Специфіка перекладу коміксів англійською, українською та німецькою мовами
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2024.323962Ключові слова:
комікси, переклад, ономатопея, власні назви, мовна адаптація, культурні відсилки, візуальна розповідьАнотація
У статті розглянуто особливості перекладу коміксів англійською, українською та німецькою мовами, висвітлено унікальні виклики та прийоми, необхідні для кожної мовної пари. Переклад коміксів виходить за межі простої лінгвістичної трансформації, оскільки він стосується складної взаємодії між мовною адаптацією, образністю та культурними нюансами і вимагає підходу, який збалансовує гумор, розмовну лексику, візуальні елементи та культурні посилання, зберігаючи цілісність оригінального наративу. У статті описано особливості й методи перекладу коміксів досліджуваними мовами з акцентом на адаптацію власних назв (включаючи транслітерацію та транскрипцію з дотриманням орфографічних і фонетичних норм мови перекладу, а також калькування власних назв з урахуванням словотвірних моделей), специфічних випадків звуконаслідування та граматичних особливостей досліджуваних мов. Значну увагу приділено міжмовним подібностям і відмінностям, підкреслено важливість їхнього врахування під час перекладу, зокрема, коли йдеться про коміксів. Дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі графічного роману Ніла Ґеймана “The Sandman” та його українських і німецьких перекладів. Розглянуто як успішні перекладацькі стратегії, так і виклики, що виникають у процесі перекладу. У дослідженні окреслено роль перекладача в збереженні наративної цілісності, тональності та впливу оригінального твору, забезпечуючи при цьому доступність і залучення цільової аудиторії. Особливу увагу приділено тому, як елементи дизайну “The Sandman”, такі як розміщення панелей, кольорові гами та шрифти, взаємодіють з перекладеними діалогами, зберігаючи оригінальну естетику, водночас забезпечуючи зрозумілість та емоційний вплив на аудиторію. На конкретних прикладах у статті подано уявлення про мистецтво перекладу коміксів, висвітлено те, як взаємодіють мова, культура й візуальна розповідь у створенні локалізацій коміксів.
Посилання
Altenberg, Tilmann & Owen R. (2015). Comics and Translation: Introduction. New Readings, 15, i–iv.
Bielov, D. O. (2018). Komiks yak produkt informatsiinoi kultury. Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, 49, 83–103.
Cambridge dictionary. (2024). Rezhym dostupu: https://dictionary.cambridge.org/
Celotti, N. (2008). The translator of Comics as a Semiotic Investigator.
Cohn, N. (2013). The Visual Language of Comics: Introduction to the structure and cognition of sequential images.
Duden Wörterbuch. (2024). Rezhym dostupu: https://www.duden.de/
Hudoshnyk, O. (2017). Komiks v ukrainskomu komunikatsiinomu prostori. Communications and Communicative Technologies, 12, 19–24.
Kaindl, K. (1999). Thump, whizz, poom: A Framework for the Study of Comics under Translation. Target: International Journal of Translation Studies, 11(2), 263–288.
Kosmatska, N. B. (2012). Mova suchasnoho komiksu yak yavyshcha masovoi kultury. Mova i kultura, 15(4), 15–20.
Kukkonen, K. (2013). Studying Comics and Graphic Novels.
Kurinnyi, M. (2021). Pidsumky 2020 roku na ukrainskomu rynku komiksiv. Data ostannoho zvernennia 12.11.2024. Rezhym dostupu: http://springcomics.com/market-2020
Mohamed, В. (2016). On Translating a Superhero. Language and Webcomics. In Translating Dissent. Voices from and with the Egyptian revolution, 137–147.
Morozova, I. B., Pozharytska O. O. (2023). Osoblyvosti perekladu anhliiskomovnykh komiksiv ukrainskoiu movoiu. Visnyk KNLU. Seriia “Filolohiia” 26(2), 91–100.
Sommer M. (2015). Comic-Übersetzung: Zwischen Text- und Bildsprache
Syniavska, O. (2023). Pro deiaki sposoby perekladu vlasnykh nazv (na materiali personazhiv komiksiv). Visnyk nauky i osvity, 9(15), 188–197
Zanettin, F. (2008). Comics in Translation: An Overview. Comics in Translation, 1–32.
Zanfei, A. (2008). Defining Webcomics and Graphic Novels. International Journalof Comic, 10.1, 55–61.
EMPIRICAL DATA SOURCES
Gaiman, N. (2007). Sandman – Präludien und Notturni.
Gaiman, N. (1991). The Sandman: Preludes & Nocturnes.
Geiman N. (2019). The Sandman. Pisochnyi cholovik. Tom 1.: Preliudii ta noktiurny.
Kvit L. (2017). KIBORHY. The beginning. Part I.
Kvit L. (2017). KIBORHY. Pochatok. Tom I (kolektsiinyi vypusk).
Mishchuk V. (2020). KIBORHY. The legend of the invincible. Book I.
Mishchuk V. (2019). Kiborhy. Lehenda pro neperemozhenykh. Tom 1.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
