В. Б. (2018). Лінгвістичні аспекти персуазивності в дипломатичному

дискурсі. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти: збірник

наукових праць, 2, 265 – 274.

Судус, Ю. В. (2018). Мовленнєві тактики реалізації стратегії дискредитації в

англомовному дипломатичному дискурсі: автореф. дис. … канд. філол. наук:

02.04 “Германські мови”; Запоріжжя, 21 с.

Фуко, М. (1996). Археология знания: Пер. с фр. / Общ. ред. Б. Левченко. Киев, 208 с.

Шевченко, І. С. (2005). Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен. Харків:


Schiffrin, D. (1994). Approaches to Discourse. Oxford; Cambridge, MA, 470 s.

钟含春, 范武邱. (2018). 习近平外交话语风格特点及传译研究. 上海翻译, 3, 46–51.