Особливості номінації фриланс-професій в японській мові
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2024.309604Ключові слова:
глобалізація, інтернаціоналізація, катакана, “катаканні” професії, фриланс, концепти 「内」uchi －「外」sotoАнотація
У статті досліджено питання особливостей найменування та сприйняття професій галузі фрилансу в японській мові, що з’явилися в результаті впливу процесів інтернаціоналізації та глобалізації останньої чверті ХХ ст. на соціально-економічну сферу зокрема. Ключовими поняттями роботи є поняття 「内」uchi (“своє / старе / традиційне”) －「外」soto (“чуже / нове / сучасне”), що репрезентує японську традиційну культуру, та японська абетка катакана, що виступає як лінгвістичний (основною функцією є записування слів іншомовного походження), так і екстралінгвістичний чинник (лінгвістично уособлює концепт「外」soto (“чуже / нове / модернізоване / сучасне”). Ця функція катакани, виокремлена з-поміж інших, слугувала призмою, крізь яку розглянуто феномен фрилансу в Японії. У дослідженні також описано еволюцію катакани, зокрема нові риси, яких вона набула в контексті сучасних процесів інтернаціоналізації та глобалізації. Розроблені класифікації презентують явище фрилансу із взаємопов’язаних лінгвістичного (схеми номінації професій галузі фрилансу в японській мові, словотвірні моделі, етимологічний складник тощо) та екстралінгвістичного боків (типологізація професій за критерієм новизни / осучасненості та їхнє сприйняття з урахуванням семантико-стилістичного
й етимологічного критеріїв зокрема). Інші наведені класифікації допомагають якомога повніше висвітлити феномен фрилансу в Японії та представити його в різних аспектах: і в лінгвістичному, і в соціально-філософському. Особливу увагу приділено так званим “катаканним” професіям,
які сформувалися під впливом сучасних інтернаціоналізаційних і глобалізаційних процесів і більшість яких набули рис фрилансу.
Посилання
Бондаревська, К., & Криша, В. (2017). Нетрадиційні форми зайнятості населення та
їх розвиток. Молодий вчений, 11 (51), 1107–1111.
Герасименко, П. (2009). Глобалізація як феномен сучасності. Економічна правда.
https://www.epravda.com.ua/publications/2009/09/2/205852/
Грикун, Ю. О. (2010). Проблема ”Іншого” в японській системі суспільної організації
та міжкультурної комунікації. Практична філософія, 2010, 1 (35), 94–100.
Історія фрілансу: від ідеї до повноцінної професії. (2019, 28 лютого). Blog for freelancers
and remote workers. https://templancer.com/uk/interesting/istoriya-frilansu-vid-ideyi-dopovnoczinnoyi-
profesiyi (“Історія фрілансу: від ідеї до повноцінної професії”, 2019)
Кімура, Б. (2003). Особистість у контексті людських взаємин (особистість як
уособлення міжлюдських взаємин) 自. У Е. Хамаґуті (Ред.), Що таке японська
модель: переваги та вади в добу глобалізації (с. 36–46). Вид. дім “Києво-
Могилянська академія”.
Комарницька, Т., & Комісаров, К. (2012a). Сучасна японська літературна мова:
теоретичний курс. Т.1. Видавничий дім Дмитра Бураго.
Комарницька, Т., & Комісаров, К. (2012b). Сучасна японська літературна мова:
теоретичний курс. Т. 2. Видавничий дім Дмитра Бураго.
Комісаров, К. Ю. (2023). Японська мова в епоху глобалізації: сучасний стан та
перспективи. Global Society in Formation of New Security System and World Order,
Dnipro, 27–28 липня 2023, 200–203.
Ніколаєнко, Г. (2020). Концепт “глокалізація” та основні сучасні тенденції
лінгвокультурного простору. Діалог. Медіастудії, 26, 114–128.
Пирогов, В. Л . (2018). Дериватизація базової словотворчої моделі “свій – чужий” в
японській мові з погляду історичної динаміки японського письма: діахронічний
та синхронічний аспекти. Studia Linguistica, Vol. 12, 98-110.
Фріланс. У Портал української мови та культури СЛОВНИК. ua.
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=фріланс
Шейко, В. М. (2001). Культура. Цивілізація. Глобалізація (кінець ХІХ – початок
ХХІ ст.) Т.1. Основа.
Dishman, L. (2019, 16 квітня). The future of work. No, remote work isn’t a “new” perk,
it’s been around for about 1.4 million years.
https://www.fastcompany.com/90330393/the-surprising-history-of-working-from-home
Freelance. У Cambridge Dictionary.
https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/freelance
Gulivets, N.O. (2011). Language policy and globalization. Studia Linguistica, 5, 369–372.
Hayashi, H. (2006). A Study of the written forms of Japanese company names (part 2). 国
際研究論叢, 19 (2), 115–127.
Horikawa, N. (2012). English Loan Words in Japanese: Exploring Comprehension and
Register. [Thesis, Portland State University].
https://doi.org/10.15760/etd.913
How to say freelance in Japanese.
https://www.wordhippo.com/what-is/the/japanese-word-for-2e048910a8c617d70ccac9
d60cca84c77a960c09.html
Mizuta, A. (2009).The Unchanged Images of English in Changing Japan: From
Modernization to Globalization. Intercultural Communication Studies, 18 (2), 38–53.
Oka, K. K. (2018). 「フリーランス・ギグ市場」. 「Works University 米国の人材ビ
ジネス（HR Business Overview in the US）062018.38」, 1–8.
https://www.works-i.com/research/university_business/item/wu_us2018_06.pdf
Ota, N. (2001). Impact of globalization on Japanese language and culture. http://tsuge.
arts.yorku.ca/japanese/ejlt/globalization.pdf
Shibata, H. (2020). ”Work-Style Reforms” and Transformation of Freelance Work Style.
専修人間科学論集 社会学篇, 10 (2), 43–64.
The history of telecommuting (2016, 14 січня). Allied News Blog.
https://www.alliedtelecom.net/the-history-of-telecommuting/
The Surprising History of “Freelance”. У Merriam Webster Dictionary.
https://www.merriam-webster.com/wordplay/freelance-origin-meaning
What is the translation of “freelancer” in Japanese. У English-Japanese Dictionary.
https://en.bab.la/dictionary/english-japanese/freelance
カタカナ職業. “Катаканні” професії.
https://www2.nhk.or.jp/archives/kaisou/detail/?das_id=D0009130071_00000&
amp;category=life&year=60-70
カタカナ職業とは？意味や例、特徴を解説. Що таке “катаканні” професії?
Зміст, приклади, особливості. https://freelifeossan.com/katakanasyokugyo/
カタカナ職業の呼び方(2011). Назви “катаканних” професій.
https://contents.jobcatalog.yahoo.co.jp/qa/list/1053970040
片仮名職業名 五十音別索引表 (2008). Список “катаканних” професій (за
алфавітним покажчиком).
https://www.jil.go.jp/institute/siryo/2008/documents/048_02.pdf
カタカナ「難解職種」の仕事の中身. Зміст важкозрозумілих “катаканних”
професій.
https://type.jp/s/kakokiji/type/0412_28.html
河面, 乃浬子 (2017, 1 червня). 自由とフリーは違うのです！？Про відмінність
значення концептів「自由」jiyuu та 「フリー」furī (“свобода” /”вільний”). Ameblo
＜テーマ：パラダイムシフト＞Тема: “Зміна парадигми”.
https://ameblo.jp/bonne-maturite/entry-12274560896.html
木川, 行央 (2011). 一人称代名詞としての「自分」. 言語科学研究, 第17号, 39–65.
個人事業主とは？定義やメリット、開業方法・フリーランスとの違いを解説
(2023) . “Індивідуальний підприємець”: визначення, переваги, як відкрити свою
справу, відмінність від фрілансу.
https://biz.moneyforward.com/tax_return/basic/53900/
齋藤, 薫 (2015, 23 квітня). カタカナ職業の憂うつ～新しいものは古くなる
Депресивність “катаканних” професій: нове перетворюється на старе. Voce.
「自由」:日本語大辞典から / ジャパンナレッジ・オンライン辞書・事典サイト「
自由」. У日本国語大辞典 . Тлумачення “jiyū” (“свобода”). Великий тлумачний
словник японської мови.
https://japanknowledge.com/introduction/keyword.html?i=115
自由業とは？自営業やフリーランス、フリーターとの違いも解説 (2023, 21
грудня). Що являють собою вільні професії. Відмінності між індивідуальним
підприємництвом, фрилансом та тимчасовим працевлаштуванням.
https://canaeru.usen.com/diy/p1095/#:~:text=自由業とは「時間,解釈もできるでし
ょう。
内閣官房のフリーランス実態調査結果 (2020, травень). Результати дослідження
ситуації у галузі фрилансу, проведеного Об’єднаним комітетом у справах
економічного відновлення Японії при секретаріаті Кабінету міністрів Японії.
https://blog.freelance-jp.org/20200524-9247/
日本語の一人称はいったいいくつある？ そしてなんでこうなった？
(2023). Скільки в японській мові понять на позначення 1-ї особи однини та чому
так сталося.
https://data.wingarc.com/first-person-in-japanese-27424
仏教における「自由」の意味は？ (2023, 22 червня). Значення концепту 「自由」
jiyū (“свобода”) у буддизмі 住職の日記. Щоденник настоятеля буддійського
храму “Джюненджі”.
「フリー」Тлумачення furī (”вільний”). У精選版日本国語大辞典 Великий
тлумачний словник японської мови.
https://kotobank.jp/search?q=フリー
フリーランス実態調査結果 Результати дослідження ситуації у галузі фрилансу
(2020, травень). 内閣官房日本経済再生総合事務局Об’єднаний комітет у
справах економічного відновлення Японії при секретаріаті Кабінету міністрів
Японії . https://www.cas.go.jp/jp/seisaku/atarashii_sihonsyugi/freelance/dai1/siryou7.
pdfフリーランスという働き方｜メリットや仕事の探し方は？ (2022). Робота у
фриланс-режимі. Які переваги та як знайти роботу.
https://jp.indeed.com/career-advice/finding-a-job/working-freelance
フリーランスという働き方について(2022). Про “фриланс” як спосіб праці.
https://freelance-start.com/articles/33
フリーランスの代表的な仕事は？職種例や案件獲得方法を紹介. Типові фриланс-
професії: список професій та способи їх отримати.
https://freelance-hub.jp/column/detail/15/
「フリーランス白書」の記事一覧 . Перелік статей (“Біла книга фрилансу”,
випуски різних років).
https://blog.freelance-jp.org/tag/whitepaper/
フリーランスは増えすぎ？(2023). Чи не занадто зросла кількість фрилансерів?
https://ageless.co.jp/media/6210
湯本, 泰隆 (2020). 外来語をカタカナ表記で統一したのは江戸時代の学者「新井
白石」による書物がはじまり Твір вченого епохи Едо Араі Хакусекі як початок
використання катакани на позначення іншомовних слів. Japaaan magazine.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
