Аргументація компліментарних висловлень у сучасних англійськомовному й українськомовному маніпулятивних дискурсах
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2025.335581Ключові слова:
дискурс, маніпуляція, аргументація, комплімент, оцінкаАнотація
У статті вивчено явище аргументативно-маніпулятивного впливу на свідомість людини як способу доказу істинності повідомлення, яке донедавна вивчалося переважно у сфері психології та політології. Дослідницький інтерес до феномена маніпуляції зумовлений тим, що маніпулятивний вплив на людину здійснюється в різних сферах її діяльності. Аналіз маніпуляції з аргументативними конструктами з акцентом на вербальних засобах можна здійснити на базі різних типів висловлень.
У статті проаналізовано саме аргументи в компліментарних висловленнях у сучасних англійському та українському маніпулятивних дискурсах. Особливий акцент ставиться на описі семантичних і структурних властивостей компліментів у маніпуляції. Це дослідження зосереджене на вивченні аргументів лише компліментарних висловлень з використанням стратегії позитивної оцінки в маніпулятивному дискурсі в українській та англійській мовах. Ефективними аргументaми, що здебільшого займають постпозицію щодо аргументованої частини і супроводжують компліментарні висловлення в маніпулятивному дискурсі, визначено ті, в яких: 1) дається узагальнена або перебільшена позитивна оцінка співрозмовникові; 2) адресат порівнюється з третіми особами; 3) предметом похвали постають професійна майстерність співрозмовника, його вміння, навички, здібності, врода, моральні й інші особистісні якості.
Застосовуючи маніпулятивну стратегію з апеляцією до емоційного складника слухача, мовець удається до аргументування компліментарних висловлень за рахунок оцінок з метою змінити наміри свого комуніканта. Здійснений аналіз фактичного матеріалу показав, що головним в емоційній аргументації в сучасних англійському й українському маніпулятивних дискурсах виступає не лише його зміст, а й форма, тобто як саме адресант вибудовує аргументативну частину компліментарного висловлення з метою здійснення маніпулятивного впливу.
Посилання
REFERENCES
Bіgarі, A. A. (2000). Emotivna argumentacіya u diskursі sіmejnogo spіlkuvannya. Movnі і konceptual’nі kartini svіtu. KNU іm. T. Shevchenka. Fak-t іnozemnoї fіlologії, 30-39.
Mikityuk, YU.V. (2017). Komplіment yak movlennєvij akt (na materіalі nіmec’komovnih dramatichnih tvorіv XVIII–XX st.) [Avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : 10.02.04, L’viv. nats. un-t im. Ivana Franka].
https://www.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/02/aref_mykytyuk.pdf
Sorokіna, L. (2014). Movlennєva manіpulyacіya ta іnshі vidi movlennєvogo vplivu: termіnologіchne rozmezhuvannya ponyat’. Naukovij vіsnik Mіzhnarodnogo gumanіtarnogo unіversitetu. Serіya: Fіlologіya. 8(2), 157–159.
Chernenko, О.V. (2019). Pragmatic peculiarities of the final phase of conflict interaction in fiction discourse. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, IV(2), 2–48.
https://lartis.sk/wp-content/uploads/2019/11/Chernenko_Issue-2_2019.pdf
Chernenko, O. (2024). Intra- ta interpersonal’ni konfliktyvy v anhlijs’komovnomu khudozhn’omu dyskursi: komunikatyvnyj aspekt. Visnyk Kyivs’koho natsional’noho linhvistychnoho universytetu. Seriia: Filolohiia, 27(2), 154–164.
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2024.324167
Berezenko, V. (2019). Developing the pragmatic competence of foreign learners: guidelines to using constatives in modern English discourse. Advanced Education, 13, 81–88.
https://doi.org/10.20535/2410-8286.156658
Berezenko, V., Cherkhava, O., Musiienko Y. (2022). Communicative language teaching approach in promoting the linguistic competence of EFL learners. Advanced Education, 20, 88–96.
https://doi.org/10.20535/2410-8286.224016
Boyne, M. (2011). One language, two grammars? Differences between British and American English. Language and Literature: Intrenational Journal of Stylistics, 20(3), 259–265.
https://doi.org/10.1177/09639470110200030602
Fisher, A. (2022). Then again, what is manipulation? A broader view of a much-maligned concept Philosophical explorations. An International journal for the philosophy of mind and action, 25(2), (pp. 170–188).
https://doi.org/10.1080/13869795.2022.2042586
Kasper, G. & Omori, M. (2010). Language and culture. In Hornberger N. H. and McKay S. L. (Eds.), Sociolinguistics and language education. New perspectives on language and education (pp. 455–492). Bristol.Buffalo.Toronto: Multilingual matters.
https://doi.org/10.21832/9781847692849-019
Klein, D., & Manning, C. (2005). Natural language grammar induction with a generative constituent‐context model. Pattern Recognition, 38, 1407–1409.
https://doi.org/10.21832/9781847692849-019
Musiienko Yu. (2017). Linguo-cognitive and pragmatic features of the prosodic organization of English parables. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The Journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava. Warsaw: De Gruyter Open, 2017, II(1), 210–261.
http://dx.doi.org/10.1515/lart-2017-0006 [Web of Science]
Schleef, E. (2017). Social meanings across listener groups: when do social factors matter? Journal of English Linguistics, 45(1), 28–59.
https://doi.org/10.1177/0075424216686149 [Scopus],
Shutova, M., Gnezdilova, Y., Minchak, H. (2024). Idiomatic space of anthroposemic substantival bahuvrihi with a zoonym component and its semantic modelling in modern English. English Studies at NBU, 10(2), 387–401.
https://doi.org/10.33919/esnbu.24.2.10
Shutova, M., Mudrynych, S. (2020). The Concept of “New Life” as a Powerful Psycholinguistic Element in the Inaugural Addresses of the U.S. Presidents. Amazonia Investiga, 9(33), 8–16.
https://doi.org/10.34069/AI/2020.33.09.1
Zhu, R. (2019). English compliments by Chinese and German female EFL speakers. International Journal of English Linguistics, 9(6), 64–76.
http://dx.doi.org/10.5539/ijel.v9n6p64
DZHERELA ILYUSTRATYVNOHO MATERIALU
Avtomonov, P. F. (1987). Front ne poznacheno. Polіtvidav Ukraїni.
Vіl’de, І. (2009). Povnolіtnі dіti. Zelenij pes.
Dol’d-Mihajlik, YU. (2008). U chornih licarіv. Folіo.
Іvanenko, O. (2006). Lіsovі kazki. Veselka.
Іvasyuk, M. (1980). Balada pro vershnika na bіlomu konі. Karpati.
Karpenko-Karij, І. (2018). Sto tisyach. Vivat.
Mіnyajlo, V. (2011). Vіchnij Іvan. Shpargalka Ezopa. Pul’sari.
Mіn’ko, M. (2007). Viselok u pilu. Sіch.
Nechuj-Levic’kij, І. (2017). Kajdasheva sіmya. Navchal’na kniga. Bogdan.
Romanchuk, L. (2009). U merezhivі merezhі. Navchal’na kniga. Bogdan.
Horunzhij, YU.M. (1984). Yаrmarok v Drogobichі. Molod’.
Alcott, L. M. Rose in Bloom.
https://www.fulltextarchive.com/page/Rose-in-Bloom/
Alcott, L. M. Little women.
https://www.gutenberg.org/files/514/514-h/514-h.htm
Cary, J. (1999). The horse’s mouth. Washington: Amazon.
Dreiser, T. Sister Carry.
https://www.gutenberg.org/files/233/233-h/233-h.htm
Lawrence, D.H. The rainbow.
https://books-library.net/files/books-library.online-12300101Kj1I2.pdf
Lodge, D. (1991). Paradise news. Penguin books.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
