Багаторівнева методологія дослідження звуконаслідувальних синестезійних метафор у поетичних текстах українських і грецьких поетів (кінець XIX – початок XX століття)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2024.309601Ключові слова:
звукосимволічна синестезійна метафора, синестезія, методологія дослідження, різнорівнева методика, ідіолект віршованого / поетичного мовлення, концептуалізація, контекстАнотація
У статті розроблено й апробовано комплексну різнорівневу методику зіставного дослідження звукосимволічних синестезійних метафор в українських і грецьких віршованих текстах кінця ХІХ – початку ХХ століття. Докладно розглянуто теоретичні засади й методологічні підходи
до дослідження поетичного мовлення загалом і звукосимволічних синестезійних метафор як компонентів віршованого тексту зокрема. Обґрунтовано ідею про ідіолект віршованого / поетичного мовлення як системи лінгвальних засобів, що зумовлені контекстом, механізмами концептуальної інтеграції, когнітивними й метапрагматичними властивостями творення. Особливу увагу приділено виявленню стилістично маркованих і домінантних засобів в індивідуальному поетичному ідіолекті, що формують мовну картину світу поета. Розроблена різнорівнева методика зіставного аналізу звукосимволічних синестезійних метафор передбачає їхнє вивчення на різних рівнях з акцентом на взаємодії фонетичних і семантичних засобів творення метафоричних конструкцій.
Дослідження здійснено на лексико-семантичному рівні за допомогою компонентного аналізу для оптимізації процесу розуміння смислів різних семантичних полів сенсорних модальностей та їхніх комбінаторних можливостей і включає метапрагматичний аналіз, що враховує соціокультурний,
історичний контексти творення та сприйняття метафор. Особливу увагу приділено когнітивним механізмам, які лежать в основі творення таких метафор. Впроваджено експериментальний метод комп’ютерної лексикографії з використанням ресурсу Lexonomy на базі корпусного менеджера
SketchEngine для створення корпусу синестезійних метафор, а також запропоновано й описано етапи створення словника значень синестезійних метафор відповідно до використаної методики аналізу. Зроблено висновок про те, що застосування різнорівневого підходу до зіставного вивчення звукосимволічних метафор у текстах двох культурних традицій дає змогу простежити взаємозв’язки між мовою і культурою в контексті поетичного мовлення, а також дозволяє виявити глибинні зв’язки між мовними структурами та культурними особливостями. Отримані результати можуть бути використані для подальших досліджень процесів творення синестезійних метафоричних моделей у віршованому / поетичному мовленні українських і грецьких поетів.
Посилання
Buk, S. N. (2008). Fundamentals of Statistical Linguistics: A Study Guide (Prof. Batsevych F.S, Eds.) In. LNU I. Franka.
Herasimova, I. A. (2023). Cognitive mechanisms in the creation of synesthetic metaphors in poetic texts. In Nova Filolohiya, Helvetyka, 22–30.
Hnezdilova, Y. V. (2017). Metapragmatics and Metapragmatic Competence: Key Characteristics. In Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Translation Studies and Intercultural Communication, 4, 29–32.
Kabysh, M. (2011). Sound image in poetic texts of the early 20th century: a linguocultural aspect. In Scientific notes. Series: Philological Sciences (linguistics), 100, 64–67.
Kabysh, M. (2011). Stylistic functions of sound painting in the poetic speech of Ukrainian poets of the early 20th century. In Philological Studies. Scientific Bulletin of Kryvyi Rih State Pedagogical University: collection of scientific papers, (Zh. V. Koloiz, Eds.) Kryvyi Rih, 6, 169–175.
Kabysh, M. (2015). Sound in Ukrainian poetry of the first half of the 20th century: semantics, functions [PhD thesis in Philology, specialty 10.02.01–Ukrainian language. National Academy of Sciences of Ukraine].
Kabysh, M. (2012). Phonostylistic instrumentation of works by Ukrainian poets representatives of literary groups of the early 20th century. In Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University, (4), 118–123.
Lakoff, G., & Johnson, M. (2003). Metaphors We Live By. Chicago, 256.
Piven, V. (2007). Idiolect of the Poetic Works of Svyatoslav Hordynsky: Abstract of the Thesis ... Candidate of Philological Sciences: Specialty 10.02.01 “Ukrainian Language” / V. F. Piven. – Zaporizhzhia, 1– 20.
Lyashuk, N. A. (2011). Lexical and conceptual ambiguity of linguistic terminology in the Ukrainian language. – Candidate’s dissertation. philol. Sciences: 10.02.01, National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Ukraine language. Kyiv, 78–93.
Malenovsky, Y. L. (2003). Phonosemantic organization of the poetic text: aspect of reception (on the material of Pavlo Tychyna’s poetry): author’s reference. thesis ... candidate philol. Sciences: 10.02.01. Kyiv, 1– 20.
Meyer, R. M. (1913). Goethe. bei Georg Bondi, 580.
Poliuzhin, M. (2005). Conceptual system as a fundamental concept of cognitive semantics and the theory of linguistic personality. In Problems of Romance-Germanic Philology: Collection of Scientific Papers. Uzhhorod, 5–20.
Slukhai, N. V. (2002). Modern linguistic theories of the concept as a linguistic-cultural phenomenon. In Linguistic and Conceptual Worldviews. Kyiv, 462–470.
Stavytska L. O. (2000). The Nature of the Interaction Between the Category of Individual-Poetic Style and Literary Language. Linguistics. No. 4, 61–65.
Siuta, H. M. (2007). Artistic style (language of poetry). Ukrainian Linguistics of the 20th – early 21st centuries. System of concepts and bibliographic sources. Kyiv. 115–117.
Trier, J. (1991). Wege der Etymologie. Schmidt. 101–125.
Zhovtyanska, V. V. (2009). The Psychological Mechanism of Metaphor Functioning. Theoretical Psychology. In Psychology and Society, (3), 81–90.
https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2021/04/aref-zhovtyanska.pdf
Khodakovska, N. (2020). The Poetic Text as an Object of Linguistic Research. In WORLD SCIENCE, 2(54), 52–58.
https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/28022020/6941
Durand, J. (2001). Phonology, Phonetics and Cognition. Oxford Studies in Theoretical Linguistics – New York: Oxford University Press, 10–51.
https://books.google.com.ua/books?id=saS59
Eco, U. (2010). Interpretation and Overinterpretation (Stefan Collini, Eds). Cambridge University Press.
Fauconnier, G., & Turner, M. (2002). The Way We Think: Conceptual Blending and The Mind’s Hidden Complexities. New York: Basic Books.
Kittay, E. (2009). Ideal theory bioethics and the exclusion of people with severe cognitive disabilities (H. Lindemann, M. Verkerk & M. Walker, Eds.), Naturalized bioethics: toward responsible knowing and practice, Cambridge New York: Cambridge University Press, 218–237.
Freeman, M. (2000). Poetry and the Scope of Metaphor: Toward a cognitive theory of literature. Metaphor and Metonymy at the Crossroads: A Cognitive Perspective. In Mouton de Gruyter, 253–281.
https://doi.org/10.1515/9783110894677.253
Gavins, J. (2007). Text World Theory: An Introduction. Edinburg: Edinburg University Press.
https://english.fullerton.edu/publications/clnArchives/pdf/Kohn-Text%20World%20Theory.pdf
Gibbs, R., Ir. (1994). The Poetics of Mind. Figurative Thought, Language, and Understanding. Cambridge. Cambridge University Press. https://assets.cambridge.
org/97805214/19659/sample/9780521419659ws.pdf
Goddard, C. & Wierzbicka, A. (2013). Words and Meanings: Lexical Semantics Across Domains, Languages, and Cultures. Oxford University Press. doi:10.1093/ACPROF:OSO/9780199668434.001.0001. ISBN 978-0-19-966843-4.
Gray, S. (2001). The Art of Poetry: Sound and Meaning. Poetry Foundation. https://www.poetryfoundation.org/articles/69991/the-art-of-poetry-sound-and-meaning
Silverstein, M. (1993). Metapragmatic discourse and metapragmatic function. Reflexive language. Reported speech and metapragmatics (J. A. Lucy, Eds.). Cambridge, New York: Cambridge university press, 33-58.
https://doi.org/10.1017/CBO9780511621031.004
Simner, J. (2019). Synaesthesia: A Very Short Introduction, 55-71.
https://doi.org/10.1093/actrade/9780198749219.001.0001
Spector, F. & Maurer, D. (2009). Synesthesia: A New Approach to Understanding the Development of Perception. Dev. Psychol. 45, 175–189.
https://doi.org/10.1037/2326-5523.1.S.108
Yermolenko, S. (2007). Language and Ukrainian Studies Worldview. Ministry of Education and Science of Ukraine, Institute of Ukrainian Studies. Kyiv: IU, 320–444.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
