Лінгвоконцептуальна організація звернень американських президентів до нації: конструкційний ракурс
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2024.324187Ключові слова:
морфосинтаксична конструкція, концепт, звернення до нації, Барак Обама, Дональд ТрампАнотація
У статті виокремлено морфосинтаксичні конструкції як усталене поєднання форми, значення і функції, які вербалізують базові концепти двох звернень американських президентів до нації: демократа Барака Обами у 2016 році і республіканця Дональда Трампа у 2017 році. Ідентичним базовим концептом у двох проаналізованих промовах виступає ЄДНІСТЬ, подібним – ЗМІНА у виступі Барака Обами в ракурсі забезпечення можливостей для американців та інших країн та ВІДНОВЛЕННЯ як трансформація на краще в посланні Дональда Трампа. Крім того, республіканець актуалізує концепт ЗАГРОЗА як вияви небезпеки, перешкоди або погіршення різних показників життя пересічних американців. У зверненні Барака Обами репрезентовані також концепт МАЙБУТНЄ, утілений у перспективі об’єкта уваги американців до прийдешніх перетворень суспільства, і концепт ВИБІР, представлений як необхідність обирати альтернативний варіант. Порівняння ідентичного концепту ЄДНІСТЬ свідчить, що Барак Обама і Дональд Трамп вербалізують його як згуртованість народу та спільні дії американців. Проте у зверненні Барака Обами концепт ЄДНІСТЬ представлений також як створення спільних організацій, тоді як у посланні Дональда Трампа – як спільні цінності для громадян. Концепт ЗМІНА в промові Барака Обами та ВІДНОВЛЕННЯ у зверненні Дональда Трампа вербалізовані як створення умов для праці у сфері зайнятості, оскільки поява нових робочих місць релевантна для американської аудиторії; інтерпретовані як гарантування безпеки для мешканців США та забезпечення можливостей для розвитку інших країн. Виступ Барака Обами ідентифікує лідерство через апеляцію до концепту ЗМІНА як повернення до попередніх дипломатичних відносин або трансформація політичної системи США. Натомість у зверненні Дональда Трампа лідерство подано через створення нових зв’язків з іноземними партнерами.
Посилання
Holyk, S. (2019). Kontsept: u poshukakh alhorytmu analizu. Suchasni doslidzhennya z inozemnoi filolohii, 17, 154–160.
https://doi.org/10.24144/2617-3921.2019.17.154-160
Ivanyshyn, N. Ia. (2019). Realizatsiya kontseptu “doroha” v khudozhn’omu teksti Mariii Vaino “Podorozhnia”. Zakarpatsʹki filolohichni studiyi, 12, 24–29.
https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2019.12.4
Mel’nyk, S. (2024). Dvopartiyna systema u USA: istorychne korinnya ta suchasni plody. https://bukvy.org/dvopartijna-systema-u-ssha-istorychne-korinnya-ta-suchasni-plody/
Potapenko, S. I. (2018). Lynhvokontseptolohyya: chto dalʹshe. In: I. R. Buniyatova (Ed.): Doctrina multiplex, veritas una: Uchenʹ bahato, istyna odna: Kyiv: Kyivsʹkyy un-t im. B. Hrinchenka. P. 242–260.
Savyts’ka, L. V., & Skorobohatova, O. O. (2022). Reprezentatsiya kontseptu “khitrist’” u fol’klornomu dyskursi [Elektronnyy resurs]: monohrafiya. KHNEU im. S. Kuznetsya.
http://repository.hneu.edu.ua/bitstream/123456789/27814/1/2022-%
D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%9B%20%D0%92%2C%20%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%9E%20%D0%9E.pdf
Svitlikovs’ka O., & Shkamarda, O. (2024). Realizatsiya verbalizatoriv kontseptu VALUES u tekstakh promov brytans’kykh politykiv. Suchasni doslidzhennya z inozemnoi filolohii, 1(25), 142–153.
https://doi.org/10.32782/2617-3921.2024.25.142-153
Tomchakovs’ka, Iu. O. (2022). Movlennyeva realizatsiya anhlomovnoho kontseptu ALCHEMY. L’vivs’kyi filolohichnyi chasopys, 11, 244-249.
https://doi.org/10.32447/2663-340X-2022-11.36
Chernenko, O. I. (2021). Kontseptopole DUKHOVNI TSINNOSTI v idiostyli Viktora
Boyka [Dys. kand. filol. nauk, Kharkiv. nats. ped. un-t im. H. S. Skovorody]. Instytutsiynyy repozytariy Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Skovorody
https://dspace.hnpu.edu.ua/items/1fc35027-bdac-4a31-acea-04748c73a4c2
Shevchenko, I. S. (2018). Tabloyidnist dyskursu amerykanskykh prezydentiv ХХІ stolittya. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V. N. Karazina. Inozemna filolohiya, 87, 62–68.
Beasley, V. (2021). The “State of the Union” isn’t what it used to be.
Retrieved from: https://www.vanderbilt.edu/unity/2021/04/26/the-state-of-the-union-isnt-what-it-used-to-be/ (22.10.2024).
Bond, J.R., Smith, K.B., & Andrade, L.M. (2023). Analyzing American Democracy: Politics and Political Science (5th ed.). Routledge.
https://doi.org/10.4324/9781003303961
Cabrejas Peñuelas, A. B. (2018). Metonymy in Spanish and American parliamentary speeches: Obama’s State of the Union Address versus Rajoy’s State of the Nation Address. Cultura Lenguaje y Representación, 19, 45–69.
Retrieved from https://www.e-revistes.uji.es/index.php/clr/article/view/2814,
https://doi.org/10.6035/clr.2018.19.3
Constitution Annotated: Analysis and Interpretation of the U.S. Constitution. (n.d.). Retrieved from https://constitution.congress.gov
Croft, W. (2022). Morphosyntax: Constructions of the World’s Languages. Cambridge University Press.
Diessel, H. (2019). The Grammar Network: How Linguistic Structure is Shaped by Language Use. Cambridge University Press.
https://doi.org/10.1017/9781108671040
Hoffmann, T. (2022). Construction Grammar. Cambridge University Press.
Goldberg, A. E. (2019). Explain Me This. Creativity, Competition, and the Partial Productivity of Constructions. Princeton University Press.
Kallio, E.K., & Marchand, H. (2012). An Overview of the Concepts of Change and Development: From the Premodern to Modern Era. In P. Tynjälä, M. L. Stenström, & M. Saarnivaara (Eds.), Transitions and transformations in learning and education (pp. 21–50). Springer.
https://www.springer.com/la/book/9789400723115
Prasch, A. M., & Scatliff, O’Grady J. (2017). Saluting the ‘Skutnik’: Special Guests, the First Lady’s Box, and the Generic Evolution of the State of the Union Address. Rhetoric and Public Affairs, 20(4), 571–604.
https://doi.org/10.14321/rhetpublaffa.20.4.0571
Rouabhia, R. (2024). Discourse and Power in Presidential Rhetoric: A Critical Discourse Analysis of Biden’s State of the Union Address. Available at SSRN:
https://ssrn.com/abstract=4957521, http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4957521
Ungerer, T., & Hartmann, S. (2023). Constructionist Approaches: Past, Present, Future. Cambridge University Press.
Weixuan, S., & Mengting, P. (2023). A Meta-Functional Analysis of Interpersonal Grammatical Metaphor in Biden’s State of the Union Address. Scholars International Journal of Linguistics and Literature, 6(5), 225–230.
https://doi.org/10.36348/sijll.2023.v06i05.003
Youvan, D. (2024). Concealing Vulnerability: The Use of Amphetamines to Mask Dementia Symptoms in an Elderly POTUS During the State of the Union Address. Access at: https://www.researchgate.net/publication/378824656_Concealing_Vulnerability_The_Use_of_Amphetamines_to_Mask_Dementia_Symptoms_in_an_Elderly_POTUS_During_the_State_of_the_Union_Address
Zhukovska, V. V. (2023). Constructional modeling in the formalism of cognitive-quantitative construction grammar. Visnyk Kyyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Seriya Filolohiya, 26(2), 51–62.
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2023.297670
DICTIONARIES
Collins Dictionary (n.d.).
Access at: https://www.collinsdictionary.com/
EMPERICAL DATA SOURCES
Remarks of President Barack Obama – State of the Union Address as Delivered. (2016).
President Donald J. Trump’s State of the Union Address. (2017).
Retrieved from https://trumpwhitehouse.archives.gov/briefings-statements/president-donald-j-trumps-state-union-address-2/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
