Соціолінгвістика цифрового середовища: сленг соціальних мереж як каталізатор лексичних інновацій в англійській мові
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2024.323961Ключові слова:
соціолінгвістична динаміка, цифрове середовище, інтернет-комунікація, лексичні інновації, мовна варіативність, медіаіндуковані неологізми, мультимодальна комунікативна парадигмаАнотація
У статті проаналізовано механізми творення неологізмів у соціальних мережах в англійському мовному середовищі в контексті мовної глобалізації та цифрової комунікації, що виявляється у варіативності нових лексем та формуванні медіаіндукованих неологізмів на інтернет-платформах (Reddit, Facebook, Instagram, X, Threads, YouTube та TikTok). Основну увагу приділено віртуальним дискурсивним практикам, які віддзеркалюють зміни в технологічно опосередкованій комунікації. Матеріалом дослідження слугували дані, отримані шляхом ретельного аналізу лексики соціальних мереж, статистичних порталів, академічних джерел і блогів. Описано, як інтернет-комунікація спричинила появу лексичних інновацій та вплинула на сленгову лексикографію, особливо в контексті англійського інтернет-дискурсу та мовної креативності в цифровому середовищі. На основі реконструкції семантичної структури новостворених лексичних одиниць та зміни їхньої семантики з вторинної до первинної номінації було проаналізовано соціокультурну адаптацію лексики та зміну мовного стандарту, що виявляється в прагненні суспільства використовувати емфатичні й експресивні засоби. Соціальні мережі стимулювали генераційну лінгвістичну диференціацію, де різні покоління демонструють відмінності в синхронному та асинхронному діалозі. Окреслено також прагмалінгвістичні аспекти сленгу й мультимодальну комунікативну парадигму, яка поєднує текстуальні, візуальні й гіпертекстуальні компоненти в сучасному цифровому дискурсі. Підкреслено вплив медіа на когнітивну лінгвістику, соціокультурні моделі поведінки й розвиток глобальних і локальних мовних практик у цифровому вимірі. Вивчення неологізмів у соціальних мережах може допомогти в розробці ефективних стратегій мовної політики, адаптації освітніх програм і вдосконаленні лексикографічних ресурсів.
Посилання
Bahan, M. P., & Skliarenko, O. V. (2024). Movlennievyi etyket suchasnoi ukrainskoi molodi: Dynamika komunikatyvnykh oriientyriv. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Seriia Filolohiia, 27(1), 9–18.
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2024.309598
Bezditko, A. (2020). Anhliiskyi SMS-slenh yak suchasna forma usno-pysmovoi elektronnoi komunikatsii. Pivdennyi arkhiv. Seriia: Filolohichni nauky, (81), 56–60.
Brovko, K. A. (2022). Vplyv internet-slenhu na rozvytok piznavalnoi aktyvnosti studentskoi molodi do vyvchennia inozemnoi movy. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 48(1), 229–233.
Retrieved from http://www.aphn-journal.in.ua/archive/48_2022/part_1/35.pdf
Venidiktov, S. V. (2022). Molodizhnyi slenh yak rezultat media spozhyvannia. Obrii drukarstva, 1(11), 6–16.
Havrylova, O. (2018). Protsesy kalkuvannia v suchasnii ukrainskii movi (na prykladakh kompiuternoi leksyky). Science and Education a New Dimension. Philology, VI(45), 152.
Retrieved from https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-hum/allhum-2016/paper/viewFile/242/111
Halai, M. (2017). Molodizhnyi slenh yak suchasne movne yavyshche. Knowledge, education, law, management, 1(17), 123–131.
Kosovych, O. (2017). Konversiia yak riznovyd transpozytsii slovotvirnoho kharakteru. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Filolohiia, 30(2), 21–23.
Kravets, O. I. (2023). Molodizhnyi sotsiolekt merezhevoho prostoru ta yoho pysmova forma yak atrybut suchasnoi yaponskoi molodizhnoi subkultury. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Seriia Filolohiia, 26(1), 63–73.
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2023.286188
Nikolashchenko, Yu. A. (2018). Slenh yak mizhkulturna komunikatyvna kompetentsiia pry pidhotovtsi studentiv-perekladachiv. Molodyi vchenyi, (6)(58), 322–325.
Palahuta, I. (2021). Osoblyvosti molodizhnoho slenhu v anhliiskii movi. Naukovi poshuky molodi u ХХІ stolitti. Ad linguas et culturas per cognitionem (do mov i kultur cherez piznannia): materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Bila Tserkva, 14 kvitnia 2021 r.), 2–8.
Riabokuchma, T. O., & Horbachenko, A. L. (2019). Sposoby utvorennia amerykanskykh slenhovykh innovatsii. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Filolohiia, 41(1), 141–144.
Selivanova, O. O. (2020). Linhvistychna entsyklopediia. Poltava: Dovkillia.
Arief, Y. Al. (2023). The use of linguistic jokes in EFL classroom. JETAL: Journal of English Teaching.
Retrieved from https://jurnal.uhn.ac.id/index.php/jetal/article/view/1000
Elliot, S. (2023). The Little Book of British Slang: A Fun Guide to British Slang. London Press.
Liu, S., Gui, D.-Y., Zuo, Y., & Dai, Y. (2019). Good slang or bad slang? Embedding internet slang in persuasive advertising. Frontiers in Psychology.
https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01251
Lutviana, R., & Mafulah, S. (2021). The use of slang words in online learning context of EFL class. EnJourMe (English Journal of Merdeka): Culture, Language, and Teaching of English, 6(1), 55–62.
https://doi.org/10.26905/enjourme.v6i1.6118
Nuraeni, F. W., & Pahamzah, J. (2021). An analysis of slang language used in the teenager interaction. LingTera, 20(2), 313–322.
https://doi.org/10.21831/ltr.v20i2.37058
Rezeki, T. I., & Sagala, R. W. (2019). Slang words used by millennial generation in Instagram. Jurnal Serunai Bahasa Inggris, 11(2), 74–81.
https://doi.org/10.37755/jsbi.v11i2.162
Swarniti, N. W. (2021). The analysis of semantic meaning found in comments of Instagram account of Info Denpasar. Prosiding Seminar Nasional Linguistik Dan Sastra (SEMNALISA), 193–199.
Trimastuti, W., Piksi, P., & Bandung, G. (2017). An analysis of slang words used in social media. Jurnal Dimensi Pendidikan dan Pembelajaran, 5(2).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
