Вимовний акцент як динамічне мовленнєве явище
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2024.323959Ключові слова:
мовлення білінгвів, вимовний акцент, просодія, фонетична система, сегментний і надсегментний рівніАнотація
У статті розглянуто природу іншомовного акценту як динамічного мовленнєвого явища. Окреслено його особливості в мовленні білінгвів на сегментному та супрасегментному рівнях мови, які чітко відрізняють цей акцент від мовлення носіїв цільової мови. Студенти, які вивчають іноземну мову, часто стикаються з різноманітними комунікативними труднощами через наявність у їхньому мовленні іншомовного акценту, що виникає під впливом особливостей рідної мовної системи, фонетичного досвіду та мовленнєвих звичок. Автори статті тлумачать іншомовний акцент як своєрідне динамічне мовленнєве явище, що характеризується сукупністю типових відхилень від нормативної вимови, притаманних іншомовному мовленню більшості мовців. Узагальнено теоретичні аспекти іншомовного акценту в мовленні білінгвів і визначено вплив сегментного (окремі мовні звуки) і просодичного (ритм, наголос, інтонація) рівнів мови на виявлення варіативності іншомовного акценту. У статті також розкрито поняття іншомовного акценту та його основні лінгвальні та позалінгвальні ознаки, детально представлено його типологію, а також співвідношення дистинктивних ознак мовлення білінгвів, що домінують в артикуляційній, акустичній та аудитивній сферах. Дослідження додатково підтверджує, що ключові причини та розбіжності фонетичних відхилень на обидвох рівнях, а саме сегментному та просодичному, є відмінними. Особливу увагу приділено природі походження іншомовного акценту в мовленні білінгвів у межах добре сформованої когнітивно-дискурсивної парадигми. Представлено ґрунтовне та комплексне теоретичне підґрунтя для аналізу взаємодії когнітивних інтерферуючих і мовних інтерферованих елементів у фонетичній системі англійського мовлення носіїв української мови, що допомагає краще зрозуміти механізми формування та корекції іншомовного акценту.
Посилання
Babchuk, Y. I., Valigura O. R. (2024). Cognitive peculiarities of the perception and understanding of the foreign speech [Cognityvni osoblyvosti spryiniattia ta rozuminnia іnshomovnoho movlennia]. Prychornomorski philologichni studii, 7–12.
https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.1
Valigurа, О. R. (2018). Methodological grounds for experimental research of pronunciation accent in a bilingual’s speech [Меtodologichnі peredumovy еksperymentalnohо doslidzhennia vymovnohо аktsentu v моvlenni bilinhviv]. Modern trends in phonetics research: collection of scientific works at the workshop, 11–14.
Petrochuk, N. O. (2021). The criteria that define the perception of accented speech [Kryterii, shcho vyznachaiut spryiniattia inshomovnoho movlennia retsypiientom]. New Philology, 82, 210–214.
Adank, P., Stewart, A. J., Connell, L. & Wood, J. (2013). Accent imitation positively affects language attitudes. Frontiers in Psychology Vol. 4, 280.
Amenorvi, C. R. (2015). Bilingualism and interference: a case study of ellipsis among some coordinate bilinguals. African Journal of Applied Research, 2(2), 117–125.
Режим доступу: https://www.ajaronline.com/index.php/AJAR/article/view/138
Boduch-Grabka, K. & Lev-Ari, Sh. (2021). Exposing individuals to foreign accent increases their trust in what nonnative speakers say. Cognitive Science Vol. 45. E. 13064.
Britain, D. (1998). Linguistic Change in Intonation: The Use of High-Rising Terminals in New Zealand English. The Sociolinguistics Reader. Vol. 1: Multilingualism and Variation, 213–239.
Derwing, T. (2018). Putting an accent on the positive: New directions for L2 pronunciation and instruction. International Symposium on Applied Phonetics
https://doi.org/12-18. 10.21437/ISAPh.2018-3.
Flege, J. (1988). Factors affecting degree of perceived foreign accent in English sentences. Journal of the Acoustical Society of America, 84, 70–79.
Fletcher, J. & Butcher A. (2014). Sound Patterns of Australian Languages. The Languages and Linguistics of Australia: A Comprehensive Guide, 91–138.
Gonet, W. & Pietron, G. (2013). English native speakers’ perception of Polish accent. SASRTL Szczyrk.
https://www.academia.edu/4927825/English_native_speakers_perception_of_Polish_accent
Gut, U. (2009). Non-native Speech: A Corpus-based Analysis of Phonological and Phonetic Properties of L2 English and German. Peter Lang.
Jenkins, J. (2004). ELF at the Gate: The Position of English as a Lingua Franca. The European English Messenger. Vol. 13.2, 63–69.
Kochubei, V. (2019). Ukrainian English Accent: Roots, Reasons and Basic Features. Linguistische Treffen in Wrocław, 2(16), 271–279.
Levis, J. M. & Silpachai, A. O. (2022). Speech Intelligibility. In: Derwing T.M., Munro. M.J., Thomson R.I. (Eds.), The Routledge Handbook of Second Language Acquisition and Speaking. Routledge, New York.
https://doi.org/10.4324/9781003022497
Mackay, I. R. A., Flege, J. E., & Satomi I. (2006). Evaluating the effects of chronological age and sentence duration on degree of perceived foreign accent. Applied Psycholinguistics Vol. 27, 157–183.
Moyer, A. (2013). Foreign accent: the phenomenon of non-native speech. Cambridge: Cambridge University Press.
Munro, M., Derwing T., & Morton, S. (2006). The mutual intelligibility of L2 speech. Studies in Second Language Acquisition, 28(1), 111–131.
Pennington, M. (1996). Phonology in English Language Teaching: An lnternational Approach. London and New York: Longman.
Pérez-Ramón, R. (2024). Discrimination of Degrees of Foreign Accent across Different Speakers. Languages 9: 72. https://doi.org/ 10.3390/languages9030072
Petrochuk, N. O. (2022). Perception of the English speech of Ukrainians by non-native speakers. Messenger of Kyiv National Linguistic University. Series Philology, 25(2), 81–93.
DOI: https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2022.274930
Pellegrino, E. (2012). The perception of foreign accented speech. Segmental and suprasegmental features affecting the degree of foreign accent in L2 Italian. In H. Mello, M. Pettorino, & T. Raso (Eds.), Proceedings of the VIIth GSCP International Conference: Speech and Corpora, Firenze University Press, 261–267.
Rudowski, A. (2022). Polish Learners’ Attitudes Towards Accents of English: A World Englishes Account [Thesis, University of Brighton].
http://dx.doi.org/10.13140/RG.2.2.32269.00482
Szyszka, M. (2022). L2 Accentedness and Language Self-Esteem in Foreign Language Learning. Research in Language, 20(1), 19–33. https://doi.org/10.18778/1731-7533.20.1.02.
Thomson, R. I. (2018). Measurement of accentedness, intelligibility and comprehensibility. In O. Kang, & A. Ginther, (Eds.), Assessment in second language pronunciation. New York: Routledge, 11–29.
Uzun, T. (2023). Foreign accent, identity and accent discrimination: A literature review. International Journal of Language Academy Vol. 11, 252–66.
Valigura, O. (2017). Bilinguals and Linguistics of Creativity: the Case of Ukrainians Speaking English. In: Chrzanowska-Kluszewska E., Vorobyova O. (Eds.) Language – literature – the arts: a cognitive-semiotic interface Series: Text – meaning – context. Vol. 14, 261–276.
Valigura О. R. (2019). Foreign Accent Nature within the Framework of Cognitive and Discourse Paradigm. Modern Trends in Phonetics Research: collection of scientific works at the workshop (Kyiv, April 19, 2019), 14–18.
Valigura, O., Parashchuk, V., & Kozub, L. (2020). Phonetic Portrait of a Ukrainian EFL Teacher: Prosodic Parameters in Academic Discourse. Arab World English Journal (AWEJ) Special Issue on the English Language in Ukrainian Context, 16-25. DOI: https://dx.doi.org/10.24093/awej/elt3.2.
URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000612779500003
Volín, J., Poesová, K., & Skarnitzl, R. (2014). The Impact of Rhythmic Distortions in Speech on Personality Assessment, Research in Language, 12(3), 209–216.
https://doi.org/10.2478/rela-2014-0016
Zafar, S. & Meenakshi, K. (2012). Language in contrast, findings and problems. New Individual learner differences and second language acquisition: A review. Journal of Language Teaching and Research. Vol. 3 (4), 639–646.
Zárate-Sández, G. (2017). Re-examining foreign accent: How much can personality explain? Ilha do Desterro, 70 (3), 227–243.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
