Одномовна й багатомовна гра слів у ергонімах як частина лінгвістичних пейзажів Тюбінгена і Чернігова
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2025.335584Ключові слова:
гра слів, ергонім, комерційна назва, двомовний бленд, лінгвістичний пейзажАнотація
Статтю присвячено одномовній і багатомовній грі слів в ергонімії міст Тюбінгена (Федеративна Республіка Німеччина) і Чернігова (Україна). Метою дослідження є описати й проаналізувати лексико-семантичні, структурні та функціональні особливості словогри в егронімах у лінгвістичному пейзажі зазначених вище міст. Методи дослідження містять власне спостереження, лексико-семантичний, графічний, структурний і функціональний аналіз гри слів у ергонімах міст Тюбінгена і Чернігова. За результатами дослідження ергонімів у лінгвістичних пейзажах Тюбінгена і Чернігова виявлено, що основними лексико-семантичними засобами досліджуваної гри слів є омонімія, паронімія, метафора і створення неологізмів. Графічні засоби словогри включають капіталізацію цілого ергоніма або його частини для привернення уваги відвідувачів, зміну кольору, шрифту, параграм і використання параграфемних знаків. Значною в ергонімії обох міст є наявність англійської мови. Лінгвістичний пейзаж Тюбінгена багатомовний (англійська, німецька, французька, іспанська й грецька мови). Відмінною рисою графічної словогри в лінгвістичному пейзажі Чернігова є використання латиниці й кирилиці. Виявлено декілька прикладів лексикалізації в егронімії Чернігова. За структурою проаналізовані ергоніми – іменники, дво- й трикомпонентні номінативні фрази. Двомовні ергоніми-бленди виявляють креативнвсть номінатора. Багатомовна словогра відображає глокалізацію та глобалізацію, тоді як одномовна словогра – локалізацію. Основні функції ергонімів у лінгвістичному пейзажі такі: експресивна номінація, оригінальна ідентифікація, естетична й ігрова функції. Характерна риса одномовної гри слів у лінгвістичному пейзажі – гумор. Подальші дослідження можуть бути присвячені гумору в лінгвістичному пейзажі або зіставному вивченню словогри в ергонімії інших міст з метою виявлення спільних тенденцій у створенні атрактивних ергонімів.
Посилання
Bauer, G. (1985). Namenkunde des Deutschen. Bern/Frankfurt: Peter Lang.
Bobchynets, L. (2021). Wordplay in Spanish and Ukrainian ergonyms: ways of creation and functions. Messenger of KNLU: Series Philology, 24(2), p. 9–16.
Bobchynets, L. I. (2024). Plurilingual wordplay in ergonyms: a study of linguistic landscapes of Lyon and Kyiv. Messenger of Kyiv National Linguistic University. Series Philology, 27 (2), p. 23–31.
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2024.323955
Full, B. & Lecolle, M. (2018). Jeux de mots et créativité: Langue(s), discours et littérature. Berlin, Boston: De Gruyter.
Gladstein, M. R. (2006). Bilingual wordplay: variations on a theme by Hemingway and Steinbeck. The Hemingway Review, 26 (1), p. 81–95.
Gorter, D. (2006). Further possibilities for Linguistic landscape research. Linguistic landscape: A new approach to multilingualism. Edited by Gorter. Clevedon, Buffalo, Toronto, p. 81–89.
Knospe, S., Onysko, A., & Goth, M. (2016). Crossing languages to play with words: multidisciplinary perspectives. Berlin, Boston: De Gruyter, 2016.
Lamarre, P. (2014). Bilingual winks and bilingual wordplay in Montreal’s linguistic landscape. De Gruyter Mouton. IJSL; 228: 131 – 151.
Lecolle, M. (2018). Jeux de mots et motivation : une approche du sentiment linguistique. Enjeux du jeux de mots. The Dynamics of Wordplay, vol. 2, edited by Winter-Froemel E. et Zirker A. De Gruyter, p. 217–243.
Winter-Froemel, E. & Zirker, A. (éds) (2015). Enjeux du jeu de mots. Perspectives linguistiques et littéraires, Tübingen, De Gruyter, p. 217–243.
Winter-Froemel, E. (2017).The pragmatic necessity of borrowing. Euphemism, dysphemism, playfulness – and naming. TaalenTongval, 69/1, p. 17–46. The 3rdLänd conference 2024: https://www.the3rs.uni-tuebingen.de/event/the-3r-laend-conference-2024/, retrieved 04.05.2025 Hallo aus the Länd bei Tübingen: https://community.sturmkind.com/topic/5006-hallo-aus-the-l%C3%A4nd-bei-t%C3%BCbingen/, retrieved 04.05.2025.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
