Verbalization of the concept WORD in Myroslav Dochynets’ creative works
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2023.286190Keywords:
concept word, artistic picture of the world, Myroslav Dochynets, verbalizers of the concept, metaphor, personification, comparison, epithetAbstract
The article describes the structure and means of verbalization of one of the basic concepts in the individual author’s conceptual worldview of Myroslav Dochynets – the concept word. It is proved that the cross-cutting cultural concept in the writer’s work is connected with the spiritual sphere, with a person’s faith and morality, which is confirmed by the frequency of use, in particular in intertextems – titles of works and their epigraphs. The components of the nuclear, core, and peripheral zones of the concept field are described, actualizing the conceptual, figurative, and value components in the structure of the concept word. We determine the three-dimensionality of the given concept in Myroslav Dochynets’ works: mystical – creative – dualistic, which is metaphorically verbalized in actual metaphors, similes, personifications, epithets. The micro-contexts from the works of the writer presented in the article clearly testify to the involvement in the concept of the components of the moral-ethical and mental plans related to the implementation of the dichotomies own – others, good – evil, truth – lies, with the identification
of the word with a person, with their people. It is found that this goes beyond the interpretation of the concept, verbalized in explanatory dictionaries of the Ukrainian language, and testifies to its originality in the cognitive continuum, its deep philosophical background, secret essence and archetypal character, which is stipulated by the writer’s attraction to folklore, Christian perception of the environment.
The description of the verbalized concept, firstly, can be useful for compiling a semantic dictionary of the Ukrainian language and expanding the dictionary of the language of creative personalities of Ukraine in the second half of the 20th – beginning of the 21st century; secondly, it can be useful in the process of studying the Ukrainian language as a foreign language, because it produces illustrative material for learning the deep meanings of the national conceptual sphere.
References
Бибик, С. П. (2008). Побутовізм як лінгвокультурема. Наукові записки. Серія «Філологічна». Вип. 10. Острог. 31–36.
Вільчинська, Т.П. (2008). Концептуалізація сакрального в українській поетичній мові ХVII–ХVІІІ ст.: монографія. Тернопіль: Джура. 424 с.
Гладир, Ю. Ф. (2013). Концепт слово у поезії Миколи Вінграновського [Електронний ресурс] Режим доступу : http://litzbirnyk.com.ua/wpcontent/uploads/2013/11/4.4.8.pdf
Голобородько, К. (2011). Концепт СЛОВО в художньо-семантичній площині поезії Олександра Олеся. Незгасимий СЛОВОСВІТ: збірник наукових праць на пошану професора В.С. Калашника. Харків: Харківський національний університет імені
В.Н.Каразіна. 417–418.
Голубовська, І.О. (2016). Лінгвокультурні концепти у мовній картині світу українського етносу. XX – XXI століття: жанрово-стильові лінгвістичні метаморфози в українській мові та літературі: колективна монографія. OlomoucVUP. 71–95.
Голубовская, И. А. (2002). Этнические особенности языкових картин мира. Киев: Издательско-полиграфический центр «Киевский университет». 293 с.
Єрмоленко, С. Я., Єрмоленко, В. І., Бибик, С.П. (2012). Новий словник епітетів української мови. Київ: Грамота. 488 с.
Єрмоленко, С. Я. (2020). Мовно-естетичний знак СЛОВО в українській поезії ХІХ – ХХ століть. Культура слова. 2. 7–21.
Єрмоленко, С. Я. (1989). Неокраяне крило Слова: мотив слова в поезії Шевченка. Мовознавство. 2. 11–18.
Єрмоленко, С. Я. (2019). Слово Т. Шевченка vs слово П. Куліша: джерела національної ідентичності. Українська мова. 4. 3–13.
Жаботинская, С. А. (1997). Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования. Лінгвістичні студії. Черкаси: Сіяч. Вип. 2. 3–11.
Жайворонок, В.В. (2006). Знаки української етнокультури: словник-довідник. Київ: Довіра. 703 с.
Заремська, І. М. (2012). Вербалізація концепту «мова» в публіцистичних творах Ліни Костенко. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 8. Філологічні науки (мовознавство). Вип. 4. 103–109.
Ірчишина, М. (2021). Інтерпретація концепту: вітчизняний та зарубіжний досвід. Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип. 39 (1). 226–231.
Кононенко, В. І. (2021). Прагматика художнього тексту: пошуки новостилю: монографія. Київ – Івано-Франківськ: Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника. 365 с.
Мех, Н. О. (2008). Інтерпретація концептів слово, мова в українській культурній традиції. Переяслав-Хмельницький: Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. 208 с.
Мех, Н.О. (2010). Лінгвокультурологема ЛОГОС у поетичному світі Ліни Костенко. Культура слова. Вип. 73. 49–53.
Мех, Н. (2020). Одвічні слова української культури: Словник з історії української літературної мови кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: базові концепти. Київ: Фоліант. 472 с.
Мочалова, Н. С. (2015). Концепт слово в український мовній картині світу. Гуманітарний вісник НУК. Миколаїв : НУК, 2015. Вип. 8. 39–41.
Номис, М. (1993). Українські приказки, прислів’я і таке інше. Торонто – Київ: Бескид. 226 с.
Огар, А. (2015). Вербалізація концепту слово (на матеріалі роману Раїси Іванченко «Отрута для княгині»). Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологія». Вип. 36. 78–87.
Мойсієнко, А. (2008). Мова як світ світів. Поетика текстових структур. Умань. 280 с.
Мойсієнко, А. К. (2006). Слово в аперцепційній системі поетичного тексту. Декодування Шевченкового вірша: [монографія]. Київ: Видавництво «Сталь». 304 с.
Скаб, М. В. (2023). Біблійність як універсалія українського художнього дискурсу. Українська мова, 1. 20–31.
Скаб, М. (2008). Закономірності концептуалізації та мовної категоризації сакральної сфери: монографія. Чернівці: Рута. 559 с.
Скаб, М. (2007). Словотвірні потенції слова як концептовиражальний засіб. Вісник Прикарпатського нац. ун-ту імені Василя Стефаника. Філологія. Вип. XV–XVIII. 478–482.
Скидан, Я. А. (2021). Концепт СЛОВО в поетичній картині світу П. Мовчана. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. № 49 (2). 4–7.
Слободян, М. В. (2010). Концепт як одиниця когнітивних досліджень. Наукові записки. Серія “Філологічна”. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 22-23 квітня 2010 року «Міжкультурна комунікація: мова – культура – особистість». Вип.16. 276–284.
Словник мови творчих особистостей України другої половини ХХ – початку ХХІ століття (2022). Київ: Інститут української мови. 787 с.
Словник української мови: в 11 томах (1978). Київ: Наукова думка. Т. 9. 372.
Фаріон, І. Д. (2012). Шевченків концепт «слово» у рецепції Дмитра Донцова. Слово – меч духовний. Львів: Вид-во Львівської політехніки.10–32.
Федурко, М. (2014). Феномен мови-слова у просторі Шевченкового світу. Рідне слово в етнокультурному вимірі: зб. наук. праць. Дрогобич: Посвіт, 2014. 68–77.
Черненко, О. І. (2021). Концептополе ДУХОВНІ ЦІННОСТІ в ідіостилі Віктора Бойка. [Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі за спеціальністю 035 Філологія, Харківський національний педагогічний університет
імені Г. С. Сковороди].
Шевченко, Л. Л. (2022). Деякі аспекти мовного втілення текстових концептів (на матеріалі провідних концептів Нового Заповіту). Мовознавство. 6. 48–63.
Schwarz, M. (1996). Einführung in die kognitive Linguistik. Tübingen, Basel: Francke. 238 S.
Downloads
Published
Issue
Section
License
1. Authors take full responsibility for the content of the articles as well as the fact of their publication.2. All the authors must follow the current requirements for publication of manuscripts. Plagiarism itself and its representation as the original work as well as submission to the editorial office previously published articles are unacceptable. In case of plagiarism discovery the authors of the submitted materials take all the responsibility.
3. Authors shall inform the editor of any possible conflict of interests which could be influenced by the publication of the manuscript results.
4. The editorial board has the right to refuse publication of an article in case of non-compliance with these requirements.