Expressive means of linguistic expressiveness in the texts of anthologies about the Russo-Ukrainian war

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2023.286197

Keywords:

expressiveness , anthology, war, stylistic figures, toponyms, phraseological units

Abstract

The article analyzes the expressive means of linguistic expressiveness in the texts of anthologies
about the Russo-Ukrainian war. It is determined that spatio-temporal components, toponyms, stylistic
figures, phraseological units, with the help of which the authors convey the emotional state and their
own vision of the war, add expressiveness to the analyzed works. The illustrative examples given in the
paper show that the most frequently used figurative means are various types of toponyms: choronyms,
astionyms, drymonyms, which acquire symbolic meaning and perform nominative, stylistic and
localization functions. They help the reader imagine the place where the events take place and their
use is mostly metaphorical. It is proven that expressive sounding is created by various stylistic figures:
antonomasia, antithesis, deonymization, hyperbole, synecdoche, onomatopoeia. The most common
artistic device is antithesis, which gives the texts of anthologies emotionality, expressiveness and
imagery. Intensity and duration of the action are emphasized by repetition, which performs reinforcing,
isolating, emotional-expressive and structural functions. It is found out that the authors of anthologies
use various means of expression, in particular sensory images, among which visual perception prevails.
The results show that black, gray, dark colors predominate in the analyzed texts, with the help of which
the writers convey the lyrical hero’s feelings of pain, sadness, joylessness caused by the realities of the
Russo-Ukrainian war. Emotional and evaluative modality is imbedded in lexical and phraseological
neologisms that characterize modern reality. Taken together, these results suggest that in the texts of
the anthologies about the Russo-Ukrainian war, emotionality of the expression is achieved by figurative
and stylistic means of language.

References

Бойко, Н. І. (2002). Типи лексичної експресивності в українській літературній мові. Мовознавство. № 2–3. 10–12.

Бойко, Н. І. (2002). Українська експресивна лексика в словнику, мові та мовленні: навч. посібник для студентів філол. спеціальностей. Ніжин : Редакційно-видавничий відділ НДПУ ім. М. Гоголя. 217 с.

Бойко, Н. І. (2005). Українська експресивна лексика: семантичний, лексикографічний і функціональний аспекти : монографія. Ніжин : ТОВ “Видавництво “Аспект-Поліграф”. 552 с.

Бойко, Н. І. (2018). Типи лексичних експресивів в ідіолекті Олеся Гончара. Культура слова. № 88. 116–130.

Війна 2022 : щоденники, есеї, поезія: анотація (2023). Львів : Вид-во Старого Лева; Варшава : Нова Польща. 440 с.

Воєнний стан: антологія (2023) : передмова В. Залужного. Чернівці : Видавець Померанцев С. 368 с.

Гриценко, С. (2022). Мовні інновації російсько-української війни 2022 року. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. № 2 (32). 9–13.

Гуйванюк, Н. (2011). Лексичні й синтаксичні експресеми як засіб суб’єктивізації висловлення (на матеріалі творів буковинських письменників). Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10 : Проблеми граматики і лексикології української мови. Вип. 7. 90–96.

Дорогович, Н. О. (2013). Мовна експресія в художніх текстах українського резистансу 40–50-х років ХХ століття [Дис. … канд. філол. наук: 10.02.01]. Івано-Франківськ. 282 с.

Дубинець, З. О. (2015). Військова лексика в романі Р. Іваничука “Мальви”. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Вип. 73. 169–172.

Єльнікова, Н. І. (2022). Неологізми у медіатекстах періоду воєнного стану в Україні. Харків. 298-300.

Клименко, Н. Ф., Карпіловська Є. А., Кислюк Л. П. (2008). Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі : монографія. Київ : Видавничий Дім Дмитра Бураго. 336 с.

Лобачова, І., Помирча С. (2022). Функціонування емоційно-експресивної лексики в мовленні вчителя початкових класів НУШ. http://profped.ddpu.edu.ua/article/view/259979

Матюшик, В. (2004). Історія українського війська: методичний посібник. Львів : Край. 230 с.

Мінкова, О. (2012). Експресивний потенціал засобів вторинної номінації в мові новітньої української публіцистики : монографія. Мелітополь : Вид. будинок ММД. 176 с.

Пашинська, Л. М. (2011). Фразеологічні неологізми в сучасному українському мас-медійному дискурсі. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго. 20 c.

Пашинська, Л. М., Школа, Г. М. (2023). Лексика воєнного часу в українських ЗМІ. ІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Міжнародна безпека у світлі сучасних глобальних викликів: єдність, підтримка, перемога”. Київ, Вільнюс.

Пашинська, Л. М., Школа, Г. М. (2023). Лінгвостилістичні засоби відображення воєнних реалій у медіадискурсі. Збірник матеріалів ІХ-ї Міжнародної наукової конференції “Стратегії міжкультурної комунікації в мовній освіті сучасних університетів”. Київ. 122-123.

Українська мова: енциклопедія (2007) / ред. Русанівський В. М., Тараненко О. О., Зяблюк М. П. 3-є вид, зі змінами і доп. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана. 856 с.

Чабаненко, В. А. (2002). Стилістика експресивних засобів української мови: монографія. Запоріжжя : ЗДУ. 351 с.

Школа, Г. М. (2022). Хронологічно маркована лексика в повісті Василя Чапленка “Пиворіз”. Конотопські читання : зб. наук. пр. / ред. кол. : Верба Н. П. (гол. ред.), Акічев Ш. М., Несвідоміна І. М. Вип. ХІІІ. Ніжин : ПП Лисенко М. М. 291–295.

Школа, Г. М. (2021). Сонячні кларнети: танець, музика, театр у літературних проєкціях : матеріали міжнародної наукової конференції / ред. кол. О. П. Новик, О. Д. Харлан. Бердянськ : БДПУ. 199-201.

Published

2023-08-31

Issue

Section

Articles