Репрезентація геронтогенезу в німецьких пареміях: денотативний аспект семантики
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2025.335646Ключові слова:
німецькі паремії, денотативний аспект семантики, геронтогенез, тематичні групи, явища позамовної дійсностіАнотація
Стаття висвітлює проблему інтерпретації денотативного аспекту семантики паремій німецької мови на позначення геронтогенезу. Відібрані дев’яносто три паремії класифіковано в п’ять тематичних груп: зовнішні зміни, стан здоров’я; суспільні уявлення; емоційно-особистісна сфера; пізнавальна сфера (наведено у порядку зростання). Найменшими є групи німецьких паремій, які тематизують зовнішні зміни та стан здоров’я людей поважного віку. Проміжною є група німецьких паремій, що фіксує суспільні уявлення про людей похилого віку. Найчисленнішими тематичними групами виявилися емоційно-особистісна сфера та пізнавальна сфера. Крім того, ця стаття має на меті надати додаткові нюансовані інсайти та сприяти глибшому розумінню цих важливих лінгвістичних і культурних феноменів. Результати дослідження свідчать про релевантність емоційно-особистісної та пізнавальної сфер діяльності людей поважного віку для німецькомовного суспільства. Зафіксований у пареміях психологічний портрет старості охоплює широку палітру когнітивних та психічних змін. Німецькі паремії на позначення геронтогенезу візуалізують явища дійсності: зморшки шкіри та посивіння волосся, стан здоров’я, впертість, занижений рівень емпатійності, тягу до затишку, вразливість людей похилого віку, страх смерті, життєвий досвід та мудрість або її відсутність, силу старості, здатність навчатися чи її відсутність, незворотність старості, завчасну підготовку до старості, зневажання суспільством людей похилого віку, стереотипні уявлення про жінок похилого віку, про низьку результативність роботи, засудження кохання між представниками двох поколінь – старого й молодого, настанови щодо сприйняття осіб поважного віку. Перелічені явища позамовної дійсності мають різну конотацію, проте унаочнюють денотативний аспект семантики німецьких паремій на позначення геронтогенезу.
Посилання
REFERENCES
Aks’onova, S. Yu., Krimer, B. O., Kurylo, I. O., & Libanova, E. M., Poliakova, S. V., Reut, A. H., Rynhach, N. O., Sliusar, L. I., Steshenko, V. S., Tkachenko, L. H. (2014). Naselennia Ukrainy. Imperatyvy demohrafichnoho starinnia. [monohrafiia]. VD “ADEF-Ukrainaˮ.
Velychko, S. I. (1996). Frazeolohizmy-prysliv’ia iak konstytuenty funktsional’no-semantychnoho polia sponukannia v suchasnij nimets’kij movi. [Avtoref. dys. kand. filol. nauk, Kyivs’kyj derzhavnyj pedahohichnyj instytut inozemnykh mov].
Voronova, O. Yu., & Barchij M. S. (2021). Okremi sotsial’no-psykholohichni problemy starinnia. Visnyk Natsional’noho universytetu oborony Ukrainy, 6 (64), 38–48.
https://doi.org/10.33099/2617-6858–21–64–4–38-48
Hajdash, A. (2019). Do pytannia definitsii literaturoznavchoi herontolohii. Literaturnyj protses: metodolohiia, imena, tendentsii. Zbirnyk naukovykh prats’ (filolohichni nauky), 13, 18–23.
Hapchenko, O. A. (2018). Frazeolohichni ta paremijni odynytsi v indyvidual’nomu leksykoni bilinhval’noi osobystosti. Science and Education a New Dimension. Philology, VI (54), 183, 19–22.
https://doi.org/10.31174/SEND-Ph2018-183VI54-05
Holyk, S. V. (2019). Kontsept OLD AGE v naukovij kartyni svitu (na materiali anhlomovnoi medychnoi terminolohii). Naukovyj zhurnal L’vivs’koho derzhavnoho universytetu bezpeky zhyttiediial’nosti “L’vivs’kyj filolohichnyj chasopysˮ, 6, 32–38.
https://doi.org/10.32447/2663-340X-2019-6-5
Hulidova, I. S. (2008). Paremijnyj prostir amerykans’koi poezii KhKh stolittia: linhvokohnityvnyj i prahmalinhvistychnyj aspekty. [Avtoref. dys. kand. filol. nauk, Kyivs’kyj natsional’nyj linhvistychnyj universytet].
Kal’ko, V., & Kal’ko, M. (2021). Stijkist’, variatyvnist’ i transformatsiia ukrains’kykh prysliv’iv. Studia Ukrainica Posnaniensia, IX/2, 11–24. DOI: 10.14746/sup.2021.9.2.01
Kapitan, T. (2016). Spetsyfika vzhyvannia prysliv‘iv ta prykazok v ukrains‘kij ta nimets‘kij movakh. Naukovi zapysky. Seriia Filolohichni nauky, 146, 226–230.
Kosmeda, T., & Koloniuk, S. (2022). Bahatolykyj status paremii ta aspekty ii doslidzhennia. Linhvistychni studii, 43, 20–31.
https://doi.org/10.31558/1815-3070.2022.43.2
Kotsiuba, Z. H. (2014). Problema lokal‘nosti (rehional‘nosti) riznomovnykh prysliv‘iv i prykazok u linhvistychnomu doslidzhenni. Aktual‘ni problemy prykladnoi linhvistyky, 1, 253–257.
Kulyk, O. D. (2022). Verbalizatsiia psykholohichnoho portreta zhinky povazhnoho viku v khudozhn‘omu teksti (na materiali romanu “Elizabet znykla” Emmy Khili v perekladi Anny Tsviry). Visnyk KNLU. Seriia Filolohiia, 25 (1). 79–88.
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2022.263117
Lapynina, O. L. (2020). Osoblyvosti vidobrazhennia kul’turnoi informatsii u semantytsi frazeolohichnykh odynyts’ suchasnoi nimets’koi movy z komponentom na poznachennia transportnykh zasobiv. Pivdennyj arkhiv (filolohichni nauky), 8, 67–71.
https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-82-10
Mahdysiuk, L. I. (2013). Teoretyko-empirychni mezhi poniattia ejdzhyzmu u psykholohii. Teoretychni i prykladni problemy psykholohii, 3(32), 167–173.
Mazur, V., & Borovs’ka I. (2020). Analiz poniattia starosti u naukovo-praktychnomu ta teoretychnomu aspektakh. Yurydychnyj visnyk, 4, 23–29.
https://doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1967
Poznans’ka, K. V. (2017). Sotsial’ne stanovysche litnikh liudej ta stavlennia do starosti v ukrains’komu suspil’stvi ochyma molodi. Visnyk Kharkivs’koho natsional’noho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia “Sotsiolohichni doslidzhennia suchasnoho suspil’stva: metodolohiia, teoriia, metodyˮ, 39, 340–345.
Pomylujko, V. Yu. (2016). Kharakterystyka vikovykh stadij doroslosti z urakhuvanniam mozhlyvostej rozvytku kliuchovykh kompetentnostej osobystosti. Naukovyj visnyk Khersons’koho derzhavnoho universytetu. Seriia Psykholohichni nauky, 5 (2), 50–55.
Selivanova, O. O. (2010). Linhvistychna entsyklopediia. Dovkillia–K.
Storons’ka, O. S. (2021). Katehoriia temporal’nosti u vymirakh nimets’kykh paremij. Naukovyj visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia Filolohiia, 47(2), 127–130.
https://doi.org/10.32841/2409-1154.2021.47-2.29
Tokareva, N., Kolli-Shamne, A. & Makarenko, N. (2021). Kroskul‘turni osoblyvosti reprezentatsii kontseptu “STARIST‘” u movnij kartyni suchasnoho svitu. PSYCHOLINGUISTICS, 30 (1), 224–248.
https://doi.org/10.31470/2309-1797-2021-30-1-224-248
Topol‘, O. V. (2014). Filosofiia pokhyloho viku: paradyhmal‘nyj kontekst. Nova paradyhma, 125, 78–87.
Kharchenko, N. V. (2018). Yak dity doshkil‘noho viku rozumiiut‘ denotatyvne (referentne) znachennia slova. Naukovyj visnyk Khersons‘koho derzhavnoho universytetu. Seriia Psykholohichni nauky, 1 (2), 93–99.
Shepit‘ko, S. (2015). Funktsii prysliv‘iv. Naukovi zapysky. Seriia: Filolohichni nauky (movoznavstvo), 137, 95–100.
Yus‘kiv, B. (2013). Paremijna kartyna svitu: problemy doslidzhennia. Studia ukrainica posnaniensia, I, 67–73. Retrieved from
https://pressto.amu.edu.pl/index.php/sup/article/view/1176/1208
EUROPHRAS European Society for Phraseology. (2025, 23. Juni). Vergangene Tagungen. https://europhras.org/de/tagungen/vergangen/page/2/
Fleischer, W. (1997). Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. Leipzig : VEB Bibliographisches Institut.
Földes, Cs., & Hrisztova-Gotthardt, H. (2016). Kulturelles Wissen in Dynamik. Veränderungen im sprachlichen Weltbild Deutschsprachiger – am Beispiel moderner Sprichwortformen (wie Anti- bzw. Nach-Sprichwörter). Zeitschrift für Mitteleuropäische Germanistik, 6 (2), 95–114.
Földes, Cs. (2019). Sprache ‒ Interaktion ‒ Kultur: ein Beitrag zur Problemdekonstruktion anhand des Paradigmas Linguokulturologie. Facetten der Mehrsprachigkeit aus theoretischer und unterrichtspraktischer Sicht (Interkulturelle Perspektiven in der Sprachwissenschaft und ihrer Didaktik), 85‒115.
Hrisztova-Gotthardt, H. (2008). Vom gedruckten Sprichwörterbuch zur interaktiven Sprichwortdatenbank. Überlegungen zum linguistischen und lexikographischen Konzept mehrsprachiger Sprichwortdatenbanken.
Hristova-Gotthardt, H. & Varga A. (2015). Introduction to Paremiology. Warsaw : De Gruyter Open Poland.
https://doi.org/10.2478/9783110410167
Krüger, C. (2009). Zur Repräsentation des Alter(n)s im deutschen Sprichwort (Lang ed.). Retrieved from
https://books.google.com.ua/books?id=0v37Pxg_CEUC&printsec=
frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false
Mieder, W. (2012). “Diesz ist der Grund dieser räthselhaften Sprichwörterˮ. Über “Deutsche Sprichwörter mit Erläuterungenˮ (1790) von Johann Christian Siebenkees. Idiome, Konstruktionen, “verblümte redeˮ. Beiträge zur Geschichte der germanistischen Phraseologieforschung, 51‒70.
Mieder, W. (2022). “Die Bäume wachsen nicht in den Himmelˮ – Überlieferung, Verwendung und Bedeutung eines Sprichworts. Linguistische Treffen in Wrocław, 21(I), 165‒203.
Orel I. I. (2020). Sposoby transliatsii natsional’no-kul’turnoi informatsii v semantytsi nimets’kykh frazeolohichnykh odynyts’ iz komponentom “Pfennigˮ na poznachennia avtostereotypiv. Visnyk KNLU. Seriia Filolohiia, 23 (2). 102–111.
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2020.223257
Pozhar, A. (2020). Age-related conversations in Anglo-American literary discourse: A linguopragmatic aspect. Herald of Kyiv National Linguistic University. Series in Philology, 23(1), 84–93.
Wettstein, M., Park, R., Kornadt, A. E., Wurm, S., Ram, N., & Gerstorf, D. (2024). Postponing old age: Evidence for historical change toward a later perceived onset of old age. Psychology and Aging. Advance online publication.
https://doi.org/10.1037/pag0000812
Zhabotynska S. (2019). The Study of Language: linguistic Paradigms. Філологічні студії. Збірник наукових праць. Filolohichni studii. Zbirnyk naukovykh prats’, 12, 7‒12.
https://doi.org/10.28925/2311-2425.2019.12.1
LEKSYKOHRAFICHNI DZHERELA
Kudina, O., & Prorochenko, O. (2005). Perlyny narodnoi mudrosti. Vinnytsia, Nova knyha.
SUM. Slovnyk ukrains’koi movy. (2025, 25 travnia). Starist’.
COLLINS. Collins dictionary. (2025, May 25). Age.
https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/age
DWDS. Digitales Wörterbuch der deutschen Sprache. (2025, 25. Mai). Alter.
Duden. (1998). Redewendungen und sprichwörtliche Redensarten. Wörterbuch der deutschen Idiomatik. Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich, Dudenverlag. Bd.11.
Röhrich. L. (2000). Lexikon der sprichwörtlichen Redensarten: in 5 Bänden. Berlin: Directmedia.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
