Методичні практики дослідження лексикографічної стратифікації економічних термінів в англійсько-українських перекладних словниках
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2024.324185Ключові слова:
лексикографія, економічна термінологія, стратифікація термінів, методичні практики, фахові мови, перекладні словникиАнотація
У статті критично проаналізовано методичні практики дослідження лексикографічної стратифікації економічних термінів в англійсько-українських перекладних словниках. Особливу увагу приділено аналізу ефективності застосованих у цих методичних практиках ключових методів і прийомів, зокрема структурного методу та його прийому, яким є компонентний аналіз, а також функціонального методу. Підкреслено значущість у таких студіях кількісних і статистичних методів для визначення частоти вживання термінів, що дозволяє встановити закономірності їхнього функціонування в текстах фахових мов. Аргументовано доцільність використання методів уніфікації, нормалізації та методики кластерного аналізу, що сприяють забезпеченню процесу стандартизації галузевих термінологій. Схарактеризовано роль перекладних словників для термінологічних практик з акцентами на важливості відображення в них способів адаптації аутентичних термінів до норм мови перекладу і особливостей галузевої термінології, передовсім економічної. Зроблено попередні припущення про те, що в наявних методичних практиках не має чітких критеріїв для стратифікації термінів фахових мов, що впливає на якість укладених лексикографічних ресурсів перекладного типу. Запропонована методика включає чотири етапи. Перший етап передбачає систематизацію термінів за критеріями абстракції, масштабності, об’єкта дослідження та галузевої диференціації. Це дозволяє класифікувати терміни залежно від рівня їх узагальненості та сфери застосування. На другому етапі структурний метод використовується для аналізу внутрішньої організації термінів. Третій етап зосереджується на семантичному аналізі іншомовних термінів із застосуванням дистрибутивного аналізу для врахування контекстуальних розбіжностей. Четвертий етап охоплює кількісний і статистичний аналіз із використанням закону Ципфа для визначення частотності термінів. Це сприяє створенню частотних словників, що оптимізують переклад і адаптацію термінології. Розроблена методика має потенціал для подальшого розвитку термінологічної перекладної лексикографії та оптимізації процесів міжмовної професійної комунікації.
Посилання
Andriienko, T. P. (2016). Stratehii i taktyky perekladu: kohnityvno-dyskursyvnyi aspekt (na materiali khudozhnioho perekladu z anhlijskoi movy na ukrains’ku ta rosiisku). Vydavnychyi dim Dmytra Buraho.
Hryhorova-Berenda, L. I., & Shuba, M. V. (2016). Teoriia i praktyka zovnishnoi torhivli: navchal’nyi posibnyk. Kharkivskyi natsionalnyi universytet imeni V. N. Karazina.
Diakuk, T. M. (2003). Ukrains’ka sotsial’no-ekonomichna terminolohiia: stanovlennia i kodifikatsiia [Avtoref. dys. kand. filol. nauk]. Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka
Ishchenko, V. L. (2012). Anhlijski ekonomichni terminy: strukturni, semantychni, funktsional’ni kharakterystyky. Nova filolohiia, (53), 88–90.
Ishchenko, V. L., & Horbuniova, S. O. (2020). Osoblyvosti polykomponentnykh ekonomichnykh terminiv u strukturnomu, semantychnomu i perekladats’komu aspektakh. Linhvistyka, 1(42), 114–124.
https://doi.org/10.12958/2227-2631-2020-1-42-114-124
Ishchenko, V. L., Horbuniova, S. O., & Stetsenko, V. V. (2023). Strukturno-semantychnyi kharakterystyky terminolohichnoi leksyky v khudozhnomu tvori ta osoblyvosti yii perekladu (na materiali romanu Dzhona Hrishema “Firma”). Linhvistyka, 1(47), 121–132.
https://doi.org/10.12958/2227-2631-2023-1-47-121-132
Karpilovska, Ye. A. (2012). Stratifikatsiia leksyky u tlumachnomu slovnyku. U I. S. Hnatiuk (Ed.), Ukrains’ka i slovians’ka tlumachna ta perekladna leksykohrafiia: Leonidu Sydorovychu Palamarchukovi (pp. 134–139). Instytut ukrains’koi movy NAN Ukrainy.
Karpilovska, Ye. A. (2018). Istoriia nauky kriz’ zhyttiepys’ uchenoho: Nina Fedorivna Kylymenko. Ukrains’ka mova, 3, 137–147.
Karpilovska, Ye. A. (2019). Terminy – aspektni synonimy v kohnytyvnomu prostori movy. Terminolohichnyi visnyk, 5, 18–25.
Karpilovska, Ye. A., Kysliuk, L. P., Kylymenko, N. F., Kryts’ka, V. I., Puzdyreva, T. K., & Romaniuk, Yu. V. (2017). Vplyv suspil’nykh zmin na rozvytok ukrains’koi movy. Vydavnychyi dim Dmytra Buraho.
Kylymenko, N. F. (2017). Determinuvannia ta terminuvannia leksyky v suchasnii ukrains’kii movi. U Ye. A. Karpilovska, L. P. Kysliuk, N. F. Kylymenko, V. I. Kryts’ka, T. K. Puzdyreva, & Yu. V. Romaniuk (Eds.), Vplyv suspil’nykh zmin na rozvytok ukrains’koi movy (pp. 123–145). Vydavnychyi dim Dmytra Buraho.
Kylymenko, N. F. (2017). Ukrains’ka biolohichna terminolohiia kintsia ХХ – pochatku ХХІ stolit’. Vydavnychyi dim Dmytra Buraho.
Konoplianyk, L. M. (2014). Osoblyvosti ukladannia novykh haluzevykh slovnykiv (na prykladie anhloukrains’koho slovnyka z fyzyky). Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Filolohiia, (11(1)), 119–122.
Kochan, I. M. (2017). Ukrains’ke terminoznavstvo XXI st. u kvalifikatsiinykh prats’akh. Terminolohichnyi visnyk, 4, 80–92.
Nikolayeva, T. M. (2018). Perekladats’ki stratehii v anhloukrains’komu prostori. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernads’koho. Seriia: Filolohiia. Sotsial’ni komunikatsii, (1), 110–115.
Ovsienko, L. M. (2022). Polifunktsiynist’ terminy v suchasnomu terminoznavstvi. Visnyk Kyivs’koho natsional’noho linhvistychnogo universytetu. Seriia Filolohiia, 25(1),
–97.
Petrina, O. S. (2016). Formuvannia ta funktsionuvannia anhlomovnykh ta ukrains’kykh terminosystem bankivs’koi sfery [Dysertatsiia]. L’vivskyi natsional’nyi universytet imeni Ivana Franka.
https://lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/12/dis_petryna
Petrina, O. S. (2018). Metodolohichni zasady doslidzhennia anhlomovnykh ta ukrains’kykh terminosystem bankivs’koi sfery. Zakarpats’ki filolohiichni studii, 1(3), 174–179.
Selivanova, O. O. (2008). Suchasna linhvistyka: napriamy ta problemy. Dovkillia-K.
Seliverstova, K. T. (2013). Pidhotovka haluzevykh slovnykiv: zdobutky i osoblyvosti metodyky ukladannia perekladnoho slovnyka. Arkhivy Ukrainy: naukovo-praktychnyi zhurnal, (5), 25–62.
Sinkevych, N. M., & Plyushchay, O. O. (2016). Linhvistychnyi ta ekstralinhvistychnyi osoblyvosti elektronnykh slovnykiv suchasnoi ukrains’koi movy. Doslidzhennia z leksykolohii i hramatyky ukrains’koi movy, 17, 100–110.
Sukhachova, N. S. (2021). Neolohizmy anhlomovnoi ekonomichnoi terminosystemy: linhvoprahmatychnyi aspekt. Visnyk Luhanskoho natsional’noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Filolohichni nauky, (7(345)), 153–160.
https://doi.org/10.12958/2227-2844-2021-7(345)-153-160
Tymoshuk, R. P. (2012). Chastynomovna sertyfikatsiia linhvistychnykh terminiv u pol’skii leksykohrafii. Studia Slovakistica: zbirnyk, (12), 64–70.
Tolcheieva, T. S. (2015). Produktyvnisť modeliuvannia terminiv biznes-ekonomiky v anhlijs’kii movi ta yikhnia mihratsiiia. Naukovy chasopys Natsional’noho Pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 9: Suchasni tendentsii rozvytku mov, 13, 190–195.
Fets’ko, I. (2022). Ukrains’ka perekladna terminohrafiia u yii suchasnykh vyklykakh (na materiali trymovnykh vydan’ XXI stolittia). Naukovi zapysky Natsional’noho universytetu “Ostrozhka akademiia”: Seriia “Filolohiia”, 13(81), 150–153.
https://journals.oa.edu.ua/Philology/article/view/3506
Shelepkova, I. M. (2021). Teoretyko-metodolohichni zasady doslidzhennia ekonomichnykh terminiv ukrains’koi movy. Naukovyi zhurnal “Zakarpats’ki filolohiichni studii”, (19).
Briones, R. R. (2016). Textual analysis through systemic functional linguistics. Journal of English Language Teaching and Linguistics (JELTL), 1(1), 109–144.
Garrett, E et al. (2015). The contribution of corpus linguistics to lexicography and the future of Tibetan dictionaries.
https://www.semanticscholar.org/paper/d2912216614b45b2df1f73bc57ed32f58c27c982
Ishchuk, N, Zubenko, O (2022). Morphological features of english economic terminology. Grail of Science.
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.17.06.2022.052
Kiyko, S (2021). The peculiarities of compiling the “German-ukrainian dictionary of terminology of life safety”. Germanic Philology Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University.
https://doi.org/10.31861/gph2021.833.47-53
Vasets’ka, O et al. (2023). Instruction for compilers of the historical dictionary of linguistic terms. Terminological Bulletin.
https://doi.org/10.37919/2221-8807-2023-7-16
SPYSOK LEKSYKOHRAFICHNYKH DZHEREL
Anikeienko, I. H. (Red.). (2003). Ahlo-ukrains’kyi tematychnyi slovnyk dlia dilovoho spilkuvannia. Menedzhment, marketynh, bankivska sprava: bl. 16 000 sliv ta slovospoluchen’. Lenvit.
Slovnyk ukrains’koi movy (1970–1980). (V 11 t.). Naukova dumka.
Shymkiv, A. (2004). Ahlo-ukrains’kyi tlumachnyi slovnyk ekonomichnoi leksyky. Kyievo-Mohylianska akademiia.
Yakovenko, R. V. (2015). Tlumachnyi ahlo-ukrains’kyi slovnyk ekonomichnykh terminiv z elementamy teorii ta problemyky. Naukova dumka.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
